ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Правова діяльність органів самоврядування при формуванні місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів)

4. У наш час основні об\'єкти оподатковуються державою, а на місцевий рівень передані незначні податки і збори. Не маючи впливу на основні об\'єкти оподаткування, органи місцевого самоврядування не мають достатньо фіскальних важелів впливу на місцеві соціально-економічні процеси: створення нових робочих місць, розвиток і розміщення окремих галузей і виробництва, стимулювання інвестиційної і інноваційної діяльності, використання природних ресурсів, охорони довкілля [9, с. 223].

Цікавою є пропозиція про збільшення місцевих податків і зборів до місцевих податків і зборів до 28 видів. При цьому пропонуються такі їх види: туристичний; екологічний; за в\'їзд і транзит іногороднього транспорту; за ветеринарне обслуговування тварин; за право отримання дозволу на будівництво в міській зоні об\'єктів виробничого та невиробничого призначення; за надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житла в міській зоні; за право розташування офісів суб\'єктів підприємницької діяльності в центральній та історико-архітектурній частинах міста; з юридичних та фізичних осіб за право перерозподілу квартир, гаражів, дачних ділянок і будинків, іншого нерухомого майна та транспортних засобів; із суб\'єктів підприємницької діяльності на благоустрій території населених пунктів; з власників квартир і квартиронаймачів за прибирання дворів житлових будинків; з власників двох і більше квартир, дачних будинків у межах міста; за торгівлю алкогольними напоями на розлив у ресторанах, барах, кафе та інших торговельних організаціях; за реєстрацію транспортних засобів іноземного виробництва; за проведення розважальних заходів у містах та інших населених пунктах; за користування спеціально облаштованими зонами відпочинку; за використання незабудованої земельної ділянки в межах міста та іншого населеного пункту; адміністративні збори [8, с. 248].

Заслуговує на увагу пропозиція про введення місцевого збору за реєстрацію філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємств, організацій банків, страхових організацій та інших юридичних осіб в певній адміністративно-територіальній одиниці [7, с. 92].

В.І. Кравченко зауважує, що при вдосконаленні законодавства про місцеві податки і збори доцільно передбачити дві групи таких податків. До першої потрібно віднести ті, які повністю регламентуються центральною владою і місцеві органи влади матимуть право на встановлення на них відповідних пільг. Друга група місцевих податків і зборів може самостійно встановлюватися місцевою владою [8, с. 237].

На думку деяких авторів, місцеве оподаткування повинно відповідати ряду вимог, основні з яких полягають у тому, що місцеві податки і збори:

– повинні складати стабільну, надійну основу відповідного місцевого бюджету;

– повинні підпорядковуватися до тієї ланки місцевих органів, які найкраще можуть їх справляти;

– повинна бути забезпечена дешевизна в затратах зі справляння при передачі їх до певного бюджету;

– повинні бути пов\'язані з повноваженнями відповідних місцевих рад;

– повинні бути пов\'язані з місцевим виробництвом, майном і власністю місцевих рад і з відповідним природним середовищем;

– не повинні занадто впливати на соціальну сферу [7, с. 103].

Для зміцнення системи місцевих податків і зборів пропонується:

– передати до місцевих бюджетів податки і збори екологічного характеру;

– надати право місцевим радам отримувати доходи від частини плати за землю;

– запровадити і передати повністю в місцеві бюджети податок на доходи розважальних закладів і податок на відкриття шинкових закладів;

– запровадити так званий „муніципальний\" платіж для сплати всім населенням [7, с. 106].

До основних недоліків наповнення місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків і зборів відносять:

– незначну фіскальну роль місцевих податків і зборів;

– невеликий перелік місцевих податків і зборів порівняно з іншими країнами;

– відсутність самостійних прав у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних податків і зборів;

– незацікавленість місцевої влади у додатковому залученні коштів від справляння місцевих податків і зборів;

Література:

1. Конституція України. Прийнята на п\'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280-97 ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

3. Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в м. Ірпінь, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2352-III// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 138.

4. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 30. – Ст. 336.

5. Институты самоуправления – историко-правовое исследование. – М.: Наука, 1995. – 301с.

6. Кофлан В. Місцеве оподаткування в Україні// Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2004. – № 3 (25). – С. 182–186.

7. Кофлан В.М. Правове регулювання місцевих податків і зборів в Україні: Монографія. – Ірпінь: НАДПСУ. – 2004. – 176 с.

8. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999. – 487 с.

9. Лаврів М. Місцеве оподаткування в Україні в умовах земського самоврядування / Регіональна економіка. – 2001. – № 3. – С. 213–224.

10. Словник-довідник для працівників органів державної податкової служби / Автори упорядники: Бондаренко М.О., Ляшенко Ю.І., Савченко Л.А. та інші; за ред. М.Я. Дем\'янка, П.В. Мельника. – К.: Дія, 2001. – 344 с.