ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Правове регулювання проходження практики та стажування в підрозділах ДПС України

Правове регулювання відносин практичної підготовки і стажування особового складу – це безпосереднє виявлення регулятивної функції права. Останнє здійснюється шляхом встановлення норм права, формально визначених правил поведінки. Таким чином, правове регулювання практики і стажування в органах податкової служби – це винятково нормативно правове опосередкування відносин у цій сфері. \"Відносно сфери державного управління воно виявляється здійснюваним компетентним органом засобом нормативно-правового впливу на відносини організаційного характеру\" [28, с. 23]. Звідси: важливезначення має визначення елементів механізму правового регулювання. Такими основними елементами необхідно вважати: юридичні норми, що складають нормативно-правову основу даного регулювання; правовідношення, тобто безпосередній результат дії норм; акти реалізації суб\'єктивних юридичних прав і обов\'язків, які визначають поведінку конкретних суб\'єктів управлінських відносин відносно практичного навчання і стажування працівників органів, служб в підрозділів ДПА України.

Відповідно до названих основних елементів механізму правового регулювання практичної підготовки та стажування особового складу органів системи ДПС України доцільно визначити дві стадії правового регулювання досліджуваної групи суспільно-державних відносин: визначення правового положення суб\'єктів цих відносин і виникнення правовідносин щодо реалізації цими суб\'єктами своїх повноважень, виконання ними нормативно визначених цілей та завдань суспільства, держави і органів внутрішніх справ у цій сфері.

Конкретно-предметний розгляд загальних і спеціальних аспектів правового регулювання відносин, що виникають у процесі практичної професійної підготовки і стажування особового складу, дозволяє чітко визначити його основні, сутнісні риси, якості, ознаки і властивості:

1. Правове регулювання – це один з найголовніших різновидів регулювання проходження практики і стажування в органах податкової служби.

2. За допомогою правового регулювання відносини між суб\'єктами в сфері практики і стажування особового складу набувають правову форму, яка визначально має державно-владний характер, тобто в юридичних нормах держава визначає міру можливої і належної поведінки цих суб\'єктів.

3. Правове регулювання має конкретний характер, адже завжди пов\'язане з конкретними відносинами.

4. Має цілеспрямований характер – направлене на вирішення завдань, що стоять перед органом системи ДПС України під час практичної підготовки і стажування особового складу.

5. Здійснюється за допомогою правових засобів, що забезпечують його ефективність.

6. Гарантує доведення норм права до їх виконання.

Таким чином, сутністю правового регулювання проходження практики та стажування в підрозділах органів податкової служби є нормативне закріплення доцільних правил поведінки їх учасників. Відносини між суб\'єктами практики і стажування особового складу становлять предметну область даного правового регулювання. Ці відносини визначають метод правового регулювання практичної підготовки й стажування працівників – комплекс юридичних прийомів, способів і засобів формування та упорядкування реалізації державно-управлінського впливу в цій сфері, свідомість, поведінку та діяльність відповідних суб\'єктів. Усі ці явища, маючи функціональну визначеність, утворюють структуру правового регулювання відносин професійної практичної підготовки і стажування працівників ДПС України, знаходячи юридичне віддзеркалення й закріплення в правових формах. Отже, поняття правового регулювання в досліджуваній сфері професійної підготовки співробітників слід визначити як здійснюване державою за допомогою правових норм цілеспрямоване спеціально-юридичне упорядкування поведінки суб\'єктів проходження практики і стажування в процесі виконання поставлених перед ними суспільством завдань щодо ефективної професійної підготовки особового складу державної податкової служби України.

Література:

1. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАН Украины Инст. государства и права, 1995. – С. 57.

2. Теория управления в сфере правоохранительной деятельности / Под ред. В.Д. Малкова, 1990. – С. 89–90.

3. Эффективность и качество управленческой деятельности (государственно правовой аспект) / Под общ. ред В.В. Цветкова. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 131–132.

4. Тихомиров Ю.А. Механизм социалистического государственного управления // Советское государство и право. – 1975. – № 4. – С. 25.

5. Лунев А.Е. Право и эффективность управления. – М.: Юрид. лит., 1973. – С. 11.

6. Алексеев С.С. Проблемы теории права и государства. – Т.1. – М.: Юрид. лит., 1972. – 91с.

7. Теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. – М.: Право и закон, 2001. – 121с.

8. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-ух томах / Под ред. М.Н. Марченко. – Т. 2:Теория права. – М.: Зерцало, 2000. – 436 с.

9. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 2001. – С. 414. – 724 с.

10. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права. – М.: Юрист, 1999. – 242 с.

11. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрист, 1998. – 379с.

12. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 529 с.

13. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА. – М., 1998. – 257с.

14. Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия. Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 314 с.

15. Государственное управление: основы теории и организации: Учебник / Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 445 с.

16. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит.,1958. – 12 с.

17. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений. – М.: Юрид. лит., 1961. – 28 с.

18. Проблемы теории государства и права / Под ред. С.С. Алексеева. – М.: Юрид. лит., 1980. – 282 с.

19. Тихомиров Ю.А. Право и социальное управление в развитом социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1978. – 26 с.

20. Знаменский Г.Л. Хозяйственный механизм и право. – Киев, 1988. – 36 с.

21. Гревцов Ю.И. Правовые отношения и осуществление права. – Л.: Из-во ЛГУ, 1987. – 44 с.

22. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. – М.: Наука, 1986. – 72 с.

23. Мицкевич А.М. Некоторые черты правового воздействия в период перехода к коммунизму // Правоведение. – 1962. – № 3. – С. 17.

24. Тихомиров Ю.А. Механизм управления в развитом социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1978. – 45 с.

25. Слепенков И.М., Аверин Ю.П. Основы теории социального управления. – М.: Высшая школа, 1990. – 51–52 с.

26. Эффективность и качество управленческой деятельности (государственно-правовой аспект) / Под общ. ред. В.В. Цветкова. – К.: Наукова думка, 1980. – 67 с.

27. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАН Украины, 1995. – 140 с.

28. Юзьков Л.П. Засоби правового впливу в сфері державного управління // Вісник Київського ун-ту. – 1983. – № 4. – С. 23.