ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Право в системі соціально-нормативного регулювання

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Право в системі соціально-нормативного регулювання

ПЛАН.

стор.

Вступ...........................................................................................................................3

Розділ 1.Нормативне регулювання і соціальні норми.

    1. Поняття і закономірності нормативного регулювання......................4

    2. Поняття і види соціальних норм...........................................................7

Розділ 2.Співвідношення права і інших соціальних норм.

2.1 Співвідношення права і релігії..............................................................9

2.2 Співвідношення права і звичаїв............................................................11

2.3 Співвідношення права і моралі.............................................................13 2.4 Співвідношення права і корпоративних норм.....................................16

Розділ 3.Право і соціально-технічні норми.........................................................18

Висновок......................................................................................................................20

Використана література.............................................................................................21

Вступ

Сьогодні, в умовах, коли вже вироблена концепція правової держави з властивими їй істотними ознаками і особливостями, побудова правової держави є однією з найважливіших перспективних задач, оскільки саме вона є, в сучасному розумінні ідеальною формою політичної організації суспільства. Разом з тим ніколи не існувало і не існує загальновизнаного розуміння правової держави. Пояснюється це дією різних чинників, таких як: особливості історичного і культурного розвитку, демократичні, політичні і правові традиції, своєрідність політичної і правової систем, відмінності в праворозумінні і осмисленні права, як універсального соціального регулювальника суспільних відносин і зв\'язків. Разом з тим ідея правової держави завжди розумілася в дуалізмі Держави і Права. Одночасно вона спиралася на загальнофілософське уявлення про право як про вищу цінність, що володіє своїм власним змістом.

Різновидом теорії правової держави є концепція \"панування права\". Примітно, що теорія \"панування права\" і концепція правової держави загалом походили з одного духовного джерела - філософії Відродження. Разом з тим романо-німецька теорія правової держави має яскраво виражений раціоналістичний аспект, оскільки упорядкування суспільних відносин розумілось тільки за допомогою позитивних законів. У цьому руслі право інтерпретувалося як своєрідна дисциплінуюча система, і, по суті, німецька правова держава є нічим іншим, як втіленням певного правопорядку.

Але все ж, щоб об\'єктивно визначити в якій мірі існуюче становище наближене до істини, необхідно розібратися в тому, яке ж місце в сучасному суспільстві займає право (в його позитивному, тобто юридичному значенні).

У рамках даного питання я спробую з\'ясувати те, яка ж роль відведена праву серед інших соціальних норм, як різні соціальні норми співвідносяться і взаємодіють між собою, які існують тенденції їх розвитку і перетворення.

Проблема є актуальною, оскільки в процесі історичного розвитку і еволюції суспільних відносин (ускладнення їх елементної структури, появи їх нових різновидів) неминуче постає питання про значення в той чи інший період часу тих чи інших соціальних регуляторів. Внаслідок цього виникають питання про необхідність вдосконалення нормативної бази суспільства, про приведення її у відповідність до нових умов життя, а при історичному відмиранні тих чи інших суспільних відносин чи їх зміні - про усунення норм або їх елементів, що втратили свою чинність.

Розділ 1.Нормативне регулювання і соціальні норми.

    1. Поняття і закономірності нормативного регулювання.

У повсякденному житті кожної людини нерідко виникає питання — як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації на роботі, в суспільних місцях, вдома, в сім\'ї, або, інакше кажучи, як погодити свої вчинки з інтересами держави, інших людей? Відповідь на питання про допустиму, бажану і належну поведінку в переважній більшості випадків ми отримуємо з соціальних норм, в яких в загальній формі акумулюється досвід багатьох поколінь людей.

У сучасній суспільній науці обгрунтовано погляд на суспільство як на цілісний соціальний організм. Звідси слідує, що вельми важливою якістю суспільства є організованість, впорядкованість суспільних відносин, а значить, і об\'єктивна необхідність їх соціального регулювання, що характеризується рядом особливостей і закономірностей розвитку, зумовлених вимогами цієї системи.

Існування і розвиток соціального регулювання, його місце і функції в суспільному житті характеризується рядом закономірностей.1

По-перше, кожне історично конкретне суспільство вимагає певної міри соціального регулювання, інакше, неминучими будуть негативні наслідки для соціальної системи - її неорганізованість чи, навпаки, її зайва регламентація. Ця міра, що виражає обсяг і інтенсивність соціального регулювання, залежить від вимог даної соціальної системи, від етапу розвитку суспільства, рівня його організованості. Чим значніша вона, тим складніші суспільні відносини, тим більша необхідність їх узгодженого і скоординованого розвитку.

По-друге, в процесі розвитку регулювання в суспільстві все більше зростає питома вага соціального. Не пориваючи з психобіологічними чинниками людської поведінки, зливаючись з ними, регулювання все більше звільняється від стихійно-природних елементів і сторін, все більш зв\'язується з потребою вираження і забезпечення об\'єктивних соціальних інтересів в поведінці людей. Відповідно в регулюванні нарівні з підвищенням конкретності і визначеності зростає нормативність і в зв\'язку з цим абстрактність, загальність - те, що так чи інакше відноситься до суспільної свідомості.

По-третє, визначальна роль економічного базису на всіх етапах розвитку суспільства залишається вирішальним чинником соціального регулювання і є присутньою у всіх його виявах і різновидах.

По-четверте, по мірі розвитку соціального життя відбувається зміна якості регулювання, ускладнення і вдосконалення регулюючих засобів і механізмів, їх наростаюча диференціація і інтеграція. В єдності зі всією системою регулятивних чинників створюється свого роду інфраструктура регулятивних механізмів - процес, який є, так би мовити, відповіддю соціального регулювання на потреби суспільної системи, її економіки, політичної влади, ідеології, усього суспільного розвитку, на потреби соціального прогресу, в тому числі на необхідність в умовах цивілізації вираження і забезпечення соціальної свободи. Зміна якості соціального регулювання, в свою чергу, виражається в ряді напрямів, сторін і характеристик розвитку і функціонування його інфраструктури.