ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Конституційне закріплення політичних

контрольна робота

на тему:

Конституційне закріплення політичних

прав і свобод

План

1. Вступ

2. Основи і принципи Конституційно-правового інституту прав і свобод людини.

3. Політичні права і свободи.

4. Політичні гарантії.

5. Висновок.

6. Список використаної літератури.

1. Вступ

Розробники Основного Закону нашої держави виходили з того, що особа не може існувати як повноправний член суспільства без належних їй прав і свобод. Людину не можна позбавити її природних прав - це принижує її природу.

У ст.3 Конституції України сказано, що людина є „найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов\'язком держави\".

Конституційні права, свободи І обов\'язки називаються основними, тому що вони визначають місце людини в суспільстві, їх зміст має універсальний характер, розвивається і конкретизується в інших галузях права - адміністративному, цивільному, трудовому, сімейному, земельному, фінансовому та інших. Якщо в Конституції йдеться про людину і громадянина взагалі як про абстрактну особу, то в галузях права виступають конкретні суб\'єкти правовідносин -власники, працівники, службовці, посадові особи, військовослужбовці, покупці тощо.

Важливо підкреслити, що згідно ст.22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини і громадянина не є вичерпними. Норми, які закріпляють права і свободи повинні динамічно розвиватися та вдосконалюватися. Але в силу верховенства конституційних норм усі правові акти та нормативно-правові приписи, які закріплюють права, свободи і обов\'язки людини і громадянина, повинні відповідати Конституції України і не суперечити її положенням.

У визначенні правового статусу людини і громадянина важливе , значення має не лише загальний обсяг прав і свобод особи, а й ті основні ідеї, які перетворюють сукупність, прав і свобод особи на систему.

2. Основними принципами конституційно-правового інституту прав і свобод людини є:

1) закріплення в національному праві прав і свобод, встановлених нормами міжнародного права. Україна як повноправний член світової співдружності, визнає і гарантує права і свободи особи, притаманні цивілізованому суспільству. Тому в Конституції України з\'явились нові правові норми, які більш повно відповідають міжнародним документам і перш за все Загальній декларації прав людини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, Міжнародному пакту про громадянські і політичні права (1966 p.), Міжнародному пакту про економічні, соціальні і культурні права людини (1966 p.), Європейській конвенції про захист прав та основних свобод людини (1950 p.), ратифікована 17 липня 1997 року Верховною Радою України. Права і свободи людини і громадянина проголошені у згаданих та інших документах і закріплені в Конституції України, перебувають, таким чином, під міжнародно-правовим захистом;

2) принципи невідчужуваності та непорушності основних природних прав і свобод людини та належність їх від народження (ст.21 Конституції). Цей принцип означає, що усі люди визнаються вільними, що вони володіють правами і свободами від народження;

3) принципи рівноправності прав і свободосіб (ст.ст.3,24, 68J Конституції)- Цей принцип означає, що усі громадяни с ріпними перед законом, що кожен зобов\'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. Права і свободи визнаються за всіма однаково, незалежно від раси, статі, походження, місця проживання, майнового стану, мови, ставлення до релігії тощо. Рівність прав і свобод людини проголошується чинною Конституцією, ці права І свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держаки, яка відповідає перед людиною за свою діяльність;

4) принципи єдності прав і обов\'язків людини і громадянина (ст.23 Конституції\"). Цей принцип полягає у тому, що не повинно бути прав без обов\'язків, як не повинно бути обов\'язків без прав. Лише у процесі реалізації обов\'язків здійснюються і права, які їм відповідають. У свою чергу здійснення прав породжує ті чи інші обов\'язки. Так, згідно ст.50 Конституції кожен мас право на безпечне для життя і здоров\'я довкілля, а згідно ст.66 кожен зобов\'язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки;

5) принципи гарантування прав і свобод людини і громадянина (ст.22 Конституції). Цей принцип полягає у тому, що конституційні права і свободи гарантуються державою і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

3. Політичні права і свободи.

Політичні права і свободи відображає міру можливої поведінки суб\'єкта у сфері управління державою, політики і залежать від правового статусу особи. В основному, політичними правами користуються лише громадяни України. До політичних прав і свобод Конституція відносить

1) право па свободу об\'єднання у політичні партії та громадські організації Гст.36^:

2) право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування Гст.38^:

3) право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації Гст.39):

право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, оргапіп місцевою самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (ст.40).

4. Політичні гарантії

Політичні гарантії - це політичний плюралізм і свобода політичної діяльності, що не заборонена законодавством, визнання народу єдиним джерелом влади, підконтрольність державних органів громадянам та їх об\'єднанням.

Висновок:

Отже, підсумуючи викладене можна визначити, що конституційне закріплення політичних прав і свобод є основними, тому що вони визначають місце людини у суспільстві.

Список використаної літератури

  1. Конституційне право України.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 64с.

  2. Конституційне право України.- К.: Наукова думка, 2002.- 732с.

  3. Наливайко Лариса Романівна Конституційне право України.- Запоріжжя: ЗДУ, 2004.- 79с.

  4. Фрицький Олег Федорович Конституційне право України.- К.: Юрінком Інтер, 2004.-

  5. Кравченко Віктор Віталійович Конституційне право України.- К.: Атіка, 2000.- 320с.

  6. Лінецький С.В.,Мельник М.І.,Ришелюк А.М. Конституційне законодавство України.- К.: Атіка, 2000.- 896с.

  7. Конституційне право України: Хрестоматія/ Упорядн. В.С.Журавський., Ю.М.Тодика.- К.: Вид-й Дім \"Ін Юре\", 2004.- 884с.- 35.98

  8. Фрицький Олег Федорович Конституційне право України.- К.: Юрінком Інтер, 2002.-

  9. Робоча програма навчального курсу \"Конституційне право зарубіжних країн\".- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 20с.

  10. Шляхтун Петро Панасович Конституційне право: словник термінів.- К.: Либідь, 2005.- 568с.

  11. Шаповал Володимир Миколайович Конституційне право зарубіжних країн.- К.: Юрінком Інтер, 2006.-

  12. Конституційне право України: Підручн. для студ. ВУЗів/ За ред. Ю.М.Тодики, В.С.Журавського.- К.: Ін Юре, 2002.- 544с.- 20.00

  13. Наливайко, Лариса Романівна Ситуаційні завдання та тематичні рівняння з курсу \"Конституційне право України\".- Запоріжжя: ЗДУ, 2004.- 60с.- 5.15