ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ ДІЯМИ (БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ) СУДОВИХ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЯК ВИДУ ДЕЛІКТНОГО ЗОБОВ\'ЯЗАННЯ

    1. Поняття та правове регулювання відшкодування шкоди, завданої незаконними

діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

Відшкодування шкоди як засіб цивільно-правового захисту суб\'єктивних прав є дієвим механізмом реабілітації прав потерпілого, запобігання цивільно-правових порушень, стабілізації майнових відносин і підтримання економічного балансу у суспільстві. Відшкодування шкоди носить компенсаційний характер. Виходячи із конституційної норми про відшкодування шкоди, яка міститься в ст. 56 Конституції України „кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень\".[1, с. 17] Конституційний принцип права на відшкодування шкоди передбачає безперечне зобов\'язання держави відшкодувати цю шкоду. Враховуючи особливості предмета регулювання, цивільне право деколи допускає відповідальність незалежно від вини, а також покладає обов\'язки не на самого порушника.[2, с. 4] Так, ст. 1176 Цивільного кодексу України визначає підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів. Делікт такого типу виділений, оскільки суб\'єктом відшкодування шкоди є держава, а відповідальність наступає незалежно від вини посадових чи службових осіб. На перший погляд здається, що заподіювач шкоди звільняється від відповідальності за вчинене. Насправді, держава за допомогою своїх органів забезпечує дотримання й виконання законів, які приймає, крім того вона має право звертатися з регресною вимогою до службових чи посадових осіб за відшкодованою нею шкодою. Органи попереднього (досудового) слідства, прокуратури й суду є державними, і створюються нею для того, щоб успішно

________________________________

[1] Конституція України. К.: Школа, 2005. – с. 17

[2] Елена Демьянова. Аспекты ответственности по ГК. Некоторые проблемы деликтной ответственности в новом Гражданском кодексе Украины. /Юридическая практика №6 (319) от 10.02.04 /Еженед. проф. газета.- с. 4

реалізовувати своє суверенне право на кримінальне переслідування винних і встановлення правосуддя. При цьому слід відзначити, що ці органи є носіями державних повноважень, реалізація яких відбувається в інтересах усього суспільства. За належне виконання посадовцями своїх обов\'язків, за охорону прав і законних інтересів особи держава відповідає перед своїми громадянами.

Покладення обов\'язку на державу пояснюється і тим, що вона має могутні економічні можливості для ліквідації завданої шкоди. Крім того, це зумовлено і принциповими міркуваннями державно-правової політики: інтересами відправлення правосуддя, поновленням поваги до держави та її органів, гарантуванням захисту прав поновлення правового статусу потерпілого громадянина. Українська держава відшкодовує заподіяну шкоду за рахунок державного бюджету. Трапляються судові помилки щодо визначення суб\'єкта відповідальності за шкоду, заподіяну незаконною діяльністю судових та правоохоронних органів. Так, громадянин К. був незаконно засуджений. Згодом обвинувальний вирок було скасовано. Громадянин К. звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, пов\'язаної зі сплатою послуг юридичній консультації. Суд виніс рішення про стягнення відповідної суми за рахунок консультації. Це рішення незаконне, бо зазначені суми відшкодовуються за рахунок державного бюджету, а не коштів певної організації, зокрема юридичної консультації.

Для встановлення відповідальності за заподіяну шкоду слід визначити причинний зв\'язок між незаконними діями службових осіб відповідних органів і шкодою. Такими є об\'єктивні підстави відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок незаконних дій (бездіяльності) судових та правоохоронних органів. Щодо суб\'єктивної підстави відповідальності, як зазначалося вище, відповідальність наступає незалежно від вини. Вважаємо таку позицію цілком виправданою. Обґрунтування відповідальності незалежно від вини вбачається: 1) в подальшому зміцненні законності в діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду; 2) в підсиленні захисту прав і законних інтересів громадян.[3, с.840] Суб\'єктами права на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями

___________________________________________________

[3] Зобов\'язальне право: теорія і практика: Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів /О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998. – с. 840

(бездіяльністю) судових та правоохоронних органів є громадяни, щодо яких були

вчинені відповідні незаконні дії.[4, с. 877]

Для визначення поняття зобов\'язання із відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів насамперед слід з\'ясувати характерні риси даного зобов\'язання. На думку М.Д. Єгорова, для них характерними є такі положення: а) їх дія поширюється як на майнові, так і на особисті немайнові відносини, незважаючи на те, що відшкодування шкоди має майновий характер; б) виникають внаслідок порушення абсолютних прав; в) мають

недоговірний характер; в) обов\'язок відшкодувати шкоду покладений не на заподіювача шкоди, а на орган державної влади, в інтересах якого діяв заподіювач. [5, с. 495] Г.К. Матвеєв зазначав, що особливостями даних зобов\'язань є те, що сторони пов\'язані між собою правами та обов\'язками тільки з моменту завдання шкоди. [6, с. 38, 39] З таким міркуванням можна повністю погодитися, оскільки між потерпілим і заподіювачем шкоди до цього не існувало правовідносин.

О.О. Красавчиков до характерних ознак зобов\'язань із відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів відносить те, що: а) за своєю економічною суттю вони є правовою формою відносин для перерозподілу матеріальних благ (головним чином, грошових сум). Заподіювач

шкоди безеквівалентно відшкодовує завдану його діями (бездіяльністю) шкоду; б) за

юридичною природою зобов\'язання, що розглядаються, є юридичною формою реалізації цивільно-правової відповідальності, до якої притягується заподіювач шкоди, згідно з нормами закону; в) основна функція даних зобов\'язань полягає в тому, що вони мають на меті відновлення майнового стану потерпілого, який був до факту завдання шкоди. Слід мати на увазі, що функція відновлення, яка є основною, поєднана з виховним впливом на правопорушника; г) особливістю заходів цивільно-правової відповідальності, що реалізуються за допомогою зобов\'язань внаслідок