ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Система професійної підготовки кадрів – запорука успішної діяльності пенітенціарної системи України

Реферат на тему:

Система професійної підготовки кадрів – запорука успішної діяльності пенітенціарної системи України

За час незалежності нашої держави пенітенціарна система активно реформується, стала відкритою для громадськості, преси, проблеми її реформування обговорюються і висвітлюються засобами масової інформації. З метою створення передумов для реформування системи виконання покарань на базі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України Указом Президента України від 22 квітня 1998 року № 344/98 утворено Державний департамент України з питань виконання покарань, як центральний орган виконавчої влади [1, 4 ]. Відповідно до положень про Державний департамент України з питань виконання покарань, затверджених Указом Президента України від 31 липня 1998 року № 827/ 98, Департамент є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Як зазначено в положенні, основними завданнями Департаменту є: здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; розроблення рекомендацій щодо організації тримання осіб, взятих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбачених законом засобів виправлення і перевиховання засуджених; здійснення контролю за виконанням вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм і наркоманію; забезпечення додержання вимог законодавства в органах і установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам із боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їхнє припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і установах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності; керівництво органами та установами виконання покарань, організація виробничо-господарської діяльності з надання засудженим роботи, забезпечення їхньої професійної підготовки та загальноосвітнього навчання; правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їхніх сімей; удосконалення роботи з кадрами, їхньої професійної підготовки.

Отже, пенітенціарна система вступила в новий етап реформування, першим найважливішим кроком на цьому шляху стало прийняття нормативно-правових актів 23 червня 2005 р. Закону України „Про державну кримінально-виконавчу службу України\" та 11 липня 2003 р. Кримінально-виконавчого кодексу України, які пов\'язані з інтеграцією України у Європейський Союз і спрямовані на забезпечення гуманізації загальноприйнятих принципів поводження з засудженими та ув\'язненими.

Але втілення міжнародних стандартів неможливе без структурно розвиненої системи фахової підготовки персоналу, яка у свою чергу також потребує реформування.

Практика підтверджує, що результати оперативно-службової діяльності перебувають у прямій залежності від професійної підготовленості працівників кримінально-виконавчої системи, від постійного удосконалення їхньої професійної майстерності та спеціальних знань. Також від їхнього професіоналізму, високих моральних якостей залежить виконання відповідального державного завдання – виправлення і перевиховання співгромадян, які схибили і порушили закон, у дусі точного додержання норм права. Ще Петро І говорив, що для такого „окаянного ремесла \"як тюрма дуже потрібні „люди строгие, добрые й веселые\". Озлоблених, схильних до насильства серед працівників кримінально-виконавчої системи бути не повинно. „Работа в тюрьме требует уникальной комбинации личных качеств и технического мастерства. Тюремный персонал должен обладать личными качествами, которые позволяют ему обращаться беспристрастно, гуманно и справедливо со всеми заключенными, в том числе с трудными и опасными. Из этого следует, что необходимо иметь четкий процесс набора и отбора кадров, позволяющий набирать на работу в заведение лишь тех лиц, которые обладают нужными качествами. Только при наличии такого персонала работу в тюрьме можно будет рассматривать в качестве профессии\" [2, 15].

Таким чином, пенітенціарна служба не зможе якісно виконувати покладені на неї завдання, якщо не буде мати якісний професійний склад. Проте у Державній кримінально-виконавчій службі України сьогодні особливо актуально постає питання щодо якості кадрового забезпечення її діяльності. Ця проблема існувала завжди. Так, в одному із найдавніших рішень міжнародних конгресів, виробленому у Цинцинарі в 1872 році, що має назву „Основні поняття та принципи пенітенціарної науки\" наголошується на тому, що „завдання зробити із поганої людини хорошу не можна доручити першому, хто трапиться; ця робота потребує серйозного підходу і підготовки, цілковитої відданості, спокійного і справедливого судження, міцної стійкості при досягненні мети, наполегливості в діях, великого досвіду, дійсної симпатії та багатогранної моральної сили в хвилини випробування\".

У зв\'язку з певними проблемами, які ще мають місце у пенітенціарній системі, зокрема ,недостатній рівень заробітної плати, проблемами у застосуванні норм правового та соціального захисту, забезпеченні житлом, медичному обслуговуванні працівників системи ,перед працівниками кадрових апаратів постають об\'єктивні труднощі в процесі добору кадрів. „В современном мире престиж профессии в значительной степени определяется уровнем зарплаты, которую получают сотрудники. Хороших специалистов вряд ли привлечет мало оплачиваемая работа. Работа в тюрьме – одна из наиболее сложных государственных служб. Это должно найти свое отражение в уровне оплаты труда специалистов, работающих в пенитенциарной системе на разных должностных уровнях\" [2, с. 28].

З метою комплектування підрозділів кримінально-виконавчої системи особами за своїми моральними та діловими якостями загальноосвітнім рівнем і фізичною підготовкою належно виконувати покладені на них обов\'язки працівниками кадрових апаратів проводиться ретельне вивчення кандидатів для прийому на службу та призначення на відповідні посади. „Даже если эта политика уже используется и обеспечивает понимание характера работы в тюрьме, не все подающие заявление подходят для этой работы. Необходимо иметь четкий набор процедур, которые обеспечивают прием на работу только тех кандидатов, которые действительно соответствуют требованиям. В первую очередь такие процедуры, какие должны позволять проверить честность и гуманность кандидатов, а также их вероятную реакцию на трудные ситуации, с которыми они могут столкнуться в процессе ежедневной работы\" [2, с. 20].

Зважаючи на зазначене вище, основними питаннями професійної підготовки та навчання кадрів можна назвати наступні.

Відповідно до Положення про організацію професійної підготовки рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06 травня 2000 р. № 85 „професійна підготовка спрямована на формування у працівників професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури необхідних для виконання службових обов\'язків\" [3, с. 263]. „Надлежащее обучение персонала – это требование, которое должно соблюдаться с момента приема сотрудника на работу и вплоть до его выхода на пенсию. Должны существовать возможности для совершенствования персонала всех возрастов и на всех должностях \"[2, с. 22].