ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Суверенітет держави в сфері оподаткування

Зауважимо, що авторських визначень податку, які іноді істотно відрізняються, в юридичній і економічній літературі нараховується багато (С.Г. Пепєляєв, Є.Ю. Грачова, Д.В. Вінницький і ін.). Така ситуація обумовлює фактичну неможливість вироблення єдиного підходу до розуміння суверенітету держави в сфері оподаткування і в зв\'язку з цим виникнення ряду похідних проблем. Наприклад, К.К. Сандровський у своїй праці розробляє концепцію митного суверенітету [12, с. 58–63]. Однак, незважаючи на умовний характер мита (виникнення обов\'язку сплати в зв\'язку з перетинанням кордону [5, с. 171]) у системі податків і зборів, використання поняття „митний суверенітет\" як складової державного суверенітету, окремо від суверенітету держави в сфері оподаткування, стає причиною виникнення складних суперечностей.

Наведені розбіжності в трактуванні поняття „податок\" змушують нас звернути увагу і на виправданість досить широкого вживання поняття „податковий суверенітет\" (А. Нонко, І.А. Ларютіна і ін.), що, як нам здається, є недостатньо обґрунтованим. По-перше, якщо звернутись до історії, то податки як головне джерело доходів державного бюджету не нараховують і двохсот років. По-друге, зараз, незважаючи на те, що саме за рахунок податкових надходжень в основному формується дохідна частина бюджетів у переважній кількості держав (наприклад, у Франції – 95 %, в Японії – 75 % бюджетних доходів [8, с. 20]), не втратили своєї ролі й інші джерела публічних доходів: соціальні внески, доходи підприємств і організацій державного сектора, доходи від передачі державного майна в оренду і суборенду та ін. Тому використання категорії „податковий суверенітет\" внаслідок цього є досить проблемним, оскільки не враховує еволюційного розвитку фіскальних правовідносин і повноважень, що витікають з державного суверенітету, стосовно встановлення інших, ніж податки, джерел доходів. Ці аргументи змушують зробити висновок про необхідність розробки більш широкої за змістом концепції, ніж концепція податкового суверенітету, яка б повною мірою відображала специфіку державного суверенітету в сфері правового регулювання податкових правовідносин як частини фінансово-правових відносин.

Зазначимо також, що концепція податкового суверенітету досить активно розробляється деякими дослідниками для обґрунтування відокремлення міжнародного податкового права як особливої сукупності норм. Не вважаємо необхідним у межах даної праці заглиблюватись у дискусію про міжнародне податкове право і обмежимось лише розглядом тієї ролі, яка відводиться податковому суверенітету в системі правового регулювання міжнародного оподаткування. Так, І.А. Ларютіна називає податковий суверенітет, розуміючи під ним сукупність повноважень держав щодо встановлення норм, що регламентують визначення і розмежування податкової юрисдикції, одним із спеціальних принципів міжнародного податкового права [7, с. 171]. Але нам здається, що, по-перше, конкретизація принципу суверенної рівності держав потрібна не стосовно міжнародного податкового права (якщо прийняти думку І.А. Ларютіної стосовно цього), а до змісту самого поняття, по-друге, конкретизацією поняття податкового суверенітету держав слугують не лише норми міжнародного податкового права, але і норми таких галузей, як міжнародне економічне право, міжнародне морське право та ін. Виходячи з цього, поняття податкового суверенітету пов\'язане безпосередньо з суверенітетом держав, а не з конкретною сферою міжнародних відносин. Це характеристика самого суверенітету держав, а не лише визначеної галузі взаємовідносин.

Підводячи підсумок написаному, зазначимо, що вважаємо досить обґрунтованою пропозицію про заміщення поняття податкового суверенітету поняттям фіскального під яким розуміється сукупність фіскальних повноважень держави, що витікають з її суверенітету. На нашу думку, це дозволило б більш точно відобразити специфіку і взаємозв\'язок податкових правовідносин у системі фінансово-правових відносин у цілому, оскільки основною функцією податків є саме фіскальна, що перебуває в взаємозв\'язку з регулюючою функцією [6, с. 7–8]. Запропоноване поняття є ширшим за змістом і включає в себе повноваження держави щодо правового регулювання не лише податкових, але і тих правовідносин, які виникають у зв\'язку з встановленням інших видів бюджетних доходів. До того ж, концепція фіскального суверенітету, як нам здається, набагато краще узгоджується з еволюцією фіскальних правовідносин. При цьому фіскальний суверенітет варто тлумачити не як суверенітет в фіскальній сфері, а як суверенітет фіскального змісту, що вказує на нерозривний зв\'язок між фіскальним і державним суверенітетом.

Література:

1. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.91 № 1292-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 39. – Ст. 22–47.

2. Антонович М.М. Міжнародне публічне право: Навч. пос. – К.: Видав. дім „КМ Академія\"; Алерта, 2003. – 308 с.

3. Броунли Я. Международное право (в двух книгах). Книга первак: Пер. с англ. – М.: „Прогресс\", 1977. – 538 с.

4. Гуреев В.И. Понятие и отличительные признаки налога, сбора, пошлины // Государство и право. – 2005. – № 4. – С. 49–54.

5. Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право: Учебник: Пер. с франц. В.П. Серебреникова, В.М. Шумилова. – М.: Междунар. отношения, 2001. – 608 с.

6. Кучерявенко Н.П. Научно-практический комментарий к Закону Украины „О системе налогообложения\". – Х.: Фирма \"Консум\", 1998. – 125 с.

7. Ларютина И.А. Международное налоговое право // Московский журнал международного права. – 2001. – № 4. – С. 94–116.

8. Налоговое право: Ученик / Под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: Юристь, 2003. – 501с.

9. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть первая: Постатейный комментарий // Под общ. ред. В.И. Слома – М.: Издательство \"Статут\", 1999. – 396 с.

10. Нгуен Куок Динь, Патрик Дайе, Алэн Пелле. Международное публичное право: В 2-х т. – Т. 1: Кн. 1: Формирование международного права: Пер. с фр. – К.: Сфера, 2000. – 440с.

11. Основы налогового права: Учебное пособие / Под ред. Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Легас, 2003. – 384 с.

12. Сандровский К.К. Международное таможенное право: Учебник. – К.: Т-во „Знання\", КОО, 2000. – 461 с.