ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Становлення і розвиток фінансового контролю у Збройних силах України

У 1996 році прийнято Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов\'язань\", а також внесено зміни до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства. Так, Кримінальний кодекс доповнено статтями 80-3 і 80-4 в частині визнання використання посадовою особою бюджетних коштів не відповідно до їх цільового призначення або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків.

У 1997–1998 рр. прийнято ряд важливих нормативних актів, що регулювали механізм контролю суб\'єктів господарювання і на цій основі скорочено кількість контрольних заходів із одночасним підвищенням результативності контролю.

Першим таким актом, прийняття якого стало свідченням недосконалості системи фінансового контролю, є постанова Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо поліпшення контрольно-ревізійної роботи в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади\" [6], в якій, зокрема, звернуто увагу на недостатню якість відомчого контролю за фінансово-господарською діяльністю, у тому числі і у збройних силах.

Водночас Президент України видав Указ „Про деякі заходи з врегулювання підприємницької діяльності\", який деталізував елементи державного фінансового контролю підприємницької діяльності, у тому числі Міністерства оборони. Так, до контролюючих органів, яким надавалося право проводити планові та позапланові перевірки їх фінансово-господарської діяльності, зазначеним Указом віднесено органи державної податкової служби, митні органи, органи державного казначейства та державної контрольно-ревізійної служби.

Оскільки в жодному із законів, що регламентували на цей час діяльність зазначених контролюючих органів, не було належно виписано процедуру контролю, Указом встановлено поняття планової і позапланової перевірки, визначено, в яких випадках вони проводяться, хто має право вилучати документи первинного обліку, зупиняти операції на рахунках в установах банків, органів Державного казначейства та інших фінансово-кредитних установах тощо.

На реалізацію положень цього Указу Кабінет Міністрів України затвердив порядок координації проведених планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб\'єктів господарської діяльності контролюючими органами. Так, зазначені перевірки можуть проводитися контролюючими органами одночасно і в запланований час.

Суттєві корективи в розвиток вітчизняної системи фінансового контролю у 2001 рр. вніс Закон України „Про Бюджетний кодекс України\" [7].

Зазначений закон визначив, що здійснювати контроль з питань оподаткування мають право:

– щодо внесків до пенсійного фонду – установи Пенсійного фонду України;

– щодо внесків до фонду соціального страхування – установи Фонду соціального страхування України;

– щодо інших податків і зборів (обов\'язкових платежів), які справляються до бюджетів і державних цільових фондів – податкові органи. Тобто повноваження на здійснення контролю за сплатою підприємствами, установами й організаціями податків позбавлено органи державної контрольно-ревізійної служби.

Велике значення в становленні фінансового контролю зіграло отримання контролюючими органами на другому етапі більшості нормативно-правових актів, що деталізують законодавчі акти з питань державного фінансового контролю, які повністю розповсюджуються і на Міністерство оборони України. Так, Головне контрольно-ревізійне управління України затвердило Інструкцію про порядок стягнення коштів і застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби, нову редакцію Інструкції про порядок проведення ревізій перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Інструкції про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів, а також понад 20 методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення контрольних дій.

Значно вплинуло на становлення і вдосконалення фінансового контролю за утриманням збройних сил створення у 1993 році Головної контрольно-ревізійної інспекції Міністерства оборони України, яку у 1997 році перейменовано в Головне контрольно-ревізійне управління, а у 2004 р. створено Департамент контрольно-ревізійної служби Міністерства оборони України. Крім того, у 2006 р. створені територіальні контрольно-ревізійні управління.

Зауважимо, що посилилася робота контрольно-ревізійних органів після затвердження Міністерством фінансів України основних завдань державної контрольно-ревізійної служби в Україні на 2000–2004 рр. (Стратегія діяльності ДКРС), прийняття Указу Президента України „Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи\" та затвердження Указом Президента Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України [8].

Потрібно зазначити і те, що рішенням Президента України запроваджено режим жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, вжито заходів щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі, а також встановлено штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, а Указом Президента № 1081–1999 р. затверджено нове, на той час, Положення про Міністерство фінансів України [9].

Таким чином, сьогодні Україна загалом має сформовану систему не тільки державного фінансового контролю, але і військового, які характеризуються чималою кількістю контролюючих органів і частково сформованим правовим полем їхньої діяльності Підкреслимо, що досвід становлення і розвитку фінансового контролю в Україні позитивно вплинув на сучасну структуру і контрольно-ревізійну роботу Міністерства оборони України.

Зауважимо, що становлення і розвиток фінансового контролю обумовлено потребою у фінансовому забезпеченні держави і її армії, в першу чергу її боєздатності, а також законним і доцільним використанням фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

На нашу думку, об\'єктивність фінансового контролю за утриманням збройних сил пов\'язана з його розвитком і їхніми сьогоднішніми функціонуваннями, а також наявністю товарно-грошових відносин.

Історичний розвиток фінансового контролю показує, що йому властиві дві сторони: об\'єктивна та суб\'єктивна. Об\'єктивна спрямована на здійснення фінансового контролю на підставі використання контрольної функції фінансів збройних сил. Суб\'єктивна – пов\'язана з його проведенням, що передбачається і здійснюється згідно з чинними нормативно-правовими актами, що регламентують організацію зазначеного контролю.

Література:

1. Дікань Л.В. Контроль і ревізія: Навч. пос. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

2. Пушкарьова В.М. История финансовой мысли и политики налогов. – М.: ИНФРА, 1996.

3. Воробьев В.В. Военная финансово-экономическая служба России.История и современность. – М.: ИНФРА, 2003.

4. Германчук П.К., Стефанюк І.Б. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит. – К.: НВП „АВТ\", 2004.

5. Пяточенко Г.О., Кухарець Л.В. Становлення та розвиток фінансів України (1917–2003). – К.: НДФІ, 2005.

6. Про заходи щодо поліпшення контрольно-ревізійної роботи в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 р. № 1053.

7. Бюджетний кодекс України № 2542-III // Офіційний вісник України. –2001. – № 29.

8. Про затвердження Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України: Указ Президента України від 28.11.2000 р. № 1265/2000 // Офіційний вісник України. – 2000.– № 48.

9. Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 26.08.1999 р. №1081/99.