ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Правопорушення і юридична відповідальність

Реферат на тему:

на тему:

Правопорушення і юридичнавідповідальність

План

1.Правопорушення (поняття, ознаки).

2. Види правопорушень. Міжнародне правопорушення.

3. Склад правопорушень та їх елементи.

4. Юридична відповідальність (поняття і поділ).

5. Ознаки юридичної відповідальності.

6. Види юридичної відповідальності.

1.Правопорушення (поняття, ознаки).

Противоправною поведінкою вважають поведінку, що характеризується порушенням норм права. Одним із видів такої поведінки і є правопорушення. Правопорушення є антиподом правомірної поведінки.

Правопорушення - це суспільно небезпечне, винне, протиправне діяння деліктоздатного суб\'єкта, за яке чинне законодавство передбачає юридичну відповідальність.

Кожне правопорушення конкретне, оскільки його чинить конкретний індивідуальний або колективний суб\'єкт у певний час, у певному місці. Щоб визнати ту чи іншу дію правопорушенням, необхідно встановити, чи має вона ознаки правопорушення.

До основних ознак правопорушення належать:

  1. суспільна небезпечність (шкідливість), тобто заподіяння шкоди суспільним відносинам, які охороняються законом (шкода може бути моральною, матеріальною чи фізичною);

  2. правопорушенням може бути тільки діяння - дія чи бездіяльність. Думки, переконання, бажання, настрої, світогляд, соціальні або особисті властивості не є правопорушеннями і відповідно не можуть виступати як підстави юридичної відповідальності;

  3. протиправність діяння, тобто це діяння повинно безпосередньо порушувати конкретну норму права. Діяння, не врегульовані законодавством не вважається правопорушенням;

  4. винність діяння, тобто умисного чи необережного ставлення особи до вчиненого діяння і його наслідків. Про винність говорять тоді, коли особа повинна була обрати варіант поведінки, але вчинила всупереч праву;

  5. деліктоздатність суб\'єкта, який вчинив правопорушення, тобто він за віком і станом психічного здоров\'я усвідомлює характер своїх дій, керує ними та передбачає їх наслідки;

  6. юридичне карне діяння, тобто за його вчинення передбачається певні вид і міра юридичної відповідальності;

  7. причинний зв\'язок між діянням і соціально небезпечними наслідками, що наступили, тобто такі наслідки зумовлені саме цим діянням, а не іншими причинами.

Відсутність хоча б однієї з названих вище ознак не дозволяє розглядати діяння, як правопорушення. Ознаки правопорушення повинні аналізуватись у сукупності, системно.

2. Види правопорушень.

Міжнародне правопорушення.

Залежно від ступеня суспільної шкідливості чи небезпеки правопорушення поділяють на злочини і проступки. 4.1. ст.П Кримінального кодексу України дає поняття злочину.

Злочин - це передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб\'єктом злочину.

Зі злочинами пов\'язана найбільша небезпека для суспільства і особи, вони посягають на суспільний лад, власність, економічні, політичні, культурні й особисті права людини. Злочинами є тільки кримінальні правопорушення.

Проступок має зовнішню схожість зі злочином, але він має меншу ступінь суспільної небезпеки.

Проступок - це суспільно шкідливе протиправне винне діяння (дія або бездіяльність), що порушує приписи інших, крім Кримінального кодексу, норм права.

Проступки діляться на такі види:

  1. адміністративні - це правопорушення, які посягають на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління;

  2. дисциплінарні - це правопорушення, які посягають на трудову, державну, військову, навчальну та інші види дисципліни;

  3. цивільні - це правопорушення, що здійснюються у сфері майнових і особистих немайнових відносин.

Поряд із національним правом держав існує і міжнародне право. Порушення його норм є міжнародними правопорушеннями (деліктами), які породжують міжнародно-правову відповідальність, тобто обов\'язок правопорушника (деліквента) відновити порушений правопорядок і відшкодувати спричинені збитки.

Отже, міжнародне правопорушення - це свідома і неспровокована поведінка суб\'єкта міжнародних відносин, внаслідок якої сталося порушення міжнародного правопорядку.

За характером наслідків і ступенем суспільної небезпечності серед міжнародних правопорушень розрізняють: найтяжчі (злочини проти людства), серйозні та ординарні.

Злочини протії людства - це найтяжчі міжнародні правопорушення, які ставлять під загрозу загальний мир і безпеку держав і народів. Поняття і класифікація цих злочинів закріплені у статутах Нюрнберзького (ст. 6) і Токійського (ст. 5) міжнародних військових трибуналів, створених після Другої світової війни для покарання головних німецьких та японських воєнних злочинців.

Згідно з положеннями і принципами цих статутів, що були підтверджені спеціальними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 1 І грудня 1946 р. та від 21 листопада 1947 p., злочини проти людства поділяють на три основні групи: злочини проти миру, воєнні злочини та злочини проти людяності.

Злочини проти миру - це планування, підготовка, розв\'язування та ведення агресивної війни, участь у загальному плануванні чи змові, спрямовані на здійснення будь-яких із згаданих вище дій тощо.

Воєнні злочини - це порушення законів і звичаїв ведення війни. Наприклад, використання забороненої зброї; безглузде, невиправдане військовою необхідністю руйнування населених пунктів; використання дітей як військової сили; вбивства військовополонених чи знущання над ними; вбивства заручників тощо.

Злочини проти людяності - це посягання на загальновизнані права і свободи людини. Наприклад, убивства, знущання, перетворення на рабів, заслання та інші жорстокі дії, вчинені щодо цивільного населення окупованої території; переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів; посягання на загальновизнані права і свободи людини.

Одним із найнебезпечнішнх злочинів проти людяності є геноцид, тобто дії, що чиняться з наміром знищити цілком або частково певну національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку, у тому числі: вбивство членів такої групи; заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень або спричинення розумового розладу; навмисне створення для певної групи таких життєвих умов, які розраховані на її цілковите або часткове фізичне знищення; заходи, спрямовані на те, щоб запобігти народжуваності дітей у середовищі такої групи тощо.

Серйозні міжнародні правопорушення - це такі порушення норм міжнародного права, які хоча безпосередньо і не ставлять під загрозу загальний мир та безпеку держав і народів, але зачіпають їхні істотні інтереси. Наприклад, радіоактивне забруднення навколишнього середовища, порушення свободи відкритого моря (державне піратство), передача ядерною державою ядерної зброї неядерній державі, виробництво і накопичення забороненої зброї і т.д.

Ординарні міжнародні правопорушення - це такі порушення міжнародно-правових норм, які зачіпають інтереси окремих держав і народів. Наприклад, порушення угоди про розподіл водних ресурсів прикордонної річки.

Від міжнародних правопорушень слід відрізняти недружні акти, спірні ситуації і злочинні вчинки окремих фізичних осіб проти міжнародного права.

Недружній акт - це така умисна поведінка держави, яка спрямована проти інтересів іншої держави, але при цьому не порушує міжнародного права. Наприклад, підвищення митних податків.

Спірна ситуація - це така ситуація у розвитку міжнародних відносин, коли між державами з певних питань виникли суперечності, але порушення міжнародного правопорядку з їхнього боку немає.

Злочинні вчинки окремих фізичних осіб проти міжнародного права - це такі дії окремих фізичних осіб, які заборонені нормами національного права держав і боротьба з якими ведеться також відповідно до міжнародних угод та загальновизнаних міжнародно-правових звичаїв. Наприклад, до таких дій належать піратство, тероризм, наркобізнес, виготовлення і продаж іноземної валюти тощо.

Для того щоб те чи інше конкретне діяння було визнаноправопорушенням, необхідно, щоб воно відповідало певним у законі ознакам.Вони дозволяють відмежовувати правопорушення від порушень іншихсоціальних норм і утворюють поняття \"склад правопорушення\".

Склад правопорушення - це сукупність закріплених в законі ознакоб\'єктивного і суб\'єктивного характеру, за наявності яких суспільно небезпечне діяння визнається конкретним правопорушенням.