ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Реформи в Словацькій республіці – шлях до європейської інтеграції

Реферат на тему:

Реформи в Словацькій республіці – шлях до європейської інтеграції

Якщо внесені зміни до Основного закону на початку 1999 року були викликані гострою потребою врегулювання механізму виходу з конституційної і політичної кризи, у якій Словацька Республіка опинилася в 1997–1999 роки, залишившись без функціонуючого глави держави, то конституційна реформа, проведена у 2001 році, відзначалася своєю комплексністю, ґрунтовністю та широкомасштабністю, бо торкалася одночасно багатьох інститутів конституційної системи країни. З формально-юридичного погляду, вона полягала в схваленні Національною радою СР 23 лютого 2001 року конституційного закону, яким вносилися зміни і доповнення до Конституції СР 1992 р.[1].

Про масштабність конституційної реформи свідчить той факт, що вказаним конституційним законом до тексту Основного закону вносилося 100 змін і доповнень, положення більшості з яких набули чинності з 1 липня 2001 року. По суті, Словацька Республіка отримала не лише нову конституційну модель влади з оновленням концептуальних підходів у врегулюванні взаємостосунків між вищими органами державної влади та між державною владою загалом і місцевим самоврядуванням. Були оновлені й інші важливі конституційні засади функціонування правової системи, зокрема участь країни у міжнародній системі безпеки, права і свободи людини, забезпечення незалежності правосуддя, заснування інституту омбудсмена тощо.

Причини конституційної реформи. Аналізуючи зміст конституційної реформи, у першу чергу варто з\'ясувати фактори, що впливали на усвідомлення вищим політичним керівництвом країни її необхідності загалом і проведення у такому варіанті зокрема.

Фактор перший. Хоча членом Ради Європи Словацька Республіка стала ще в 1993 р., ця країна мала незначні успіхи в просуванні на шляху європейської інтеграції. Після перемоги на парламентських виборах 1998 р. Словацької демократичної коаліції Уряд СР одним із основних завдань поставив активізацію зусиль щодо інтеграції країни європейського та трансатлантичного правового й економічного простору. Словацька Республіка стала кандидатом на вступ до таких організацій, як Європейський союз та Північноатлантичний альянс (НАТО). Були розроблені програми заходів щодо приведення правової системи СР відповідно до вимог цих організацій до держав-кандидатів [2]. За станом на початок 2001 р. із країн „Вишеградської четвірки\" лише Словаччина залишалася за межами цієї організації, а інші три – Польща, Чехія і Угорщина, – як відомо, були запрошені до вступу в НАТО ще в 1998 році і прийняті до блоку у квітні 1999 р., що засвідчувало високу оцінку рівня їх трансформаційного розвитку.

У Словацькій Республіці у зв\'язку можливим вступом до НАТО постала необхідність урегулювання на конституційному рівні механізму цього процесу. Крім того, нагальною виступала також потреба у врегулюванні перенесення частини суверенних прав країни до компетенції міжнародних організацій, учасником яких Словаччина могла стати в близькій перспективі. Адаптація конституційної системи країни до вимог європейської інтеграції виступає найбільш істотним фактором, який вплинув на проведення конституційної реформи 2001 р. Зміст більшості змін і доповнень до Основного закону був спрямований на реалізацію такого завдання.

Фактор другий. Сформульовані в Конституції СР права, свободи й обов\'язки громадян потребували серйозної корекції. Зокрема, це стосувалося механізму дії міжнародних договорів про права людини, які були належно ратифіковані, на території Словацької Республіки, питання врегулювання особистих прав і свобод, зокрема права на особисту недоторканність, конституційне формулювання якого відрізнялося від європейських стандартів. Суттєвого доповнення та корегування потребували також положення Основного закону, що визначали основні параметри механізму захисту прав і свобод людини. Такі кроки, поза сумнівом, виступали складовою частиною процесу наближення правової системи країни до європейських стандартів.

Третій фактор. Конституційна поправка 1999 р., як уже зазначалося, торкалася у першу чергу інституту президентства та його взаємостосунків з парламентом [3]. Проте вади конституційної моделі влади, які уможливили авторитарні тенденції в період уряду В. Мечіяра, залишалися. Механізм „стримувань і противаг\" потребував подальшого вдосконалення. Конституційні повноваження вищих державних органів потребували змін також з огляду на прогнозований вступ країни до міжнародних організацій, а також виходячи з концептуальних засад реформ, які уряд почав впроваджувати в окремих сферах (адміністративна реформа, судово-правова реформа тощо).

Проаналізуємо конституційні зміни і доповнення у таких напрямах: а) проблеми, пов\'язані зі вступом Словацької Республіки до міжнародних організацій; б) конституційний статус людини і громадянина; в) статус вищих органів державної влади; г) заснування нових конституційних інституцій (Ради судів і Публічного захисника основних прав і свобод людини).

Конституційне врегулювання проблем, пов\'язаних зі вступом СР до Європейського союзу і НАТО. По-перше, доповненням до ст.1 Конституції (введено частину другу цієї статті) СР було задекларовано, що „Словацька Республіка визнає і дотримує загальні правила міжнародного права, міжнародні договори, якими є пов\'язана та інші свої міжнародні зобов\'язання\". По-друге, новою редакцією ст. 7 Конституції СР встановлювався механізм вступу країни до „державного союзу з іншими державами\". Під останнім розумівся (про це засвідчує супровідна записка до проекту конституційної поправки) Європейський союз. Частина 1 ст. 7 встановила, що „Словацька Республіка може на основі вільного прийняття рішення вступити до державного союзу з іншими державами\", але для вступу та виходу з такого державного союзу необхідним є схвалення конституційного закону та його наступне затвердження референдумом. Частиною 2 цієї ж статті визначалося, що Словацька Республіка може „міжнародним договором або на його основі передати частину своїх суверенних прав на міжнародну організацію, членом якої вона є; якщо міжнародний договір встановлює або міжнародна організація видає загальнообов\'язкові правові норми, то вони мають пряму дію і перевагу над законами Словацької Республіки\".

По-третє, однією з новел передбачалася можливість вступу країни до НАТО – „Словацька Республіка може з метою збереження миру, безпеки і демократичного порядку в Європі за умов, передбачених міжнародним договором вступити до організації взаємної колективної безпеки\"(ч. 3 ст. 7).