ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Проблеми попередження нелегальної міграції

З-поміж усього зазначеного хотілося б наголосити на тому, що жодній країні не удалося позбутися нелегальної міграції. Однак мінімізувати її та її наслідки можна. Більш детально зупинимося на наступних питаннях.

У 2000–2005 роках нелегальні мігранти потрапляли в Україну: 70 відсотків з них в\'їжджали легальними каналами, 30 відсотків – проникали в обхід контрольно-пропускних пунктів.

На сьогодні підтверджуються прогнози про суттєве збільшення спроб з боку нелегальних мігрантів використовувати територію України для незаконних переправлень, а в окремих випадках – і для злочинної діяльності. Особливу стурбованість викликає той факт, що основні категорії затриманих в Україні порушників, як уже зазначалося вище, є вихідцями з так званих „країн ризику\", у першу чергу – азіатського та близькосхідного регіонів, які знаходяться під впливом міжнародного тероризму.

Зважаючи на зазначені обставини, у цьому році питання протидії нелегальній міграції та реалізація правоохоронних заходів у даній сфері поставлені на першочерговий контроль керівництва МВС України. При цьому особлива увага приділяється ефективному застосуванню положень законодавства з метою недопущення перетворення України у країну-накопичувача нелегальних мігрантів. При цьому зазначимо, що у 2005 році МВС України були вжиті такі заходи: видворені за межі України понад 12,5 тис. нелегальних мігрантів, близько 16,5 тис. фізичних та юридичних осіб, що сприяли незаконному перебуванню іноземців та осіб без громадянства, були притягнуті до адміністративної відповідальності. Тільки за матеріалами МВС стосовно пособників і організаторів порушено 36 кримінальних справ, а також 21 кримінальну справу – за встановленими фактами незаконного перетину державного кордону.

Крім того, затримано 129 організованих груп нелегальних мігрантів у кількості майже 1,8 тис. чоловік. При їх відпрацьовуванні з\'ясовано, що 8 з 10 іноземців – громадяни Китаю, Індії, В\'єтнаму, Пакистану, Шрі-Ланки та інших країн ризикової міграції, які прибували в Російську Федерацію у туристичних і службових справах, про що свідчили візи в їхніх паспортах, а потім незаконно перетинали російсько-українські ділянки кордону.

Цей канал використовується для переходу на нелегальне становище в Москві, Санкт-Петербурзі, інших великих містах Росії для виїзду транзитом через інші країни в Західну Європу.

Органами внутрішніх справ встановлено понад 50 російських фірм, що виступали приймаючою стороною потенційних нелегальних мігрантів. МВС України налагодило контакт із Федеральною міграційною службою МВС Росії з цього питання і має намір і далі надавати допомогу в ліквідації таких легальних каналів проникнення.

Виходячи із вищенаведеного спробуємо все ж таки вирізнити актуальні проблеми попередження нелегальної міграції.

Усім компетентним органам та особам відомо, що державним бюджетом на 2005 рік на утримання і видворення нелегальних мігрантів було передбачено всього 3 млн. грн. Така ж сума виділялась і в 2004 році. Зрозуміло, що цієї суми недостатньо, з огляду на те, що тільки для видворення на батьківщину одного іноземця-порушника, скажімо, громадянина В\'єтнаму, Індії чи Китаю, необхідно кошти у сумі 400–700 доларів США, при тому що на сьогодні у спеціальних установах міліції утримується близько 500 нелегалів.

Важливою є необхідність вирішення Міністерством закордонних справ України питання щодо підписання договору про реадмісію з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, що дозволить дещо вирішити проблему нелегальної міграції, заощадивши кошти на видворенні.

Актуальною також залишається проблема вдосконалення співпраці з посольствами країн-постачальників нелегальних мігрантів з питання встановлення їх особи та сприяння у поверненні на батьківщину. МВС України налагоджена взаємодія з Посольством Китаю в Україні, відпрацьований механізм залучення представника МВС у Посольстві України в Російській Федерації для роботи з Посольством Шрі-Ланки та Бангладеш у Російській Федерації.

Література:

1. Про ратифікацію Угоди про співпрацю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з незаконною міграцією: Закон України від 17 березня 1999 року // Урядовий кур\'єр. – 1999. – 15 квітня.

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо боротьби з нелегальною міграцією: Закон України від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 66.

3. Про імміграцію: Закон України від 7 червня 2001 року № 596/2001 // Відомості Верховної Ради України. – № 41. – Ст. 197.

4. Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 року // Голос України. – 2001. – 31 липня. – С. 4–6.

5. Про внесення змін до Закону України „Про правовий статус іноземців\": Закон України від 6 лютого 2003 року // Урядовий кур\'єр. – 2003. – 1 березня.

6. Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією: Указ Президента України від 18 січня 2001 року № 22/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 3. – Ст. 59.

7. Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку: Указ Президента України від 18 січня 2001 року № 20/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 3. – Ст. 58.

8. Про утворення Міжвідомчої ради з питань координації заходів, спрямованих на боротьбу з незаконною міграцією: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2002 року № 1900 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 2. – Ст. 124.