ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави

Реферат на тему:

Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави

Перед Україною стоїть цілий ряд економічних проблем і проблем, пов\'язаних з національною безпекою держави, які потребують негайного вирішення. На сучасному етапі становлення нашої держави проблема енергетичної безпеки є однією з найбільш актуальних, тому система заходів щодо її забезпечення повинна включати в себе як реалії сучасності, так і перспективи розвитку не тільки нашої країни, але й можливі зміни в зовнішньодержавних відносинах, так як загальне поняття енергетичної безпеки України дещо відрізняється від розуміння енергетичної безпеки західних держав.

У статті висвітлюються проблемні питання нормативно-правового та управлінсько-організаційного характеру в електроенергетичній галузі як складовій частині енергетичної безпеки держави. Адже саме ця галузь є базовою складовою паливно-енергетичного комплексу України, який забезпечує країну електроенергією, а частково і теплом.

При підготовці даної роботи використовувалися дослідження українських і російських вчених В. Ксьонзенко, В. Сергієнко, А. Чимерис, В. Мунтіяна, Г. Пастернак-Таранушенко, Б. Кваснюк, І. Карп, Н. Воропай, С. Клименко та інших, які вивчали питання енергетичної безпеки в різних аспектах.

Для більш повного висвітлення проблеми зробимо короткий економіко-статистичний аналіз електроенергетичної галузі.

Рівень розвитку електроенергетики має визначальний вплив на стан економіки будь-якої держави світу. На сьогодні Україна належить до енергодефіцитних держав, оскільки забезпечує потреби в енергоносіях за рахунок власної сировинної бази лише на 47 % , при цьому лише на 10–12 % у нафті та 20–23 % у природному газі, а ядерне паливо – 100 % купується за кордоном. Залежність економіки України від країн-імпортерів енергетичних ресурсів очевидна [5].

Аналізуючи електроенергетичну галузь України можна прийти і до позитивних висновків, адже це один із небагатьох комплексів, який виробляє продукцію з надлишком, тобто частина якої експортується. Порівняльну характеристику виробленої, спожитої та експортованої електроенергії подано в табл. 1 (млрд кВт/ год).

Таблиця 1

Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави

З табл. 1 видно, що обсяг виробленої електроенергії в 2000 році зменшився порівняно з 1990 на 43 %, а експорт електроенергії за межі України скоротився в 6,5 раза, при цьому виробництво електроенергії на атомних і гідроелектростанціях суттєво не змінилось. Основне падіння виробництва спостерігається на ТЕЦ – більше ніж у 2,5 раза.

Основу електроенергетики України складає Об\'єднана електроенергетична система, за допомогою якої здійснюється енергопостачання до всіх споживачів у державі, а також підтримується зв\'язок із сусідніми державами для імпорту та експорту електроенергії. До неї входять вісім регіональних електроенергетичних систем. Централізоване виробництво електроенергії здійснюється за рахунок 14 найбільш потужних теплових і 8 гідроелектростанцій, а також Національної атомної енергогенеруючої компанії \"Енергоатом\".

Транспортування електроенергії від електрогенеруючих компаній до енергорозподільчих здійснюється по мережі, яка нараховує понад 1 млн км повітряних і кабельних ліній електропередач усіх класів напруги, а також близько 207 тисяч трансформаторів з різною напругою.

Електроенергетика – це базова галузь економіки, її ефективне функціонування повинне стабілізувати та забезпечувати структурні перетворення економіки, задовольнити потреби населення, держави. Від надійної і сталої роботи галузі значною мірою залежать темпи економічного зростання держави та її енергетична безпека.

Кризові явища в економіці держави не обминули і електроенергетику. Аналіз виробництва електроенергії в Україні свідчить про сталий спад (табл. 1) [3]. Як видно з таблиці, лише у 2001 році вдалося призупинити спад виробництва електроенергії і фактично вийти на рівень виробництва рівня 1973 року [1]. Проте залишається нерозв\'язаною ключова проблема майже всієї електроенергетики, оскільки комплекс майже вичерпав технічний ресурс, електроенергетичне обладнання галузі вкрай зношене і використовується на межі технічних можливостей.

Вихід з існуючої кризи повинен бути забезпечений нормативно-правовою базою, хоча доречно зазначити, що значна кількість розрізнених нині існуючих нормативно-правових документів забезпечує функціонування галузі на неналежному рівні.

Державний вплив на процеси, які проходять у електроенергетичній галузі, забезпечується нормативним регулюванням. Правові та управлінсько-організаційні засади електроенергетичної галузі України визначаються в першу чергу Конституцією України, Законом України \"Про електроенергетику\", рішенням Конституційного Суду України, норма-тивними актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з регулювання електроенергетики України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються тільки законами України. Правовою основою функціонування електроенергетичної галузі є прийнятий 15 жовтня 1997 року Закон України \"Про елек-троенергетику\" № 575. Цей нормативний акт відіграє значущу роль у регулюванні відносин в електроенергетичній галузі, визначає загальні положення діяльності електроенергетичної галузі та закріплює статус його суб\'єктів, визначає повноваження державних органів у цих відношеннях.

У 1997 році Верховною Радою України був схвалений документ \"Концептуальні основи державної політики національної безпеки України\", у якому зазначено, що енергетична безпека у класифікації економічної безпеки належить до групи питань, які стосуються безпечного функціонування реального сектора економіки [1].

Забезпечення стабільного функціонування електроенергетичної галузі – це одне з найважливіших завдань енергетичної безпеки держави, яка є частиною екосестейту – економічної безпеки держави. Як зазначав О. Гудима, забезпечення енергетичної безпеки є одним з ключових питань суверенітету України [7]. Визначення енергетичної безпеки подається у Законі України \"Про електроенергетику\" як стан електроенергетики, що гарантує технічно та економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії та охорону навколишнього природного середовища. Це визначення, вжите в даному випадку в дуже вузькому значенні, можна застосувати лише до функціонування електроенергетики.

Розвиток економічних відносин у державі привів до необхідності прийняття 22 червня 2000 року Закону України \"Про внесення змін і доповнень в Закон України \"Про електроенергетику\", в якому було визначено порядок розрахунків за спожиту електроенергію, встановивши виключність грошової форми розрахунків. Ці заходи позитивно вплинули на фінансовий стан галузі (таблиця 2).

Таблиця 2

Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави

Крім того, на покращання сплачуваності за спожиту електроенергію споживачами вплинув прийнятий 10 січня 2002 року Закон України \"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв\'язку з прийняттям Закону України \"Про платіжні системи та переказ грошей в Україні\".