ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Щодо удосконалення структури юридичних підрозділів державних податкових органів

Поділяючи думку вченого-юриста в галузі фінансового права Л.А. Савченко щодо доцільності конкретизації функцій усіх ланок ОДПС [17, с. 362] у Законі України \"Про державну податкову службу в Україні\", ми вважаємо за необхідне прийняття відповідних Положень про ДПА областей, міст Києва і Севастополя, ДПІ з чіткою деталізацією функцій управління на відповідному рівні.

Забезпечення належної ефективності державного управління, наближення його до потреб суспільства і кожної людини, до стандартів демократії, гуманізму і правової держави, необхідно прийняти закон про порядок організації виконання законів та інших нормативно-правових актів. Законодавець передусім повинен встановити співідношення виконавчої і розпорядчої діяльності органів і посадових осіб виконавчої влади в процесі організації виконання ними законів та інших нормативних правових актів у кожній ланці вертикалі виконавчої влади. Виконавча влада – не умоглядне, абстрактне поняття, яке, на думку деяких вчених, надає цьому явищу науковість, а це реальний у житті державно-організованого суспільства процес підзаконної організаційно-владної діяльності органів і структур виконавчої влади, який безпосередньо спрямований на практичне, оперативне здійснення законів та інших державно-правових актів у всіх сферах суспільного життя [16, с. 39]. Учені-юристи вказують, що з методами, способами, типами правового регулювання пов\'язана намічена диференціація юридичної діяльності на публічно-правову і приватно-правову. Відповідно визначені орієнтації в професійній підготовці, в юридичній освіті і навчанні. У юристів публічно-правової орієнтації, як правило, загальносоціальні інтереси переважають над особистими, власними. Їх діяльність спрямована на підпорядкування приватних і групових інтересів загальнодержавному інтересу і загальносоціальному порядку. Юристи приватно-правової орієнтації думають і діють у інтересах суверенного індивіда, свою професійну мету вони вбачають у захисті свободи людини від зазіхань влади. Вказана диференціація повинна враховуватись при підготовці майбутніх юристів [13].

Урегулювання адміністративно-правовими нормами управлінської діяльності, які беруть початок від конституційно-правових, має важливе практичне направлення, що забезпечує належну і безперебійну організацію і функціонування органів виконавчої влади для задоволення суспільних потреб. Проблема необгрунтованого закріплення структур органів виконавчої влади і порядку їх взаємодії впливає на виконання поставлених завдань. Класик французької науки управління Б. Гурней зазначає, що \"адміністративні структури рідко узгоджуються з раціональними схемами. Вони є продуктом історії, звичок, умов. Велику роль відіграє також особистість індивідів, які займають керівні пости\" [18, с.168], а доброякісним рішенням потрібно вважати таке рішення, практичний ефект якого відповідає поставленій меті [18, c. 172–173].

На нашу думку, структурна відповідність та ефективність можлива при погодженні горизонтального і вертикального регулювання діяльності ОДПС, коли при оптимальних витратах досягається запланований (очікуваний) результат з використанням наявних сил, потенціалу і забезпечення. Як уточнення до чинного Закону України \"Про державну службу\" на сьогодні прийнято значну кількість нормативних актів, тому, враховуючи вищенаведене, доцільно на законодавчому рівні прийняти Закон України \"Про основи державної служби\" і як розвиток останнього внести зміни до Закону України \"Про державну податкову службу в Україні\".

Література6

1. Селіванов В.М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти. Монографія. – К.: Видавничий Дім \"Ін Юре\", 2002. – 724 с.

2. Законодавство про контроль та перевірки // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. – № 10. – 416 с.

3. Авер\'янов В. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20–27.

4. Трофімова Л.В. Адміністративна реформа і юридична практика державної податкової служби // Збірник наукових праць: Держава і право. Юридичні і політичні науки. – Вип.17. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С. 165–170.

5. Полюхович В.І. Державна податкова служба в Україні: організація і діяльність / С.О.Теньков. Коментар до Закону України \"Про державну податкову службу в Україні\" // Бюллетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. – № 3. – 320 с.

6. Селіванов А. Адміністрування податків: нові проблеми в адміністративному та фінансовому праві України // Право України. – 2002. – № 2. – С. 34–38.

7. Кувакін С.В. Організаційні форми управління органами внутрішніх справ: загальнотеоретичний аспект: Автореф. дис. ... канд. юр. наук – Харків, 2001.– 17 с.

8. Вступ до менеджменту: Навчальний посібник / В.П. Пєтков, О.О. Соломенчук, С.В. Пєтков / За заг. ред. В.П. Пєткова. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2001. – 158 с.

9. Долгополов А.М. Організація юридичної служби на підприємствах: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 72 с.

10. Леліков Г.І. Організаційно-правові засади формування і функціонування державної служби в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – К., 1999. – 161 с.

11. Касьяненко М.М., Гринюк М.В., Цимбал П.В. Організація роботи та управління органами державної податкової служби України: Навч. посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 229 с.

12. Лонюк І.І., Самілик Г.М., Капріца В.Т. Організація правового забезпечення діяльності органів ДПС України: Курс лекцій. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 111 с.

13. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под. ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – С. 266.

14. Кравченко Ю. Реформування податкової служби України: ідеологія, реалії на перспективи // Науковий вісник: збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2002. – № 4 (18). С. 18–25.

15. Гончаренко В. Психологічні аспекти діяльності юриста // Вісник прокуратури. – 2000. – № 1. – С. 20–25.

16. Пахомов І. Конституція України і виконавча влада // Право України. – 2002. – № 9. – С. 38–40.

17. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 407 с.

18. Гурней Бернар. Державне управління: Пер. з фр. – К.: Основи, 1993. – 165 с.