ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Протидія злочинам у кредитно-фінансовій системі за карними кодексами європейських країн (порівняльна характеристика)

Реферат на тему:

Протидія злочинам у кредитно-фінансовій системі за карними кодексами європейських країн (порівняльна характеристика)

Інтеграція до Європи є головним напрямом розвитку та розбудови України як правової держави [1]. Безумовно, одним із перших кроків по даному шляху є адаптація законодавства України до законодавства країн Європейського Союзу, включаючи адаптацію карного законодавства. Адже питання правового співробітництва в пріоритетах європейських держав щодо попередження злочинів і карного правосуддя посідає одне із чільних місць. На даний час проводяться спроби систематизації європейського права, що стосується попередження злочинності та створення концепції „європейського карного права\" [2]. При прийнятті нового Кримінального кодексу України переважна більшість науковців, законодавців і практиків вважали, що наше нове кримінальне законодавство повністю відповідає європейському досвіду, міжнародним нормам права [3]. Проте на сучасному етапі постає багато питань про відповідність стандартам і досвіду цивілізованих демократичних країн.

Одним із актуальних питань є протидія злочинам у кредитно-фінансовій системі (далі – КФС), занепокоєння щодо виникнення проблеми відмивання грошей та інших транснаціональних злочинів у даній сфері. Інтеграція нашої держави у світовий економічний простір практично неможлива без створення ефективної національної системи протидії легалізації кримінальних доходів. Невідповідність національної законодавчої бази вимогам міжнародного співтовариства вже призвела до включення України в списки країн, які належним чином не співпрацюють у сфері протидії вказаному виду злочинів [1]. Як показує досвід років незалежності, переважно фіскальна, в тому числі кримінально-правова політика, призвела до поглиблення кризових явищ у КФС, ще більше криміналізуючи її.

На сучасному етапі питання адаптації карного (кримінального) законодавства України до законодавства європейських країн у сфері протидії злочинам у КФС на науковому рівні не висвітлювалися, хоча такі дослідження мають надзвичайну актуальність. У зв\'язку з цим у даній роботі проводиться порівняльний аналіз статей, якими передбачені злочини, вчинені проти КФС, карних кодексів деяких європейських країн (Польща, Німеччина, Австрія, Іспанія, Данія, Швейцарія) [4] з Кримінальним кодексом (далі – КК) України.

Відомо, що відповідальність за злочини в КФС закріплено кримінально-правовими нормами, розміщеними у розділі VII „Злочини у сфері господарської діяльності\" КК України. Окремого виділення розділу злочинів проти КФС у Кодексі не передбачено. Для більш якісного проведення порівняльного аналізу такі злочини можна систематизувати за тотожністю відповідних ознак безпосередніх об\'єктів:

1.Злочини, що посягають на встановлений порядок виготовлення й використання грошей, цінних паперів, знаків поштової оплати та інших паперів, що мають вартісний вираз: ст.ст. 199, 200, 215, 223, 224 КК України.

2. Злочини, що посягають на суспільні відносини у сфері валютного регулювання: ст. 208 КК України.

3. Злочини, що посягають на суспільні відносини забезпечення інтересів юридичних чи фізичних осіб і держави, пов\'язаних із неплатоспроможністю: ст.ст. 218, 219, 220, 221 КК України.

4. Злочини, що посягають на суспільні відносини забезпечення законності фінансування, кредитування, здійснення певних видів діяльності в КФС : ст. ст. 202, 205, 209, 209-1, 222 КК України.

Щодо першої групи злочинів, в усіх КК європейських країн закріплена відповідальність за злочини, пов\'язані з виготовленням, придбанням, перевезенням, пересиланням, ввезенням з метою збуту або збутом підроблених грошей, цінних паперів, інших платіжних засобів, які надають право на отримання грошових сум: ст.ст. 310, 311, 312 КК Польщі; 146–149, 152а, 266b КК Німеччини; 232–239 КК Австрії; 386, 389 КК Іспанії; 166, 168–170 КК Данії; 148, 240-245, 247, 328 КК Швейцарії. Підвищена увага кримінально-правової політики держав свідчить про особливу актуальність протидії даному виду злочинів. Особлива небезпечність таких злочинів підтверджується й суворістю кримінально-правових санкцій. Верхня межа позбавлення волі (Україна), позбавлення свободи (Польща, Німеччина, Австрія), тюремного ув\'язнення (Іспанія, Данія, Швейцарія) в санкціях КК становить більше 10 років у КК Німеччини, Австрії, Швейцарії, 12 років у КК України, Іспанії, Данії і до 25 років у КК Польщі.

Проте, незважаючи на наявність подібних кримінально-правових норм в Україні та інших європейських державах, все ж таки законодавцем не враховано основні принципи побудови деяких норм КК України. Йдеться про ст. 215 КК України „Підроблення знаків поштової оплати та проїзних квитків\". У даному випадку, при вчиненні різних посягань, шкода може заподіюватися декільком різним безпосереднім об\'єктам, які в багатьох випадках входять до складу різних родових об\'єктів: кредитно-фінансовим, господарським чи іншим відносинам [5]. Такий стан взагалі є неприпустимим і потребує внесення в законодавство відповідних змін. Дані зміни можуть бути виражені в побудові норм Особливої частини КК, щоб у кожній із них було передбачено посягання лише на один основний безпосередній об\'єкт злочину.

Звертає на себе увагу й той факт, що діяння щодо порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 223 КК України) не визнано злочинним в європейських країнах і є сумнівним складом злочину. У першу чергу це адміністративне або фінансове правопорушення.

Щодо злочинів, які посягають на суспільні відносини у сфері валютного регулювання. Лише в КК України закріплено відповідальність за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208 КК України). У КК інших європейських країн вказане діяння не вважається кримінально карним. Звертає на себе увагу й верхня межа покарання за вчинений злочин – до 5-и років позбавлення волі. Такий стан справ є неприйнятним, адже карне правосуддя повинно включати не мету помсти, а механізми попередження злочину і злочинності. Крім того, вказаний склад злочину в ринкових умовах є сумнівним. Зважаючи на основні тенденції формування концепції європейського карного права, дане діяння необхідно декриміналізувати.