ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Теоретичні проблеми організації та управління діяльністю персоналу установ виконання покарання

Аналізуючи сучасний стан функціонування правоохоронних органів та, зокрема, установ виконання покарання, незважаючи на постійний розвиток і досягнення на базовому, професійному рівні практичних підрозділів, можна констатувати, що причинами невирішених проблем нацйчастіше є недоопрацювання та упущення рівня надбудови: організаційного або управлінського. Це, на нашу думку, підтверджено дослідженням О.М. Клюєва [5, с. 35], пояснюється як недооцінкою важливості організаційного й управлінь-ського аспектів функціонування, нерівноцінною підміною всього управління переважно керівництвом і адмініструванням без вивчення закономірностей, властивих управлінню, як важливій діяльнісній науці. Так, опрацьовані нами джерела не дають чіткого тлумачення терміна \"організація установ виконання покарання\" (або хоча б їх персоналу). Виходячи з цього нами було сформульоване таке визначення організації установ виконання покарання (за аналогією з В.М. Бризгаловим та В.Т. Коломійцем) [4, с. 57] – це поєднання працівників установ виконання покарання у єдиний колектив, планомірна організація процесу виконання покарання та пов\'язаного з ним процесу виправного впливу на засуджених, забезпечення алгоритмів роботи окремих ланок системи і взаємодії між ними та з іншими органами різних гілок влади та різних форм власності.

Аналогічна ситуація стосується і управління персоналом виправних закладів. Ряд авторів дещо розрізнено формулюють таке поняття, встановлюють кілька варіантів його побудови. Управління установами виконання покарання – це різновид соціального державного управління, який полягає в здійсненні цілеспрямованої дії з боку суб\'єкта управління на певні об\'єкти (люди (засуджені), співробітники; органи, їх структурні підрозділи; соціальні процеси) з метою виправлення, відбування покарання засудженими, згідно з вироком, визначеним судом [9, с. 14], це здійснення цілеспрямованої дії спеціальних органів управління на процес виконання кримінальних покарань для досягнення цілей покарання [9, с. 24]. Управління виправно-трудовими установами являє собою організаторську діяльність, здійснювану виконавчо-розпорядчими органами [4, с. 56], це цілеспрямований свідомий вплив на структурні елементи організаційної структури з метою забезпечення оптимального плину процесу виконання покарання, виправлення та перевиховання злочинців [4, с. 56]. Управляти виправно-трудовою колонією означає забезпечити досягнення поставлених перед нею цілей, найкращим чином використовуючи всі засоби та ресурси, забезпечення правильного ходу роботи по всіх основних напрямам діяльності [4, с. 57].

Під організацією персоналу установ виконання покарання ми розуміємо статичний стан системи, яка лише початково сформована для вирішення конкретних завдань і виконання функцій, визначених цілями діяльності установ виконання покарання, та яка без зовнішнього чи внутрішнього впливів на неї не змінюється. Об\'єктами організації виступають, з одного боку, персонал установ виконання покарання, який підрозділяється на певні, спрямовані на виконання різних функцій, категорії, з іншого – засоби та методи здійснення карно-виховного впливу на засуджених.

Змінити, спрямувати організацію (статичну систему) персоналу можна тільки внаслідок впливу на неї. Таким впливом є управління, яке і приводить до зміни організації персоналу, спрямування його функціонування на досягнення поставлених цілей. На нашу думку, під управлінням персоналом установ виконання покарання потрібно розуміти сукупність взаємопов\'язаних впливів на організаційну систему установ виконання покарання та їх персоналу, направлені на найбільш ефективне досягнення цілей виконання покарання. Тому, на нашу думку, управління є провідною ланкою організа-ційної системи.

Складові системи організації управління персоналом установ виконання покарання – це створення та забезпечення ґарантій ефективного функціонування персоналу; організація плідної співпраці між різними категоріями персоналу та взаємодії з державними та недержавними організаціями; спрямування їхніх спільних зусиль на виправлення та ресоціалізацію засуджених, забезпечення виправного процесу та запобігання правопорушенням, що базується на основі аналізу оперативної обстановки, комплексного застосування адаптованих корекційних методик та цілеспрямованого залучення сил і засобів.

Проблеми юридичного, правового забезпечення функціонування персоналу установ виконання покарання є для нашого дослідження пріоритетним напрямом, адже основу правового забезпечення управління будь-якою соціальною сферою складають формування та підтримка нормативно-правової бази як засобу досягнення упорядкованості системи соціального управління та її ефективності.

У загальній теорії права під правовим регулюванням розуміється процес впливу держави на суспільні відносини за допомогою юридичних норм (норм права) [21, с. 311]. За допомогою правового регулювання держава впливає на поведінку учасників суспільних відносин, підпорядковує цю поведінку правопорядку. Тобто правове регулювання – це здійснюваний державою вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування, охорони, розвитку відповідно до потреб суспільства, який чиниться за допомогою системи правових засобів.

Завдання правового забезпечення функціонування систем управління різноманітні. В узагальненому вигляді, за аналогією з В.М. Плішкіним [11, 589], ми формулюємо такі завдання правового забезпечення функціонування персоналу установ виконання покарання: