ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Поняття та суть оперативно-розшукової діяльності правоохоронних органів

Гласні заходи полягають у прийнятті працівником оперативного підрозділу заяв про скоєння правопорушень та скарг і їх перевірці, участь у проведенні огляду місця події, отриманні пояснень щодо конкретних фактів, протиправних діянь та осіб, які їх скоїли, вжитті необхідних заходів для присікання, припинення і попередження злочинів та адміністративних проступків. Специфіка роботи оперативних підрозділів, таких як: податкова міліція та відділи по боротьбі з економічною злочинністю, пов\'язана з гласним відвідуванням підприємств, організацій і установ, проведенням бесід, у ході яких отримуються пояснення, вивчаються документи, що характеризують фінансово-господарську діяльність, можуть відвідуватися житлові та інші приміщення за згодою їх власників; використанням технічних засобів, що не потребують спеціального дозволу.

Але проведення гласних оперативно-розшукових заходів не завжди може бути в „чистому\" вигляді. Так, при прийнятті заяви про злочин, оперативний працівник, використовуючи різні тактичні прийоми, намагається одержати різноманітну інформацію, причому і таку, що заявник може не надати цьому особливого значення.

Оперативні працівники міліції, податкової міліції, СБУ беруть участь у різних гласних перевірках, наприклад, ревізіях, інвентаризаціях, вивченні документів і предметів, і ця діяльність може носити зашифрований характер. Співробітник може виступати у ролі іншої службової особи, використовуючи документи прикриття.

Особлива категорія – негласні оперативно-розшукові заходи, які, як і гласні, можуть бути пошуковими, розвідувальними чи контррозвідувальними. Але на відміну від гласних, негласні заходи носять характер суворої таємності, конфіденційності та регулюються за допомогою спеціальних нормативно-правових актів. Як правило, негласні заходи здійснюються з метою попередження, виявлення і розкриття тяжких і особливо тяжких злочинів, що готуються або вчиняються в умовах неочевидності як окремими громадянами, так і організованими злочинними групами. Проведення негласних оперативно-розшукових заходів обумовлюється діями суб\'єктів злочину, які ретельно маскують свою злочинну діяльність і нерідко проводять контррозвідувальні дії проти правоохоронних органів.

Негласні заходи, як правило, проводяться у більшості випадків у межах оперативно-розшукових справ і з метою документування злочинних дій, відшукування і вилучення предметів і документів, що можуть бути доказами у справі, виявлення очевидців злочину, потерпілих і прийняття заходів їх охорони та захисту. До заходів негласного характеру входить тільки здійснення конфіденційного співробітництва з громадянами з метою боротьби зі злочинністю, проведення різного роду оперативно-технічних заходів, проникнення у злочинне середовище. Слід зазначити, що всі ці негласні заходи проводяться в інтересах кримінального судочинства та під наглядом і контролем судових органів та прокуратури [1, ст. 9–12].

Важливим моментом проведення негласних оперативно-розшукових заходів є можливість і необхідність закріплення одержаних доказових даних за допомогою актів кримінально-процесуального характеру. Фактично, абсолютна більшість оперативно-розшукових матеріалів, одержаних негласним шляхом, може бути закріплена кримінально-процесуальними документами, все залежить від рівня кваліфікації оперативника чи слідчого, професійної грамотності та їх практичного досвіду.

При цьому слід додати, що вказані завдання вирішуються під час порушення кримінальної справи і проведення слідчих дій: затримання, обшуку, виїмки, огляду, вилучення предметів і документів. Крім того, для конспірації негласних оперативно-розшукових заходів можуть застосовуватися заходи, передбачені нормами адміністративного законодавства, що регулюють різні напрями діяльності державних і громадських організацій, зокрема, державтоінспекції, пожежної охорони, санітарної, прикордонної та інших служб.

Таким чином, викладене дозволяє зробити висновок про необхідність поєднання гласних і негласних оперативно-розшукових заходів і застосування їх у комплексі.

Стаття 2 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність\" вказує, що гласні і негласні заходи можуть бути: пошуковими, розвідувальними і контррозвідувальними, і здійснюватись із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Усі три терміни: пошукові, розвідувальні та контррозвідувальні, на нашу думку, є близькими за значеннями і об\'єднуючим їх моментом є сама оперативно-розшукова діяльність, яка лежить в їх основі. Не можна повністю погодитися з думкою авторів посібника, підготовленого в Луганському інституті внутрішніх справ, що пошукові заходи – це дії оперативних працівників, спрямовані на встановлення ще невідомих правоохоронним органам подій злочину, винних осіб, злочинів, що готуються або вчинені невстановленими особами, а також з тим, що різновидом пошукових заходів є розшукові, які здійснюються з розшуку безвісти зниклих осіб, та тих, які ухиляються від слідства і суду, та інших категорій [5, С. 15].

На нашу думку, пошукові заходи не можуть здійснюватися окремо від розвідувальних, а іноді і контррозвідувальних. Якщо це пошук на відкритій місцевості, то з цим ще можна погодитись, але у той же час вони виступають як частина комплексу оперативно-розшукових заходів, куди безумовно входять і розвідувальні, наприклад, проведення різних видів оперативного опитування. Розшук же безвісти зниклих осіб, злочинців, підслідних, підсудних може включати і пошукові заходи на місцевості, у громадських місцях та ін. і само собою зрозуміло, проведення комплексу розвідувальних заходів як серцевини оперативно-розшукової діяльності.

Але, що стосується суб\'єктів, які можуть здійснювати розвідувальні заходи, то коло їх встановлене чинним законодавством. Відповідно до суб\'єктивного складу та завдань конкретних органів, формуються напрями розвідувальної роботи, наприклад, оперативні підрозділи податкової міліції і розвідувальні органи СБУ чи Міністерства оборони. Дещо інше можна сказати про контррозвідувальні заходи. Немає сенсу вступати у суперечку щодо цього поняття. Основний зміст його полягає у проведенні відповідними спецпідрозділами заходів з виявлення і попередження, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності спеціальних служб та організацій іноземних держав проти України, а також забезпечення безпеки дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, безпеки громадян України, які перебувають за кордоном. Під контррозвідувальними заходами слід розуміти також дії оперативних підрозділів для контррозвідувального забезпечення оборонного комплексу відповідних формувань, енергетики, зв\'язку, а також інших важливих державних об\'єктів. Згідно з чинним законодавством, такі функції покладено на оперативні підрозділи Служби безпеки та прикордонних військ України [2, С. 143].