ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Співвідношення дізнання і досудового слідства у кримінальному процесі України

Але функція розслідування не є основною і єдиною для органів, які провадять дізнання. Для міліції як органу дізнання основною функцією є охорона громадського порядку; для Служби безпеки – забезпечення державної безпеки країни; для органів прикордонної охорони – забезпечення недоторканості державного кордону України; для командирів військових частин і з\'єднань – збройний захист держави від зовнішніх ворогів країни. Перелік основних функцій інших органів дізнання можна було б продовжити, але і зазначеного цілком достатньо, щоб переконатися, що функція дізнання, яка здійснюється органом дізнання, є похідною від головної функції, від основних і безпосередніх завдань цього органу. У зв\'язку з цим орган дізнання відрізняється від органу досудового слідства, тобто слідчого. Саме через це сфера діяльності органів досудового слідства щодо розслідування кримінальних справ більш широка порівняно з органами дізнання.

Розрізняються дізнання та досудове слідство і за ступенем процесуальної самостійності та незалежності суб\'єктів, які їх здійснюють. Найбільш чітко про нерівність повноважень органів дізнання та органів досудового слідства висловився М.С. Строгович, який вказував, що \"...орган попереднього слідства володіє всіма правами органу дізнання, та орган дізнання не володіє всіма правами органу попереднього слідства\" [18, с. 116].

За чинним законодавством, слідчі є органами досудового слідства (ст. 102 КПК), тобто ко-жен слідчий являє собою окремий від інших органів спеціальний орган державної влади, уповноважений проводити досудове слідство у кримінальних справах. Особа ж, яка проводить дізнання, окремим органом досудового розслідування не вважається, і тому її зі слідчим порівнювати можна, тільки усвідомлюючи різницю у статусі вказаних посадових осіб, і лише для з\'ясування деяких вузьких питань (наприклад, психологічних аспектів їх діяльності під час проведення слідчих дій) [2, с. 114–115].

Ближче до слідчого за процесуальним статусом знаходиться орган дізнання, ніж особа, яка уповноважена начальником органу дізнання на здійснення процесуальної діяльності у конкретній справі, але й орган дізнання має менший обсяг процесуальних повноважень, ніж слідчий.

Так, орган дізнання, на відміну від слідчого, не має права пред\'являти особі обвинувачення (ст. 131 КПК), виконувати вимоги ст. 217–220 КПК, складати обвинувальні висновки, зупиняти провадження у справі на підставах, передбачених у п. 1, 2 ст. 206 КПК, закривати справу зап. 2 ст. 213 КПК та ін.

Слідчий, не погоджуючись із вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обви-нуваченого до суду або про закриття справи, вправі, не виконуючи їх, подати справу вищому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень (ст. 114 КПК). Орган дізнання, в свою чергу, зобов\'язаний виконувати будь-які вказівки прокурора в кримінальній справі (крім злочинних), а у разі незгоди з цими вказівками може лише оскаржити їх вищому прокуророві, не зупиняючи їх виконання.

Процесуальна самостійність слідчого відображається також у його праві давати органам дізнання письмові доручення і вказівки про провадження слідчих і розшукових дій, а також вимагати від них сприяння при провадженні окремих слідчих дій (ч. 3 ст. 114 КПК). Такі доручення і вказівки є для органів дізнання обов\'язковими.

Однак важко погодитися з тим, що особа, яка проводить дізнання (дізнавач), зовсім не має ніякої процесуальної самостійності. Просто ступінь останньої у неї значно менший, ніж у слідчого [11, с. 33].

Про процесуальну незалежність дізнавача взагалі говорити не можна, оскільки він знаходиться у повному підпорядкуванні начальника органу дізнання і основні процесуальні рішення без його згоди приймати не уповноважений. Процесуальна незалежність під час дізнання притаманна лише органу дізнання. Необхідно підкреслити, що начальник органу дізнання, який являє собою орган дізнання, наділений і власною процесуальною самостійністю, що дозволяє йому особисто провадити дізнання або під час дізнання брати участь при проведенні окремих слідчих дій чи прийнятті процесуальних рішень, а також приймати рішення виняткової компетенції органу дізнання шляхом затвердження підготовлених дізнавачем постанов чи протоколів [2, с. 115].

Процесуальна самостійність суб\'єкта, який здійснює досудове розслідування, тісно пов\'язана з його процесуальними рішеннями та діями, з його правом приймати та здійснювати їх на свій розсуд, на підставі оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням. Самостійність передбачає і персональну відповідальність цього суб\'єкта [3, с. 6–7]. Досудове слідство здійснюється конкретним слідчим, який наділений самостійними процесуальними повноваженнями і несе повну відповідальність за законне і своєчасне проведення необхідних слідчих дій. Дізнання провадиться уповноваженими на це органами. За правильність та законність його провадження відповідальність несе керівник відповідного органу дізнання.

Відрізняються дізнання та досудове слідство і за строками провадження. У справі про злочин, що не є тяжким або особливо тяжким, дізнання провадиться у строк не більше десяти днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила, а у справі про тяжкий або особливо тяжкий злочин – у строк не більше десяти днів з моменту порушення кримінальної справи. У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому ст. 1652 КПК, дізнання провадиться у строк не більше п\'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу (ст. 108 КПК). Дані строки не можуть бути продовжені. Досудове ж слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. У цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Строк досудового слідства у встановленому законом порядку може бути продовжений.