ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Поняття і класифікація цивільних правовідносин

Майнові правовідносини виникають в результаті регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, а особисті немайнові - регулювання цивільним законодавством особистих немайнових відносин. Що стосується об\'єкта регулювання, то в майнових відносинах ним є майно. Це перш за все відносини власності. В особистих немайнових відносинах об\'єктом є немайнові блага: честь, гідність, авторство та ін.

Специфіка майнових і особистих немайнових правовідносин зумовлює і особливі способи захисту суб\'єктивних прав, які існують в рамках цих правовідносин. За загальним правилом, майнові права захищаються за допомогою відшкодування заподіяних збитків. Захист же особистих немайнових прав здійснюється іншими способами. Так, у разі публікації в газеті відомостей, які порочать честь, гідність і ділову репутацію громадянина, виплата йому грошової компенсації сама по собі не відновить його репутацію. Проте репутація громадянина буде відновлена, а його особисте немайнове право буде захищеним, якщо за рішенням суду газета опублікує спростування цієї статті.

Активні та пасивні цивільні правовідносини. Вони різняться характером поведінки зобов\'язаної сторони. Якщо на останню у правовідносинах покладено обов\'язок активної поведінки, то суб\'єктивне право вичерпується лише двома повноваженнями — правом вимоги і правом захисту порушеного суб\'єктивного права (у разі невиконання обов\'язку). При цьому суб\'єктивне право покликане забезпечити виконання обов\'язку, тобто досягнення активної діяльності зобов\'язаної сторони. До активних правовідносин належать зобов\'язальні відносини. В них боржник зобов\'язаний вчинити на користь уповноваженої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо. У пасивних правовідносинах змістом суб\'єктивного обов\'язку є пасивна поведінка: зобов\'язана сторона повинна утримуватися від порушення суб\'єктивного права уповноваженої сторони.

Уповноважена сторона у пасивних правовідносинах, навпаки, має, так би мовити, повноцінне суб\'єктивне право з його трьома повноваженнями: право вимоги, право на захист порушеного суб\'єктивного права і право на свої активні дії, активну поведінку. В цих відносинах суб\'єктивне право набуває головного і самостійного значення. До пасивних правовідносин належать відносини власності, авторські і винахідницькі відносини, особисті немайнові відносини з приводу честі, гідності тощо.[7, c. 88]

Прості і складні правовідносини. Простими називаються правовідносини, в яких одній особі належить тільки одне право, а другій тільки один обов\'язок Наприклад, правовідношення, що виникає із договору позики.

Складними є правовідносини, в яких обидві сторони мають як права, так і обов\'язки. Так, за договором купівлі-продажу майна покупець має право вимагати передачі йому проданої речі і в той же час зобов\'язаний сплатити продавцю її вартість. Продавець, в свою чергу, зобов\'язаний передати річ, і в той же час має право вимагати сплати грошей за цю річ.

Розмежування правовідносин на прості і складні інколи є досить важливим. У складних правовідносинах нерідко зустрічаються елементи, що відносяться до різних зобов\'язань. Наприклад, при перевезенні речей виникає обов\'язок не тільки перевезти річ, а й зберегти її. Тому при вирішенні спірних питань в кожному конкретному випадку і необхідно визначитись, простим чи складним є те чи інше правовідношення, бо тільки це дасть можливість вірно застосувати до нього певну правову норму.

Висновки.

Отже, цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності, та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають юридично рівними носіями суб\'єктивних цивільних прав і обов\'язків, реалізація яких забезпечується можливістю застосування засобів державно-примусового впливу.

Цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин у цілому, і галузевих цивільно-правових зокрема. Учасники цивільно-правових відносин мають суб\'єктивні права та обов\'язки.

Особливостями цивільно-правових відносин є те, що: а) це майнові (відносини власності і товарно-грошові) і особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права; б) їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю; в) суб\'єктивні права та обов\'язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів.

Цивільно-правові відносини досить різноманітні за суб\'єктним складом, змістом та підставами виникнення. Наукою і практикою розроблено певні критерії, за якими всі цивільно-правові відносини поділяються на види.

Класифікація цивільних правовідносин приводиться за їх ознаками. Так, за характером змісту розрізняють правовідносини майнові і немайнові правовідносини; за зв\'язками між учасниками - абсолютні і відносні, за залежністю задоволення інтересів уповноваженої особи від дій інших осіб розрізняють речові і зобов\'язальні правовідносини, за структурою - прості і складні і т.д.

Розмежування цих видів цивільних правовідносин має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення для розуміння суті взаємовідносин сторін в правовідношенні, для конкретного застосування цивільного законодавства в тому чи іншому випадку.

ВикористанІ ДЖЕРЕЛА:

  1. Цивільний кодекс України // Голос України, №285., 2003 р.

  2. Закон України \"Про власність\" від 7.02.1991 р. – ВВР,1991, №20 з наступними змінами і доповненнями. – ст.7.

  3. Александров Н. Г., Законность и правоотношения в советском обществе. стр. 108—109.

  4. Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. — Л.: Издательство Ленинградского университета. 1988. — с. 7-25.

  5. Гражданское право / под ред. Белякова А. – М.: Юридическая литература, 1969, – с. 34.

  6. Иоффе О. С., Советское гражданское право, 1967, стр. 89. 75-78.

  7. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком інтер,2002. с.– 78-84.

  8. Цивільне право України Частина перша. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. Під ред. Ч.П.Азімова.-Харків: Право, 2000. – с.65.

  9. Юридична енциклопедія: В 6т. / ред. кол.: Ю.С. Шемчушенко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. Енцикл.,1998-Т.1:А-Г.