ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Правове регулювання органів прокуратури

Безперечно, що з завершенням широко масової приватизації, коли держава буде не в змозі разпоряджатися більшою частиною власності, обсяг загального нагляду зменшиться. Однак за державою завжди залишатимуться правові методи впливу, як свідчить досвід розвинутих країн, буде створювати для власника розумні і прийнятні правила гри. А тому нагляд за їх точним та суворим додержанням повинен бути.

Окремі автори стверджують, що нині є багато державних органів, які в межах своєї компетенції здійснюють контроль. Це так. Різного роду державних інспекцій багато і кожній з них все частіше надається ще й право здійснювати юрисдикційної діяльності. Та саме зазначена обставина і вимагає збереження прокурорського нагляду.

Неможливо ставити в один ряд перевірку виконання якогось конкретного закону, яку здійснює прокурор в порядку загального нагляду, та скажімо, перевірку додержання ,, свого \" законодавства рибоохоронного, лісовою чи землевпорядною службою. Тут схожість чисто зовнішня. Принципова ж відмінність полягає в тому, що прокурор, здійснюючи будь-яку перевірку виконання закону, завжди виступає від імені держави в цілому, а не як представник відомства. Він діє як слуга закону у широкому розумінні цього слова і якщо під час перевірки, наприклад, додержання конституційного права громадян на працю, зустрічається з фактом крадіжки чи хабарництва, зобов\'язаний негайно реагувати на це. Щодо рибінспектора чи землевпорядника, то на них такий зобов\'язань не покладено.

Це не є їх безпосередньою справою.

Хто буде здійснювати контроль оперативно, професійно, коли у прокурора права на загальний нагляд не буде? Щодо суду, то його можливості у цій сфері через завантаженість основною роботою обмежені. До того ж, як показує прокурорська практика, є безліч випадків елементарної бездіяльності контролюючих органів, яку можна виявити лише при перевірці прокурором за його ініціативою виконання законів беспосередньо на місці. А такого права суди не мають.

Прокурорська система-це саморегулюючий організм, і вона з точки зору виконання своїх повноважень увійде у свої береги.

У суспільній свідомості переважає і змінюється думка, що така модель розвитку України є найбільш прийнятою. Поєднання саморегулюючих процесів, характерних для ринкових відносин, з активним державним втручанням у соціально-економічну сферу обєктивно породжує необхідність налагодження такого контролю з боку держави, який гарантував би ефективність цього втручання. Для чого ж руйнувати механізм, притаманні сильній державі, зокрема прокурорський нагляд у сфері державного управління?

Позбавити прокуратуру права здійснення прокурорського нагляду за різними формами державного контролю означало б позбавити її найефективнішого напряму діяльності, дуже потрібного для становлення та нормального функціонування нашої держави.

Слід помітити, що у Російській Федераціі, де Концепція судово-правої реформи (1991р.) не передбачала загального нагляду, у листопаді 1995р. була прийнята друга редакція Закона ,,Про прокуратуру \",яка не тільки зберегла цю функцію, а й поширила її. До того ж не можна вважати, що обмеження в новій Конституції наглядової ролі прокуратури є остаточним і беззаперечним. Погіршення стана законності в Україні може змусити законодавця поновити її попередній статус.

Згідно з п.4 ст.46 Закону України ,,Про прокуратуру\", а також з першим розділом Положення про атестацію прокурорського-слідчих працівників прокуратури Украіни, затвердженого Генеральним прокурором 19 травня 1992р., прокурори та слідчі підлягають атестації один раз у п\'ять років.

Це процедура сприяє оптимальній розстановці кадрів і є важливим засобом оцінки ділових якостей останніх, а також усунення недоліків в їх роботі. Завдання атестації прокурорсько-слідчих працівників досить об\'ємні. Основними з них є такі :встановлення відповідності працівників займаній посаді; формування високопрофесійного кадрового складу; використання кожного працівника відповідно до рівня його ділової кваліфікації; виявлення перспектив використання потенційних здібностей і можливостей працівників, стимулювання їх прагнення до підвищення свого професіоналізму; встановлення можливостей переміщення прокурорсько-слідчих кадрів ,,по вертикалі\" та ,,по горизонталі\"; визначення необхідності підвищення їх ділової кваліфікації та професійної майстерності; виховання та розвиток у працівників творчої активності; почуття відповідальності за бездоганне виконання службових обов\'язків ; запобігання корупції в органах прокуратури; формування кадрового резерву та оптимальне забезпечення функціонального призначення цих органів16.

Можна виділити дві групи вимог до атестації прокурорсько-слідчих працівників а саме:1) вимоги до атестації як до процесу ретельної перевірки роботи останніх, оцінки їх якостей, здібностей та досвіду; 2)вимоги до складення атестаційного документа.

Правозастосовну діяльність у сфері екології здійснюють багато суб\'єктів, у тому числі й правоохронні органи нашої держави, до яких, належить прокурори. Відповідно до ст. 37 Закону України 25 червня 1991р. ,,Про охорону навколишнього природного середовища\" органи прокуратури, здійснюючи нагляд за додержанням законодавства в сфері екології, застосовують форми і методи, притаманні прокуратурі в цілому: внесення протестів, порушення кримінальних справ, інформування компетентних органів про екологічні правопорушення з боку посадових та інших осіб з метою притягнення їх у встановленому порядку до дисциплінарної або адміністративної відповідальності, звернення до судів або до арбітражних судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної економічними правопорушеннями. Однак у цій статті головна увага приділена правозастосовчій діяльності органів прокуратури, пов\'язаній з цивільно-правовими відносинами17.

На відміну від контролю, нагляд означає перевірку, а також спостереження з метою перевірки18.Отже, він має більш вузьку сферу застосування, ніж контроль. У класичному вигляді, як самостійний вид контрольної діяльності нагляд в Україні представлено як прокурорський нагляд, що є діяльністю прокуратури до додержанню і правильному застосуванню на її території законів.

Досвід переконливо доводить, що якщо за характером порушення екологічного законодавства немає потреби у порушенні кримінальноі справи, з\'ясуванням обставин, які мають значення для справи, повинні займатися органи методичну допомогу у цьому питанні.

2.Конституційне регулювання діяльності прокуратури.

З проголошенням України суверенною державою об\'єктивно виникла необхідність у реформуванні державного апарату, зокрема прокуратури. Цей процес прискорився і набрав більш конкретних форм у зв\'язку з вступом України до Ради Європи і прийняття Конституції України.

Але тут треба мати на увазі, що реформа – це не революція. Реформа – від латинської означає перетворення, зміну, нововведення, що не знищує основ існуючої структури. Конституція України, хоч і внесла деякі суттєві зміни в організацію і діяльність прокуратури, але не зачепила основ прокуратури як самостійної інституції з її специфічними функціями та повноваженнями. І такий підхід певною мірою відповідає історичному досвіду.