ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Суб`єктний склад корпоративних правовідносин

Стаття 168 ГК України дає усі підстави стверджувати, що без участі держави не є можливою навіть легалізація корпоративних правовідносин, вже не кажучи про її участь в управлінні власними корпоративними правами. \"Корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади та уповноважені особи: здійснюють правомочності щодо участі в управлінні господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв) держави у статутному фонді цієї організації; ведуть реєстр державних корпоративних прав; проводять оцінку державних корпоративних прав; здійснюють контроль за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних державі корпоративних прав. Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюються безпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі якщо: держава має сто відсотків часток (акцій) у статутному фонді господарської організації; суб\'єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, бере участь у державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України; не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претендентів, або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу; в інших випадках, передбачених законом. У решті випадків управління корпоративними правами держави здійснюється із залученням уповноваженої особи.

Оскільки держава реалізовує свої повноваження у корпоративних правовідносинах через уповноважених суб`єктів, зокрема органи та установи, а у деяких випадках, через фізичних осіб [8], наведена вище класифікація базується на розподілі їх між відповідними категоріями, враховуючи факт належності до основного чи додаткового складу учасників корпоративних правовідносин.

До спеціально уповноважених органів, що є учасниками додаткового складу корпоративних правовідносин, слід віднести Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. У відповідності до ст. 171 ГК України, реєстр корпоративних прав держави веде центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України для здійснення необхідних заходів з управління корпоративними правами держави, координації діяльності органів виконавчої влади у цій сфері та надання необхідних відомостей іншим органам державної влади, відповідно до законодавства формує і веде реєстр корпоративних прав держави. Таким органом, у відповідності до Указу Президента України \"Про питання державної комісії з цінних паперів та фондового ринку\" та ст. 3 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента від 22 вересня 2002 року, є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України, який щорічно доповідає Президентові України про стан розвитку фондового ринку, серед основних завдань якої: 1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; 2) координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних; 3) здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання вимог законодавства у цій сфері; 4) захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; 5) сприяння розвитку ринку цінних паперів; 6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення; 7) здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування.

Окремою групою органів держави, що беруть участь у корпоративних правовідносинах, пропонується назвати державні установи.

Глусь Н.М. у своєму дисертаційному дослідженні зазначає, що \"внаслідок розгляду дискусійного питання щодо можливості державної установи бути акціонером чи учасником корпорацій (авт.- а, значить, і учасником корпоративних правовідносин), відповідно до чинного законодавства, встановлено, що державна установа може бути суб\'єктом корпоративного права, якщо таке право передбачено її установчими документами\" [9]. Ми цілком погоджуємося з такою позицією та вважаємо за необхідне виділити державні установи як окремого учасника корпоративних правовідносин, зокрема і з огляду на те, що така позиція не суперечить змісту ч. 3 ст. 83 ЦК України, яка, хоча і відносить установи до юридичних осіб публічного права, в той час як корпоративні правовідносини стосуються більше приватного, однак визначає їх як \"організації, створені однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участь в управлінні ними, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна\".

У відповідності до абзацу 2, п.1.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 (далі — Рекомендацій Президії ВГСУ), у справах за позовом акціонера, щодо внесення змін до реєстрів власників іменних цінних паперів та щодо укладення, зміни, розірвання та визнання недійсними договорів на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, стороною корпоративного спору, зокрема, відповідачем, є реєстратор власників іменних цінних паперів, за умови залучення до судового рогляду справи акціонерне товариство, у якості співвідповідача або третьої особи [10]. Таке положення значною мірою суперечить п. п.1.1. Рекомендацій Президії ВГСУ та п.4 ч.1. ст. 12 ГПК України, де перелік сторін корпоративного спору є вичерпним і реєстратор до їх кола не входить. Однак, факт участі зазначеного суб`єкта у корпоративних правовідносинах, виходячи із змісту наведеної норми, важко заперечувати. Крім того, ми притримуємося думки, що реєстратор власників іменних цінних паперів є єдиним учасником додаткового складу корпоративних правовідносин, який може бути стороною (відповідачем) у корпоративному спорі. Решта учасників додаткового складу, а, ввідтак, і зовнішньокорпоративних відносин, такого права не мають (ч.1 ст. 12 ГПК України).