ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Світовий досвід організації фінансового контролю щодо місцевих фінансів

У складі муніципалітету Чеської Республіки є відділ бюджету, який здійснює контроль за виконанням усіх рішень відносно бюджету [3, с. 312].

У Словакії в кожному муніципалітеті є посада головного інспектора, який регулює витрати муніципального бюджету і розпорядження муніципальною власністю, що обира-ється муніципальною радою [3, с. 368].

Можна зробити висновок, що така особа не є незалежною, а це, в свою чергу, не впливає на об\'єктивність контролю.

Внутрішній контроль місцевих органів влади в Угорщині здійснюють аудитори, які контролюють управління фінансами та фінансовий комітет, що оцінює річні бюджетні пропозиції і звіти [3, с. 420].

Муніципалітети в Словенії призначають спостережні ради, в обов\'язки яких входять: контроль над управлінням муніципальними активами, контроль законності і ефективності використання бюджету, контроль над фінансовими операціями споживачів бюджету [3, с. 457].

У державі Білорусь у законі про місцеве управління і самоуправління немає спеціальних норм про контроль, створення або обирання контрольних органів (ревізійної комісії, ревізора, аудитора). Діють загальні норми законодавства, що стосуються контрольних повноважень державних органів [4, с. 93]. Крім цього, центральні органи затверджують інструкції про порядок проведення перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності підвідомчих підприємств, що поширюються на місцеві органи [4, с. 93].

У структурі місцевої ради Грузії створюються комісії по нагляду, метою діяльності яких є нагляд за обліком і збиранням податків, правомочністю витрат і їх відповідності місцевому бюджету [4, с. 348].

З метою перевірки використання фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування здійснюється зовнішній фінансовий контроль, який є незалежним і відповідно можна говорити про його об\'єктивність.

У Німеччині контроль за фінансовою діяльністю громад здійснюється через відповідну державну структуру, яка контролює, чи всі громади дотримуються принципів економічності та корисності витрат, наскільки ефективно функціонує відповідний виконавчий орган тощо [2, с. 53–54]. Такий державний нагляд над місцевим самоврядуванням здійснюється міністром внутрішніх справ федеральної землі, міністром контролю над місцевим самоврядуванням, а також державними органами правового і спеціального контролю [5, с. 123].

У державах Центральної і Східної Європи фінансовий контроль, саме стосовно місцевого самоврядування, знаходиться на стадії розвитку. Надання більшої автономії означає, що вплив центрального уряду зменшився і, в свою чергу, його основною функцією залишається регулювання, яке повинно бути жорстким. З цією метою створені інститути і механізми влади, включаючи і незалежних аудиторів, що призначаються місцевими органами влади [3, с. 31].

Зовнішній контроль за діяльністю органів місцевого самоуправління в Латвії здійснює Державне управління аудиту, а також Міністерство охорони навколишнього середовища і розвитку регіонів [3, с. 161].

Проведення внутрішнього і зовнішнього аудиту місцевих органів влади у Вільнюсі доручається незалежним аудиторським компаніям. Крім цього, зовнішній контроль за доцільністю і ефективністю використання державних фондів, правильністю виконання муніципального бюджету, економічною і фінансовою діяльністю муніципальних установ і підприємств здійснює Управління державного контролю [3, с. 221–222].

Кожен муніципалітет у Словакії може підлягати перевірці незалежним аудитором, членом Ради аудиторів Словакії. Інших форм контролю над фінансовими діями муніципалітетів не існує [3, с. 368].

Законодавством Словенії передбачено, що на замовлення муніципального органу може проводитися аудит незалежними аудиторами, і Аудиторським Судом Республіки Словенії [3, с. 457].

Зовнішній контроль за дотриманням законодавства в сфері фінансових і податкових від-носин у системі місцевих бюджетів у Білорусії здійснює Комітет державного контролю і його органи в областях і м. Мінськ. До речі, організаційний механізм контролю за місцевими радами і виконкомами в законодавстві не закріплений – не визначено, в який термін, які рішення і які органи повинні направлятися для здійснення контролю [4, с. 94].

Фінансовий, а точніше у Грузії його називають економічний контроль за місцевими органами здійснює спеціалізований суб\'єкт – Палата контролю [4, с. 349].

Якщо на органи місцевого самоврядування покладаються нові завдання, то відповідно на їх виконання повинні бути виділені відповідні фінансові ресурси. Шляхи, якими підуть органи місцевого самоврядування в Україні, шукаючи відповідні ресурси, можуть бути різноманітними. Деякі вчені [2, с. 50] пропонують використовувати досвід Німеччини і створити комітети за участю представників асоціацій місцевого самоврядування, Адміністрацій Президента України, Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України, які вирішуватимуть такі питання: які фінансові ресурси потрібні для виконання того чи іншого завдання на муніципальному рівні; чи доцільно законодавчо делегувати муніципальному рівню окремі більш економічно ефективні завдання; необхідний обсяг інвестицій тощо. На нашу думку, неефективно і недоцільно створювати таку структуру. Враховуючи досвід діяльності фінансових органів нашої держави, ці функції повинно виконувати Міністерство фінансів України, яке розробляє та проводить єдину державну фінансову політику, а також забезпечує її проведення.

Література:

1. Європейська хартія місцевого самоврядування // Збірка договорів Ради Європи.– К.: Парламентське видавництво, 2002.

2. Вюртенбергер Т., Колишко Р. Розвиток місцевого самоврядування в Україні: на-ближення до європейських конституційних принципів і практики // Українсько-Європейський журнал міжнародного та порівняльного права. – Т. 1. – Випуск 3. – 2002. – С. 39–54.

3. Децентрализация: Эксперименты и реформы / Под ред. Тамаша М. Хорвата. – Local Government and Public Service Reform Initiative. – OSI / LGI, 2000. – 484 с.

4. Разработка новых правил игры в старых условиях / Под ред. И. Мунтяна и В. Попа. – Local Government and Public Service Reform Initiative. – OSI / LGI, 2001. – 822 с.

5. Ткачук А., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: Світовий та український досвід: Посібник (друге видання). – К.: Заповіт, 1998. – 187 с.

6. Шохин С.О., Воронина Л.И. Бюджетно-финансовый контроль и аудит. Теория и практика применения в России: Научно-методическое пособие. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 240 с.