ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Щодо визначення терміна „нелегальний мігрант” у чинному законодавстві

Характерно, що термін „migrant workers\" застосовувався саме в документах Міжнародної Організації Праці, зокремаКонвенції (переглянута в 1949 році) про працівників-мігрантіввід 1.07.49 № 97, при описі робітників, які приїхали в одну країну або територію з іншої країни або території.

Таким чином, при зародженні явища міжнародної міграції не існувало самостійного терміна „мігрант\". Надалі, при використанні терміна „migrant workers\" у пострадянських країнах він був переведений як „працівники-мігранти\". Із частини терміна, що описує вузьку категорію тимчасових працівників-іноземців, він у російській і українській мовах став застосовуватися як самостійний термін для позначення всіх осіб, що переміщаються.

Україна бере участь у міжнародних угодах країн СНД, у яких використовуються також терміни „нелегальний мігрант\", „нелегальна міграція\". У зв\'язку із цим такі терміни стали використовуватися і українськими фахівцями.

Однак дефініція „нелегальний мігрант\" не прописана у Законах України, що регулюють міграційні процеси в Україні – „Про правовий статус іноземців в Україні\", „Про біженців\", „Про імміграцію\", а також КК і КпАП України.

В указі Президента України„Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією\" від 18 січня 2001 р. № 22/2001, щозатвердив Програму боротьби з незаконною міграцією на 2001–2004 роки, незважаючи на його назву, також немає визначення незаконної міграції іпрямо не називається – хто є незаконним мігрантом. Однак з його тексту витікає, що „До основних завдань Програми належать: недопущення проникнення на територію України осіб, які незаконно прибувають в Україну і не заявляють у встановленому порядку про свій намір набути статусу біженця чи отримати притулок, втратили підстави для подальшого перебування в Україні і ухиляються від виїзду з неї, переховуються та уникають контактів з компетентними державними органами.\"

Варто відмітити, що в даному визначенні не уточнено, чи є особи, які незаконно перебувають в Україні, іноземцями, особами без громадянства або громадянами України. Також із цього визначення слідує, що особи, які прагнуть незаконно виїхати з України, не є об\'єктами боротьби з нелегальної міграцією. Таким чином, незаконне переправлення іноземців з України в країни Європи формально не підпадають під дію цього указу.

Найбільш розгорнуте визначення нелегального мігранта дане в Інструкції про порядок продовження терміна перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС від 01.12.2003 № 1456 „Про затвердження Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства\":

незаконний (нелегальний) мігрант– іноземець або особа без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон будь-яким способом (поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску через державний кордон, але із запобіганням прикордонного контролю) і протягом трьох робочих днів не звернулися із заявою про надання статусу біженця або одержання притулку в Україні, а також іноземці або особи без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення певного їм строку перебування втратили підстави для подальшого перебування і ухиляються від виїзду з України\".

Однак у дане визначення не включені іноземці і особи без громадянства, які порушують правила працевлаштування, що є одним з основних правопорушень у сфері регулювання міграційних процесів.

На нашу думку, термін „нелегальний мігрант\" є невдалим і не розкриває суті правопорушень, вчинених особами, що позначуються цим терміном.

Слово „нелегальний\" у визначеннях „нелегальний мігрант\" і „нелегальна міграція\" є перекладом з англійського „illegal\" – „нелегальний\", „незаконний\" [3,с. 371]. Слово „нелегальний\", що вживається в російській і українській мовах, у вузькому змісті означає – „підпільний\" („нелегальне становище\", „нелегальна література\", „нелегальна квартира\", „розвідник-нелегал\") (4, С. 405). Звідси „нелегальний мігрант\" – це мігрант, що існує на нелегальному, підпільному положенні, тобто що ховається та ухиляється від контактів з офіційними представниками влади.

Після виявлення його нелегальність зникає, однак залишається протиправність його поводження, яка полягає в незаконності його проникнення в Україну, перебування в ній або виїзду. Отже, у цьому випадку точніше було б уживати слово „незаконний\". Цей термін більш широкий за змістом і означає не тільки відхилення від контактів із владою, але й протиправність взагалі.

Даний висновок, на нашу думку, підтверджує зміст статті 8 Додатка I Конвенції про працівників-мігрантів від 1949 р. –

Всяка особа, що сприяє таємній або незаконній імміграції, підлягає відповідному покаранню\",

а такожпреамбулиістатті 3 Конвенції про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення від4.06.1975 р. –

беручи до уваги, що через існування незаконної або таємної міграції робочої сили було б бажано прийняти нові норми, які були б спеціально спрямовані на боротьбу з такими зловживаннями, кожний член Організації вживає всіх необхідних і відповідних заходів у межах своєї юрисдикції і у співпраці з іншими державами-членами:

a) для ліквідації таємного міграційного рухові і незаконного найманню мігрантів;

б) проти організаторів незаконного чи таємного переміщення мігрантів\".

Тобто, очевидно, що учасники Конвенцій розділяли незаконну і таємну (сховану, нелегальну) міграції. Однак наступне спільне вживання цих термінів у російській і українській мовах призвело до змішання цих понять.

Власне кажучи, уживання терміна „нелегальний мігрант\" більш зручне до умов Російської Федерації, де поряд з незаконною імміграцією іноземців має місце потужний потік внутрішньої міграції населення з депресивних регіонів РФ у великі промислові центри, насамперед у Москву. Через те, що російські державні органи прагнуть максимально обмежити цей потік за допомогою різних заборонних заходів, його учасники, у свою чергу, усіляко намагаються уникати контактів з офіційними особами та працівниками міліції, ховаються, ухиляються від реєстрації, тобто перебувають на нелегальному становищі. Природно, таких осіб не можна вважати „іммігрантами\". Тому в умовах РФ використання терміна „нелегальний мігрант\" цілком виправдано. У РФ він охоплює і незаконних іммігрантів і нелегальних внутрішніх мігрантів. Наприклад, уп. 1 Постанови Кабінету міністрів Російської Федерації № 35 від 3.08.96 „Об уточнении Федеральной миграционной программы\" вказується – „...Незаконная миграция может быть внешней и внутренней...\"...[5, с. 468].