ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Удосконалення криміналістичних обліків для успішної роботи органів дізнання та досудового слідства

Можливість використання криміналістичних обліків суттєво підвищуються в зв\'язку із застосуванням засобів автоматизації. Накопичування інформації проводиться так як і в усіх інших подібних системах із використанням інформаційно-пошукової мови.

Відомо, що до порушення кримінальної справи може бути проведена єдина слідча дія – огляд місця події. Експертизу органи дізнання і досудового слідства призначати не можуть, хоча в ряді випадків виникає необхідність у використанні спеціальних знань. Це буває при дослідженні характеру порушень у сфері оподаткування, вилученні речовин, схожих на наркотики, необхідності визначити, чи належать об\'єкти до холодної або вогнепальної зброї. У таких випадках доцільно звертатись до експертного закладу, щоб отримати відповідну консультацію спеціаліста. Кваліфікований криміналістичний облік значно полегшить діяльність правоохоронних органів, можливості отримати кваліфіковану консультацію спеціаліста.

Використати необхідно також можливості партнерського співробітництва. Так, більшість країн колишнього Радянського Союзу успішно співпрацюють із фірмою \"Сіменс Бізнес Сервіс\".

Вирішуючи питання про вдосконалення систем криміналістичних обліків, необхідно зважити на їх значення не тільки для розслідування, а і попередження злочинів. Це важливо тому, що правоохоронні органи та експертні заклади не мають достатнього досвіду проведення цієї роботи в нових економічних умовах розвитку самостійної України. Не зважаючи на ряд пропозицій, не вдосконалена також і законодавча регламентація профілактичної діяльності. Стаття 23 КПК України зобов\'язує органи дізнання, слідчого, прокурора виявляти причини та умови, які сприяли вчиненню злочину. Стаття 64 КПК України, перераховуючи обставини, що підлягають доказуванню при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді, не вказує на ці обставини. У науково-практичному коментарі до КПК України (1995 р., с. 109) при характеристиці обставин, які входять до предмета доказування, вказується на обставини, встановлення яких необхідно для вжиття процесуальних профілактичних заходів. Така ж думка висловлена і в підручнику \"Кримінальний процес України\" (М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко, 1992 р., с. 134). Знайшла вона відображення і в одному з офіційних проектів КПК України (Право. – Київ, 1995. – С. 37–38), автори якого вважали за необхідне вказати, що при проведенні попереднього розслідування чи розгляді справи в суді підлягають доказуванню \"е. Безпосередні причини злочину та умови, які сприяли його вчиненню\".

Суттєву допомогу правоохоронним органам у проведенні профілактичної роботи можуть надати експерти. У літературі було висловлено ряд пропозицій про законодавче врегулювання цієї діяльності, однак ніяких змін не сталося. Україна, яка займала провідне місце серед експертних закладів колишнього Радянського Союзу, сьогодні має на своєму рахунку лічені рекомендації. Дійових мір для активізації цієї роботи не приймає ні Міністерство юстиції, ні керівники експертних закладів.

Зважаючи на важливість дактилоскопічної реєстрації в боротьбі зі злочинністю, висловлюється пропозиція про доцільність дактилоскопічної реєстрації всіх громадян України. З давніх часів відбитки пальців використовувались як засіб захисту документів від підробки. Це мало місце у ассірійців, вавілонян, древніх китайців, японців. У древній Русі у неграмотних відбитки пальців замінили на підпис. В Індії в середині XIX ст. було введено обов\'язкове нанесення відбитків пальців при виплаті пенсій. В Аргентині декретом 1896 року відбитки пальців наносились на документи певних категорій працівників. У Румунії наказ від 18 серпня 1903 року вимагав, щоб відбитки пальців були на всіх офіційних документах про цивільний стан. Відповідні міри були введені в 1912 р. у Португалії, в 1916 р. – у Саксонії, Баварії, Аргентині.

Рекомендації з цього приводу були і в працях криміналістів. Так, Р. Гейндль вважав за доцільне використовувати дактилоскопування для паспортів, Р. Рейсс пропонував мати на паспортах два відбитки пальців (на другому підпис). На думку В. Жеребцова, відбитки пальців потрібно використовувати для пенсійних та нотаріальних документів, посвідчень неграмотних селян. Німецький криміналіст В. Гай вважав, що \"дактилоскопування повинно провадитись відносно кожної людини\".

Автори, пропонуючи дактилоскопування всіх громадян посилаються на проведення таких мір у ряді країн. Не можна однак забувати і про те, що це певним чином порушує права людини, переводить усіх громадян у категорію підозрюваних. Крім цього, необхідно вивчити різноманітні системи дактилоскопічних обліків, їх ефективність. Для ефективної боротьби зі злочинністю доцільним є проведення більш широкої дактилоскопічної реєстрації. Але перш ніж входити до відповідних органів із конкретними пропозиціями, потрібно всебічно вивчити цю проблему, всі аргументи \"за\" і \"проти\", зважаючи на нові економічні умови, в яких сьогодні проходить життя на Україні. На нашу думку, таку міру в першу чергу необхідно реалізувати відносно певної категорії осіб, які за родом своєї діяльності пов\'язані з кредитно-фінансовою сферою, роботою банків, сплатою податків. Щодо цього питання, то вже є певний досвід проведення дактилоскопічної реєстрації для даної категорії осіб у Росії та Сполучених Штатах.