ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Трансакції та їхнє правове регулювання

Реферат на тему:

Трансакції та їхнє правове регулювання

Розвиток суспільних відносин та їхнє якісне правове регулювання залежить від основоположних засад, що формують цілі, предмет і методи їхнього дослідження. Для здійснення таких завдань, а в нашому випадку дослідження фінансових трансакцій, що здійснюються через світову мережу Інтернет, необхідно узагальнення різних поглядів стосовно даної проблематики та визначення власних концептуальних засад, які б, з одного боку, викликали дискусію у наукових колах, що дозволило б сформулювати наукові пропозиції, а з іншого – розробити економічно обґрунтовані проекти нормативно-правових актів для ефективного правового регулювання фінансових трансакцій, що здійснюються через світову мережу Інтернет та їхнє оподаткування.

Для дослідження поняття „трансакція\" необхідно проаналізувати його трактування у різних джерелах. У словнику української мови подано таке визначення поняття „трансакції\" – операція-угода (політична, юридична), що супроводжується взаємними поступками; фінансова трансакція переведення банком коштів з одного рахунку на інший також і за кордон; інформація в електронній формі про окрему операцію, здійснену з використанням платіжної картки (завантаження та перезавантаження картки, одержання готівкових коштів, оплата товарів і наданих послуг) [1].

Таким чином, досліджувана категорія за цим визначенням у широкому значенні є близькою до таких понять, як „операція\", „угода\" і охоплює широке коло суспільних відносин, а у вузькому значенні може вживатись як переведення коштів банком чи як інформація про використання платіжної картки.

У науковій літературі поняття „трансакція\" є базовою одиницею аналізу в теорії трансакційних витрат поряд із актом економічної взаємодії та угодою. Категорія трансакції використовується в широкому розумінні та вживається для позначення обміну як товарами, так і юридичними зобов\'язаннями, угод як короткострокового, так і довгострокового характеру, таких, що потребують як детального документального оформлення, так і укладених просто на договірних засадах. Затрати та втрати, якими може супроводжуватися така взаємодія, отримали назву трансакційних витрат [2].

У словнику дефініцій також дається визначення трансакції:

1. Погодження (політичне, юридичне тощо), яке супроводжується взаємними поступками.

2. У банківській справі – інформація в електронній формі про окрему операцію, здійснену з використанням платіжної картки (завантаження та дозавантаження картки, одержання готівкових коштів, оплата товарів і надання послуг та інше) [3].

Наведені визначення деякою мірою ототожнюють трансакцію, що здійснюється з використанням мережі Інтернет з класичними угодами в цивільно-правовому розумінні.

Трансакція – це передача даних, а також переказ грошей [4]. Так визначено поняття трансакції в спеціалізованій літературі у мережі Інтернет і комп\'ютерних технологіях.

Потрібно зазначити, що поняття трансакцій відсутнє у спеціалізованих енциклопедіях з юриспруденції, банківської справи, фінансів та економіки [5].

Поняття „трансакція\" ввів Дж. Комонс у 1931 р. Він запропонував підхід до трансакції не як до простого обміну між індивідами, а як до обміну правами власності. Таке визначення дано Коммонсом внаслідок того, що інститути забезпечують поширення волі окремої людини за територію області, в межах якої вона може впливати на навколишнє середовище безпосередньо своїми діями, тобто за межами фізичного контролю і, відповідно, є трансакціями на відміну від індивідуальної поведінки як такої або від обміну товарами.

Отже, учений визначає трансакцію, як засоби, реалізовані в межах закону і звичаю, „відчуження і придбання правового контролю над товарами і працею, а також управління, що проводять при доставці товарів і послуг у напрямі до кінцевого споживача\" [6]. У межах цього визначення Коммонс виділяє три ідеальні типи трансакцій: трансакції операції, управління і раціонування:

1) трансакція операції – служить для здійснення фактичного відчуження і привласнення прав власності і свобод, під час її здійснення необхідна взаємна згода сторін, заснована на економічному інтересі кожної з них. У трансакції операції дотримується умова систематичності відносин між контрагентами. Відмінною ознакою трансакції операції, на думку вченого, є не виробництво, а передача товару з рук у руки;

2) трансакція управління – у ній основним є відношення управління підкорення, яке припускає таку взаємодію між людьми, коли право ухвалювати рішення належить тільки одній стороні;

3) трансакція раціонування – при ній зберігається асиметричність правового становища сторін, але місце управляючої сторони займає колективний орган, що виконує функцію специфікації прав. До трансакцій раціонування можна віднести: складання бюджету компанії радою директорів, федерального бюджету урядом і затвердження органом представницької влади, рішення арбітражного (господарського) суду щодо суперечки, що виникає між діючими суб\'єктами, за допомогою якого розподіляється власність. У трансакції раціонування відсутнє управління. Через таку трансакцію здійснюється перехід прав власності від одного до іншого економічного агента.

Права та свободи в цьому контексті розглядаються як окрема категорія. У даному випадку використовується правова думка, оскільки права і свободи людини не належать до категорії прав власності в юридичному значенні, навіть якщо не обмежуватися континентальною правовою традицією і врахувати особливості звичаєвого права. Разом з тим у межах нової інституційної економічної теорії прав людини (у тому числі права та свободи) цілком можуть розглядатися в межах прав власності, оскільки основний акцент у визначенні прав зроблено на стимули. Більш детально дана теза справедливо обґрунтована в одному із монографічних досліджень з даної проблематики [7].

Є й інший аспект визначення трансакції. Інститути, що забезпечують розповсюдження волі окремої людини за межі області, де він може впливати на навколишнє середовище безпосередньо своїми діями, тобто за межі фізичного контролю. У результаті такого розповсюдження доцільно говорити про трансакціюна відміну від індивідуальної дії як обмін товарами [8].