ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Правова характеристика договору лізингу

Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником) (ст. 808 ЦК України).

У ЦК України зазначено, що особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. З огляду на важливість відносин, що регулюються договором лізингу, було прийнято спеціальний Закон України \"Про лізинг\" від 16 грудня 1997 р. № 723/97—ВР, який детально регулює правовідносини лізингу.

Так, відповідно до цього Закону лізингом є підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [2].

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає абозобов\'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і булонабуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямийлізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій таумов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізинговіплатежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм(оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом тазаконом.

До відносин, пов\'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюютьсязаконом.

Лізинг— це разом із іншими одна з форм надання майна у користування, яка, виходячи із притаманних їй специфічних рис, має

спеціальне правове регулювання. Воно здійснюється відповідно до гл. 58 ЦК, а також Закону України \"Про лізинг\" від 16 грудня 1997 р.; лізинг морських (річкових) суден регулюється Кодексом торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 р. Окрім того на лізингові відносини розповсюджується дія загальних положень про найм (оренду) ( 1 гл. 58 ЦК), а якщо інше не встановлено законом — також загальних положень договору купівлі-продажу ( 1 гл. 54 ЦК), договору поставки ( З гл. 54 ЦК) з урахуванням спеціальних правил, законодавчо встановлених відносно лізингу. Судова практика у даній сфері узагальнена в Листі ВАСУ від 23 березня 1998 р. \"Про Закон України \"Про лізинг\".

Відповідно до Закону України \"Про лізинг\" лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням та погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Лізинг здійснюється на підставі договору лізингу, який опосередковує відносини учасників лізингу. Визначення цього договору закріплене у п.1 статті, що коментується. Закон \"Про лізинг\" і містить істотне обмеження щодо сторін у договорі лізингу — ними можуть бути тільки суб\'єкти підприємництва.

1.2. Форми та зміст договору лізингу

Договір лізингу повинен бути укладеним у письмовій формі, але її недодержання не впливає на дійсність правочину. У разі, якщо об\'єктом

лізингу є державне майно або договір лізингу передбачає залучення державних коштів для забезпечення виконання лізингового договору надаються державні гарантії, договір лізингу підлягає обов\'язковій державній реєстрації в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 р. Такий договір вважається чинним з моменту йог: державної реєстрації (ст. 210 ЦК). Договори, які не зареєстровані у встановленому порядку, визнаються недійсними (нікчемним) (ст. 21 Закону України \"Про лізинг\", ст. 215 ЦК).

Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Зворотний лізинг — це договір лізингу, що передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.

Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб\'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна.

Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб\'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Суттєва увага приділена законом і власне договору. Відповідно до ст. 6 Закону України \"Про лізинг\" договір лізингу може укладатись у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об\'єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам законодавства України[2].

Істотними умовами договору лізингу закон визнає досить широке коло умов. Так, відповідно до ст. 7 Закону \"Про лізинг\" істотними умовами договору лізингу є:

— найменування сторін;

— об\'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки йогопоставки;

  • строк, на який укладається договір лізингу;

  • розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;

— умови переоцінки вартості об\'єкта лізингу згідно із законодавствомУкраїни;

  • умови повернення об\'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;

  • умови страхування об\'єкта лізингу;

  • умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об\'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;

  • умови реєстрації об\'єкта лізингу;

  • умови повернення об\'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

  • умови дострокового розірвання договору лізингу;

—умови надання відомостей про фінансовий станлізингоодержувача;

— відповідальність сторін;

— дата і місце укладення договору.

Варто звернути увагу на відносини власності, що існують при здійсненні лізингових операцій, які відповідають загальним нормам щодо орендних договорів. Так, згідно зі ст. 10 цього Закону об\'єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. У разі переходу права власності на об\'єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.