ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Правові проблеми фіктивного підприємництва та його різновиди

Функціонування конвертаційних центрів носить корисливу спрямованність не тільки для банків, але, як уже говорилось, і для легальних СПД, які підтримують контакти з фіктивними підприємствами. А саме надання послуг легальним СПД для переведення безготівкових коштів у готівку (у тому числі переведення вітчизняних коштів в іноземну валюту чи наоборот), або переведення готівкових коштів у безготівкові без сплати ними відповідного податку (сплачується тільки визначений процент комісійнних „конверта\" в розмірі 3–7 % від кожної безготівкової суми); надання можливості легальному СПД при проведенні незаконної конвертації не тільки оприходовувати товар незаконного походження (товар отриманий шляхом вчинення розкрадань або скупки краденого, в тому числі через посередників, чи контрабандний товар або товар прихований від оподаткування); надання фальшивих документів на отримання незаконного права на податковий кредит на ПДВ, тобто, по суті, відбувається ухилення від сплати ПДВ.

Легальним підприємствам дуже вигідно співпрацювати з конвертаційними центрами, оскільки керівники легальних підприємств отримують збільшення прибутку, мінімізують витрати і можуть платити своїм працівникам додаткову зарплату і гонорари в конвертах, не проводячи її по бухгалтерських документах і не сплачуючи державі відповідні податки і збори.

Серед інших причин, які спонукають службових осіб легально діючих підприємств займатися конвертацією безготівкових коштів у готівку, – це високий рівень оподаткування фонду заробітньої плати, який зумовлює економічну доцільність позакасових форм оплати праці (так звана тіньова частина зарплати) – ухилення від оплати ПДВ і податку на прибуток підприємству дозволяє сплачувати готівкою за послуги криміналітету або номенклатурного „даху\", а також бажання мати готівкові кошти для здійснення повсякденної господарської діяльності.

Використовуючи різні схеми незаконної конвертації конвертаційні центри користуються великим попитом серед легальних СПД. За даними ДПА України, з конвертаційним центром контактують близько 100–125 легальних підприємств, денний оборот окремих „конвертаційних центрів\" досягає 2 млн гривень [8, c. 8].

Реєструються фіктивні фірми на безробітних, студентів, пенсіонерів та іншу проблемну категорію осіб за символічну плату від 100 гривень до 100 доларів США. Часто у статутних документах зазначається, що предметом діяльності таких фірм є надання консультаційних або посередницьких послуг. Існують конвертаційні центри від кількох місяців до 3 років залежно від їх ролі в злочинних схемах, потім на їхній базі створюються нові. Як правило, для функціонування конвертаційних центрів створюються або купуються СПД, які в подальшому можуть переоформлюватися і виступати як допоміжні „буферні\" транзит-підприємства.

Допоміжні (проміжні) фіктивні підприємства багаторазового використання – це такі підприємства, (фірми), які в ланцюжку злочинних фінансово-господарських схем суб\'єктів підприємництва часто виступають проміжним кільцем між фіктивними фірмами і легальними підприємствами, оскільки виконують функції „прикриття\" і протидії правоохоронним органам у виявленні фактів ухилення від оподаткування та інших злочинів, що здійснюються легальними підприємствами. Звідси назви таких підприємств „транзит\", „буфер,\" „фірми-прокладки\".

Підприємства „буфер\" або „транзит\" фіктивними можна назвати формально, так як це СПД офіційно зареєстровані і оформлені на реальних осіб (часом і на підставних), які регулярно, сумлінно надають у ДПА звітні документи про незначні зобов\'язання перед бюджетом про те, що вони виступають постачальниками різних товарів (робіт і послуг) для інших реально легальних підприємств і фірм.

Допоміжні транзитні підприємства з урахуванням їх прикриття можуть існувати не менше 3–6 місяців.

Транзитні СПД створюються для використання банківських рахунків „транзитних\" підприємств для акумулювання коштів, що надходять від реальних суб\'єктів підприємницької діяльності для подальшого їх перерахування на рахунки головних фіктивних підприємств одноразового або багаторазового використання частіше конвертаційних центрів з метою незаконної конвертації; надання за певну плату неправдивих документів легальним СПД про надання послуг чи реалізації товарів, про сплату ПДВ іншими фіктивними фірмами. При цьому ціни на придбання чи реалізовану продукцію в цих документах підводяться під найбільш вигідні умови для клієнтів.

Схема діяльності транзитних підприємств полягає в тому, що за попередньою домовленністю з легально діючими підприємствами укладаються псевдоугоди куплі-продажу товарно-матеріальних цінностей, в яких вказується більш висока порівняно з фактичною ціна придбання товарів. Підприємства „транзит,\" не вносячи до бюджету сум вказаного податку, видають легальним підприємствам податкові накладні (часом підроблені), чеки та інші бухгалтерські та товарно-супроводжувальні документи, в яких виділяються суми нарахованого податку на додану вартість, які вони мають право отримати з бюджету.

Таким чином, транзитні підприємства беруть на себе податкові зобов\'язання легальних фірм (клієнтів) зменшують їх шляхом необгрунтованого завищення валових витрат і сум податкового кредиту з ПДВ, в результаті чого ПДВ легальним фірмам відшкодовується державою з бюджету, виходячи не з реальної, а завищеної ціни придбаного товару.

За рівнем обслуговування „клієнтів\" транзитні „буферні\" підприємства мають різновиди назв „сірі\" або „білі\" підприємства.

За свої „послуги\" „сірі\" транзитні підприємства беруть комісійні в розмірі не більше 3–4 % від вартості угоди. Як правило, такі „буферні\" суб\'єкти підприємництва мають відповідні ліцензії (дозволи) на заняття окремими видами підприємницької діяльності. „Світлі\" або „білі\" транзитні фірми, мають вищий статус надання послуг легальним підприємствам. Такими фірмами, як правило, користуються керівники державних підприємств і зарубіжні представництва. Послуги „світлої\" фіктивної фірми обходяться для „клієнтів\" дорожче (до 10 %). „Світлими\" або „білими\" транзитними фірмами надаються підвищені гарантії безпеки, тобто керівники таких фірм мають надійні корупційні зв\'язки в органах влади, що створює надійне прикриття їх від правоохоронних органів [9, c. 27–28].