ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом ша

Отже, вина особи – це не тільки обов\'язкова суб\'єктивна ознака, а й важлива соціальна категорія, зміст якої визначається як характер і тяжкість злочинного діяння, так і сама його наявність як такого. Відомо, що свідомість і воля певною мірою визначені зовнішнім середовищем, його об\'єктивними умовами, проте ця залежність не є фатальною. Вона не визначає цілком асоціальну поведінку особи, у цьому головну роль виконує її свідомість і воля. Саме вони – основні важелі, що визначають характер і форму поведінки людини в кожному конкретному випадку.

При встановлені вини та її змісту в кожному випадку слід виходити із її об\'єктивного існування в реальній дійсності. Тому вина підлягає доказуванню на попередньому слідстві і в судовому розгляді на підставі всіх зібраних у справі доказів. Вона входить до змісту предмета доказування по кожній справі.

Встановлення вини, її форми і виду – необхідна умова правильної кваліфікації злочину. Значення вини полягає і в тому, що вітчізняне кримінальне право виходить із принципу суб\'єктивного ставлення за вину. Відсутність вини особи у вчиненні конкретного суспільно небезпечного діяння виключає суб\'єктивну сторону, а, відтак і склад злочину.

Суб\'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Умислом особи охоплюється передусім соціальні ознаки предмета злочину. У випадку, коли особа, намагаючись викрасти чуже майно, не знала, що вона викрадає вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої чи радіоактивні матеріали, вчинене розглядається як злочин проти власності. Якщо особа, переконавшись в тому, що вона викрала предмети розглядуваного злочину, вчиняє незаконне поводження з ними, вчинене кваліфікується як замах на злочин проти власності і за статтею 263 КК України або за статтею 265 КК України.

Коли винна особа викрала несправну зброю або бойові припаси, а також непридатні для використання вибухові речовини і вибухові пристрої або матеріали, які насправді не є радіоактивними, і при цьому помилялася щодо їх якостей чи властивостей, вчинене повинно оцінюватися як замах на викрадення відповідних предметів або речовин і кваліфікуватися за частиною 2 статті 15 КК України та за відповідною частиною статті 262 КК України.

На відміну від злочинів проти власності, розглядуваний злочин може бути вчинений не тільки з корисних мотивів. Мотив і мета можуть бути різними. Разом з метою використати зброю для вчинення іншого злочину, дії необхідно додатково кваліфікувати як готування до відповідного: середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину.

За сукупністю злочинів, передбачених статтями 257 та 262 КК України, треба кваліфікувати викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем, якщо такі дії були вчинені з метою організації банди або використання чи збуту зазначених предметів членами банди.

5. Практика розгляду справ при викраденні та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами.

Розглянувши практику розгляду судами злочинів, предметом яких є вогнепальна, холодна зброя, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої чи радіоактивні матеріали, можна зазначити, що суди в основному забезпечують правильне застосування закону при розгляді справ цієї категорії. Разом з тим, діяльність судів ще має певні недоліки.

В окремих справах не завжди встановлюються джерела придбання та виготовлення зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів та допускаються помилки при кваліфікації дії винних осіб. Суди не реагують належним чином на обставини, які сприяли незаконному заволодінню цими предметами, у тому числі на виявлені недоліки в їх обліку, зберіганні, користуванні чи перевезенні.

Також виникають труднощі у визначенні предмета цих злочинів, правильному розумінні добровільної здачі зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв у відмежуванні зазначеного злочину від замаху на його вчинення тощо.

Таким чином, при розгляді вищезазначеної категорії справ, треба звернути увагу на те, що забезпечення своєчасного та правильного розгляду справ про злочини, пов\'язаних з протиправними діяннями з вогнепальною чи холодною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними матеріалами, має важливе значення для охорони громадської безпеки і запобігання іншим більш тяжким злочинам.

При розгляді цих справ необхідно вживати передбачені законом заходи до всебічного, повного й об\'єктивного з\'ясування всіх обставин злочину, звертаючи особливу увагу на виявлення джерел викрадення, придбання, виготовлення зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів, встановлення мотиву та мети винних осіб.

При вирішенні питання чи є незаконними носіями, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї, а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, необхідно керуватися: Положенням про дозвільну систему; Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів та іншими нормативними актами.

Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються у зв\'язку зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), які регулюють порядок поводження з ними предметами.

Слід також мати на увазі, що основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових припасів та радіоактивних матеріалів є їх призначення: ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом.

Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміють умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченим строком його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.

Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при особі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

Незаконним придбанням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов\'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласненням, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку – в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.