ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Поняття професійного ризику працівників державної податкової служби

У правоохоронній сфері, у якій функціонує і державна податкова служба, проблема ризику на сьогодні залишається однією з основних в процесі правоохоронної діяльності, що здійснюється, зокрема, і у інтересах кримінального судочинства. У правовій галузі науки базовою основою для оцінки та аналізу ризику є його правомірність, тобто наскільки ризиковані дії спираються на закон, відповідають правовим нормам. На нашу думку, цієї сфери стосується і загальний висновок щодо розуміння сутності ризику. Висновок про те, що найпоширеніше і в той же час значною мірою узагальнююче поняття – це професійний ризик, тобто ризик професії як певний, по суті, обов\'язковий структурний елемент трудової діяльності, носієм ризику професіїєпрацівник – учасник трудового процесу. Працівник, який ризикує при виконанні трудових функцій, або група працівників ризикують індивідуально або, відповідно, колективно. Людина, яка ризикує, – це працівник, який завжди сприймає чи створює професійні ризики [28].

Оскільки відомо, що професійний ризик співробітників правоохоронних органів, у тому числі і податкової служби, найчастіше виявляється в галузях, окреслених крайньою необхідністю і необхідною обороною, дії оперативних працівників в умовах необхідної оборони, крайньої необхідності при виконанні ними службових функцій в стані професійного ризику вимагають досконалого кримінально-правового врегулювання. Спроба здійснити принципове і важливе нововведення – дати кримінально-правове визначення виправданому і господарському ризику – була здійснена ще у другій половині 80-х років минулого століття у проекті Основ кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік [29]. Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік були прийняті Постановою Верховної Ради СРСР від 2 липня 1991 р. № 2282-1, але при створенні СНД чинності не набули. Об\'єктивна потреба в оновленні кримінального законодавства викликана новими соціально-економічними умовами, що виникли в той час у суспільстві внаслідок \"перестройки\". Потреба в заохоченні обґрунтованої ініціативи, творчості у науково-технічній та виробничій діяльності, вивільненні свідомості наукових працівників і керівників сфери господарювання від страху бути притягнутим до кримінальної відповідальності за неординарні, ризиковані дії, змусила авторів запропонувати у ст. 26 проекту Основ кримінально-правове поняття \"виправданий професійний і господарський ризик\". Правда, таким він міг бути лише за наявності сукупності двох обмежувальних умов, які суттєво б завадили застосуванню цього інституту на практиці: 1) якщо поставлена ціль не могла бути досягнута не пов\'язаними з ризиком діями; 2) особа, яка припустила ризик, вжила всіх можливих заходів щодо запобігання шкоді. Зрозуміло, дотриматись названих умов на практиці, в екстремальній ситуації, під впливом стресогенних факторів, поєднаних з високою інтенсивністю здійснюваних дій і рядом інших непередбачуваних обставин, навряд чи можливо. Зазначені положення законопроекту, хоча і далекі від довершеності, відіграли певну роль у подальшій розробці кримінально-правового поняття професійного ризику. У вітчизняній законотворчій практиці при прийнятті КК України від 5 квітня 2001 р. вони, безсумнівно, вплинули на формування окремих його статей (ст. 42 \"Діяння, пов\'язане з ризиком\" [5, 64–71] та ін.)

Зазначені вище інститути – крайньої необхідності і необхідної оборони – і сьогодні, при кваліфікації діяння як виправданого ризику, мають вирішальне значення. Саме тому дотримання умов указаних інститутів у кожному конкретному випадку подолання небезпеки, що загрожує цінностям, які охороняються законом, дає змогу вважати такі дії, пов\'язані з усуненням зазначеної небезпеки, правомірними. Дослідження практики правоохоронної діяльності надає підстави поставити на перше місце серед інших такі умови правомірності: для інституту крайньої необхідності – заподіяна шкода за розміром не повинна перевищувати шкоду відвернену, для необхідної оборони – заподіяна шкода має відповідати небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Цілком природно вважати, що професійний ризик співробітників такого правоохоронного органу, як державна податкова служба має місце і виявляється у тих галузях, що входять у сферу існуючої системи оподаткування, яка містить два основних елементи – сукупність податків і зборів і порядок (процедуру) їх справляння у встановленому законом порядку [30], – а такожпри застосуванні ними своїх повноважень відповідно до Закону України \"Про державну податкову службу в Україні\" від 4.12.90 № 509-XII. Частина 2 ст. 21 вказаного Закону покладає на працівників спеціального підрозділу податкової служби – податкової міліції – загальний обов\'язок призагрозі особистій чи громадській безпеці вжити заходів щодо запобігання правопорушенням, їх припиненню тощо, незалежно від того, віднесені вони до компетенції органів ДПС чи ні. Це положення Закону має суттєвий вплив на виявлення профризику у зазначеній сфері. Проте діяльність податкової міліції регламентується ще й Законами України \"Про міліцію\" від 20.12.90 № 565-XII, \"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю\" від 30.06.93 № 3341-XII та іншими, а їх оперативних апаратів – ще одним Законом: \"Про оперативно-розшукову діяльність\" від 18.02.92 № 2135-XII. Останній регулює ту частину діяльності податкових органів, особливістю якої є сфера неоприлюдненого здійснення оперативно-розшукових заходів. Неоприлюдненість їх проведення ускладнює проблему дослідження, оскільки вона поширюється на різні площини вияву професійного ризику, в т. ч. на його різновид у сфері оперативно-розшукових відносин. Зрештою, ризик у сфері оперативно-розшукової діяльності податкової міліції варто вважати окремим випадком професійного ризику.

Невизначеність, непередбачуваність, несподіваністьситуацій, що виникають на практиці, надзвичайно швидкий їх розвиток також вимагає від оперативного працівника надзвичайно високої професійної та фізичної підготовки, формування в нього оперативного мислення, здатності в екстремальних умовах прийняти правильне рішення, у будь-який момент скоригувати його, не відступаючи від морально-етичних, правових і праксеологічних (вони містять тактичний аспект)критеріїв виправданості удавання до професійного ризику. Ситуації професійного ризику, на нашу думку, виникають не обов\'язково одночасно з виникненням кримінально-правових (процесуальних) відносин, а ще раніше, наприклад, коли виникають оперативно-розшукові відносини. Це надзвичайно важливо для практики, тому що оперативний працівник, спираючись на визначені чинними законодавчо-нормативними актами права й обов\'язки, має можливість використовувати всі правові інститути та механізми, яких стосується професійний ризик. Безперечно, він містить у собі творчий, а за наявності спеціального спорядження (екіпіровки) і технічний аспекти. Зазначимо, що ці аспекти професійного ризику можуть виявлятися в оперативно-розшуковій роботі, оскільки виконання обов\'язків за шаблоном може бути виправданим у ситуаціях, що не містять несподіванок, випадковостей, невизначеності. Істотним чинником для розуміння відмінностей ризику в сфері оперативно-розшукових відносин і професійного ризику (останнє поняття значно ширше) є, на нашу думку, певні підстави їх вияву. По-перше, професійний ризик як такий, існує з моменту виникнення кримінально-правових (процесуальних) стосунків між правоохоронним органом і злочинцем, тоді як умовою виявлення оперативного ризику є виникнення оперативно-розшукових стосунків між оперативними працівниками підрозділів податкової міліції і особами, які обґрунтовано підозрюються у підготовці або вчиненні злочину. Другою істотною особливістю оперативного ризику є звернення до нього в неоприлюднених умовах здійснюваних заходів. До третьої особливості належать сили, засоби і методи, що застосовуються в оперативно-розшуковій діяльності, де ризик виступає як засіб досягнення мети, що стоїть перед оперативним працівником. Враховуючи сказане можна стверджувати, що професійний ризик виникає одночасно з будь-якими правовими відносинами – кримінально-процесуальними, оперативно-розшуковими та ін., зокрема, охоронними (ст. 19 Закону України \"Про державну податкову службу в Україні\" від 4 грудня 1990 р. № 509-XII). Але деякі особливості оперативно-розшукової діяльності виділяють його окремо у професійний ризик у сфері оперативно-розшукових відносин [5, 19–29].