ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Психолого-правові аспекти податкової діяльності

Податковим працівникам і журналістам зовсім не обов\'язково любити один одного, але вони повинні налагодити конструктивну взаємодію, щоб підняти на належний рівень податкову свідомість населення нашої держави.

Важливе значення для людини і її формування в сучасних умовах відіграє реклама. Реклама – це психологічне програмування людей, тому до неї потрібно підходити дуже обережно і обдумано для того, щоб не викликати протилежного ефекту. Відомий приклад, коли в рекламі багатошарового шоколаду було показано розгорнуту, надкушену плитку зі слідами зубів людини. Це дало негативний ефект якраз через те, що сліди зубів нарекламному малюнку викликали неприємні емоції у глядачів [7, с. 35]. А що ми бачимо в рекламах про податки? Часто рекламні ролики закінчуються тим, що людина, яка вчасно не заплатила податки, опиняється в наручниках за ґратами. Це негативно впливає на платника податків, адже такі сюжети лякають населення, викликають у людей психологічний дискомфорт. Тому рекламний психолог повинен створити установку на позитивний образ податкової служби.

По-перше, необхідно наголошувати на майбутньому благополуччі, щасливому житті (наприклад, податки – це ваша забезпечена безтурботна старість чи податки – це впевненість у завтрашньому дні тощо.)

По-друге, потрібно пам\'ятати про природну антипатію людини до податків і до податкової служби в цілому.

По-третє, певною образністю володіють слова. Тому в рекламі не повинно бути слів, типу \"ні\", \"не\", які викликають негативні асоціації.

ЗМІ, як правило, беруть до уваги не психологічну структуру сприйняття реклами населенням, а перш за все емоційну сферу. Інформаційне середовище перенасичене одноманітною рекламою, яка постійно повторюється. Це викликає природний опір впливу її набридливого проникнення в індивідуальний інформаційний простір людини. У ЗМІ роль самих податківців дуже велика, оскільки саме вони повинні створювати позитивний імідж податкової служби і запобігати поширенню легалізації. Адже в більшості випадків як себе служба \"подасть\", так її діяльність журналісти і висвітять.

На жаль, у наш час приділяють мінімум уваги або не приділяють її зовсім питанню психологічної підготовки податкових працівників, яке є одним з найбільш важливих. Оскільки професія податкового працівника пов\'язана з постійним спілкуванням з людьми, то без психологічних навичок просто не обійтись. У спеціалізованих вузах студентам обов\'язково повинні викладати не тільки основи загальної психології, але і спеціальну психологію для майбутніх працівників податкової служби. Студенти обов\'язково повинні знати специфіку майбутньої роботи і повністю бути до неї готовими.

Існують також курси перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників податкової служби. Саме тут дуже важливо говорити про психологічні моменти роботи податківців, адже слухачі – це інспектори, слідчі і оперативні працівники, які вже працюють в органах ДПС. Вони повинні бути зацікавлені у належній психологічній підготовці, адже це полегшить їх подальшу роботу.

Оскільки система податкової служби в нашій державі ще дуже молода, то пошук шляхів підвищення іміджу ДПС, а отже і ефективності української системи податків є просто необхідними. У зв\'язку з цим об\'єктивно необхідним і надзвичайно важливим для вдосконалення податкової системи України є вивчення досвіду організації податкових систем і організаційних структур податкових служб іноземних держав – США, Німеччини, Франції, Данії та багатьох інших держав. Вивчення досвіду податкових систем інших країн сприятиме викоріненню крайньої ідеологізації у вітчизняній науці, поглибленню вивчення закономірностей розвитку держави і податкового права, опанування багатого історичного досвіду щодо взаємовідносин платників податків і податківців.

Усе зазначене свідчить про необхідність глибокого предметного вивчення психологічних аспектів податкової діяльності для зниження конфліктності і складності її впливу. До того ж, основи психологічних знань повинні закладатися на етапі підготовки кадрів для податкової служби.

При проведенні нами опитування на питання: які асоціації виникають при словах \"платник податків\", – учасники опитування вказали, що це людина яка:

а) упереджено ставиться до працівників податкової служби – 9,5 %;

б) змушена йти на обман – 24,2 %;

в) страждає від поборів держави – 22,7 %;

г) шукає \"шпарки\" в законодавстві – 21,9 %;

д) ухиляється від виконання своїх обов\'язків – 19,7 %.

Негативне ставлення громадян до працівників податкової служби визначається:

– перенесенням негативного ставлення до недосконалості системи оподаткування на осіб, які забезпечують реалізацію податкового законодавства – 56 %;

– особливостями психологічного ставлення людини до пропозицій \"візьми\" і \"дай\" – 43,2 %;

– негативним досвідом попереднього спілкування з працівниками податкової служби – 14,4 %.

Для покращання \"психологічного клімату\" взаємовідносин платників податків і працівників податкової служби, на думку опитаних студентів, необхідно:

а) удосконалити податкове законодавство – 72,2 %;

б) створити сприятливі умови для розвитку ефективного і вигідного підприємництва – 47,7 %;

в) підвищити рівень добробуту громадян – 39,3 %;

г) наочно і детально роз\'яснити завдання і цілі податкової політики – 34,9 %.

На думку студентів, працівник податкової служби повинен володіти такими якостями і здібностями:

– комунікабельність – 83,3 %;

– уважність – 71,2 %;

– рішучість – 68,1 %;

– спокій – 68,1 %;

– витримка – 65,1 %;

– справедливість – 62,9 %;

– спостережливість – 61,3 %;

– чесність – 55,3 %;

– наполегливість – 55,3 %.

Тільки половина опитаних відмітили такі якості, як здібність до аналітичного мислення і вміння виділяти основне, що є досить важливим у діяльності податківця.

78,8 % студентів вважають, що необхідні якості і здібності можуть розвиватись у процесі навчання, а 62,9 % опитаних зазначили, що цьому в Академії приділяється значна увага.

У наступному нашому дослідженні передбачається більш детально вивчити форми і методи психологічної підготовки майбутніх податкових працівників, розширити коло опитаних студентів, проанкетувати різноманітні категорії працівників податкової служби.

Література:

1. Экономическая психология / Под ред. И.В. Андреевой. – Питер, 2000.

2. Максвелл Дж. С. Шеф и его команда. – СПб.: Питер Ком, 1998.

3. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология: Учебник. – М.: Юриспруденция, 2000.

4. Гримак Л.С. Резервы человеческой психики. Введение в психологию активности. – М.: Полиздат, 1989.

5. Анцупов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. – Киев, 1996.

6. Ларичев В.Д., Решетняк Н.С. Налоговые преступления и правонарушения. Кто и как их выявляет и предупреждает. – М., 1998.

7. Мокшанцев Р.И. Психология рекламы.: Уч. пособие. – Москва–Новосибирск: Инфра-М, 2000.

8. Еникеев М.И. Общая и юридическая психология. В 2-час.: Уч пособие. – М.: Юрид. лит., 1996.

9. Майкл К. Дональдсон, Мими Дональдсон. Умение вести переговоры. – Москва, Санкт-Петербург, Киев. Диалектика, 2001.

10. Бахін В., Мигрин Г., Цимбал О. Взаємодія правоохоронних органів із засобами масової інформації // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2002. – № 1 (15).