ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Правове регулювання органів прокуратури

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Правове регулювання органів прокуратури

Зміст

Вступ

1. Прокуратура , як орган контрольно-наглядової діяльності.

1.1 Поняття контрольно-наглядової діяльності.

1.2 Роль та місце прокуратури у формуванні демократичної держави.

1.3.Спеціальне законодавство про прокуратуру.

2. Конституційне регулювання діяльності прокуратури.

3.функції прокуратури.

3.1 Підтримання державного обвинувачення в суді.

3.2 Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді.

3.3 Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

3.3 Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов\'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

4 Перспективи і проблеми прокуратури, як органу контрольно-наглядової діяльності.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Україна, вступиши на шлях розвитку і встановлення дійсно суверенної і незалежної держави, орієнтуючись на визнані міжнародним співтовариством демократичні і гуманістичні за своїм змістом і спрямованістю міжнародні стандарти, приступила к формуванню державних інститутів, місцевого самоврядування, системи національного права.

Конституція України, прийнята на пятій сесії Верховної ради України 28 червня 1996 року, визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну правовому державу. Основними ознаками такої держави виступають верховенство права, першочергова соціальна цінність прав и свобод людини і громадянина.

Тому ст. 3 Конституції України підкреслює, що \"Людина ,її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов\'язком держави\".

Конституційно закріплений підхід до людини, громадянина і права потребує організації і здійснення діяльності держави, її органів і посадових осіб в повній відповідальності до правових засад1. ці вимоги мають свої орієнтири в повсякденному житті кожного громадянина.

Все вказане, а також активні процеси будівництва суверенної Української держави, діяльності, направлення на створення національної системи права, потребують глибокого знання и розуміння не тільки положень змісту діючого законодавства, а і основних принципів, ідей, закономірностей і направлень розвитку основоположних державно-правових явищ.

В умовах катастрофічного зростання злочинності, у тому числі організованої і корумпованої, а також погіршення її криміногенної характеристики, зростає роль органів прокуратури в посиленні нагляду за органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю та проводять оперативно-розшукову діяльність в забезпеченні одного з головних принципів кримінального судочинства – невідворотності покарання за кожний вчинений злочин.

В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правової держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управлінській, духовній та іншій сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.

Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захисту прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку.

Майже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш організованою. Вона є одним з головних факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку і внутрішньої безпеки держави.

Характерною ознакою суспільних відносин стала зневага до законів та їх ігнорування.

Кримінальні структури проникли у сферу економіки, зовнішньоекономічну діяльність, кредитно-банківську систему. Рекет контролює діяльність суб\'єктів бізнесу.

За такої ситуації правоохоронні, інші державні органи в окремих випадках проявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших факторів беззаконня. Все це загострює соціальну напругу, наносить моральну й матеріальну шкоду суспільству, спричиняє недовіру значної частини населення чинності закону.

У зв\'язку з цим зростає роль не тільки прокуратури а й взагалі контрольно-наглядової функції держави, щодо виконання вимог закону.

Актуальність цієї теми складається також у тому, що контрольно-наглядові органи державної влади у Конституції України, законах України та у більшості науково-правової літератури не розглядається як система органів, що утворюють самостійну гілку державної влади. Так, відповідно до Конституції України: \"державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову\"2. Про контрольно-наглядову гілку влади тут не згадується.

У той же час, у Конституції України та й в інших законодавчих актах вказується на конкретні повноваження і порядок формування таких державних органів, як Прокуратура України, Конституційний Суд України. Особливості формування і функціонування цих державних органів не дозволяють їх віднести повною мірою до будь-якої з конституційно визначених гілок державної влади.

Конституцією України не визначається така гілка державної влади, як контрольно-наглядова. Проте чітко визначений конституційний статус самої наявності контрольно-наглядових органів. Їх \"підвішений\" стан у системі гілок державної влади потребує більш чіткого конституційного і законодавчого закріплення і наукового обгрунтування.

На користь необхідності й актуальності наукового дослідження сфери контрольно-наглядових структур держави говорить і недостатня освітленість даної проблеми в науковій юридичній літературі.

Все це призводить до стійкої потреби роздивитися дану проблему з погляду наявних наукових концепцій у цій області знань і засобів, методів законодавчого регулювання такого напрямку у функціях державної влади.

У багатьох навчальних посібниках для середніх навчальних закладів по дисципліні \"Основи держави і права\" про Конституційний Суд і Прокуратуру мова йде просто як про органи держави, а не як про контрольно-наглядові органи влади в цілому і їхньому відношенні з іншими гілками влади.

Значимість даних органів надзвичайно велика. Вони сприяють процесу формування і функціонування системи \"стримування і противаг\", як елемента принципу \"розподілу влад\". У такий спосіб ця структура державних органів сприяє усуненню узурпації влади.

Ще одним доказом на користь актуальності аналізованої теми є не тільки визначення контрольно-наглядових функцій держави, як самостійної гілки влади, але і встановлення місця і ролі цієї гілки влади в структурі функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади.