ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Поняття митної політики: деякі аспекти генезису

Реферат на тему:

Поняття митної політики: деякі аспекти генезису

Глибокі та всеохоплюючі за своєю суттю політичні та соціальні процеси, що здійснюються в сучасній Україні, обумовлюють серйозні зміни в усвідомленні ролі та значення багатьох галузей діяльності та сфер управління, що слугують підґрунтям життя українського суспільства. До таких сфер, значення яких особливо в останні роки постійно зростає, належить і сфера правового регулювання суспільних відносин, пов\'язаних із здійсненням митної діяльності. Цей фактор спонукає до активної діяльності, результати якої б дозволили підвищити якість правої регламентації у означеній сфері. У зв\'язку з цим цілком доречним є дослідження питання еволюції усвідомлення терміна „митна політика\" серед науковців, які займаються дослідженням у сфері митного права.

Статтявиконана у межах науково-дослідної роботи кафедри митного та адміністративного права Академії митної служби України „Адміністративно-правові проблеми реалізації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави\" (номер державної реєстрації № 0104U003696).

Дослідженням митної політики присвячено ряд робіт монографічного характеру, наукових статей як вітчизняних, так і закордонних учених, зокрема: Б.М. Габрічідзе, П.В. Дзюбенко, С.В. Ківалова, Б.А. Кормича, К.К. Сандровського та ін., в яких з\'ясовувалися поняття, мета, механізм формування митної політики та формувалася наукова база для подальших досліджень у цій сфері. Разом з тим майже не з\'ясовувалося питання щодо генезису поняття „митна політика\" на різних етапах розвитку наукової думки в сфері митно-правового регулювання.

Завданням роботи є аналіз питання еволюції правового усвідомлення терміна „митна політика\" серед вітчизняних науковців та його використання в науковій літературі зарубіжних країн.

Визначення змісту поняття „митна політика\" має принципове значення і пов\'язане з значними труднощами. Від чіткості та повноти визначення цього терміна, мети, завдань, функцій та механізму її формування і реалізації залежить усвідомлення характеру та змісту митної діяльності в державі.

Митна політика як складова загальної державної політики є досить складною та багатогранною категорією, її аналіз – не новий предмет дослідження вчених різних галузей науки: політології, соціології, історії, економіки і, звичайно ж, юридичної науки. Розглянемо основні відомі нам визначення, інтерпретації та тлумачення митної політики, які містяться в науковій літературі, й спробуємо визначити їх сутність і зміст.

Не заглиблюючись у історіографію досліджень, пов\'язаних із терміном „митна політика\", наведемо лише найбільш поширені погляди минулого та сучасності.

З кінця ХІХ ст. й до 20-х років ХХ ст. домінуючою була думка щодо недоцільності виділення митної політики як самостійної складової політики держави. Так, відомі дослідники політологічної науки – Б.Н. Чичерін, П.В. Струве, М.Н. Соболєв, Н.Н. Шапошников та інші – створили наукові підходи у вивченні торгівельної та митної політики як складової внутрішньої та зовнішньої політики держави [1, с. 7]. Один з дослідників радянської зовнішньої торгівлі С.В. Сигрист писав: „Сукупність урядових заходів, що здійснюють прямий чи опосередкований вплив на зовнішню торгівлю, мають назву зовнішньої торгової політики\", а інший автор того ж часу М.Г. Петров зазначав: „Коли мова йде про торгову політику, то в першу чергу мають на увазі митну політику\". З цього можна зробити висновок, що в літературі того часу митна політика розглядалась як рівноцінна поняттю зовнішньоторгової політики [2, с. 48]. Хоча існували й інші думки. Так, у Енциклопедії держави і права під митною політикою малася на увазі сукупність заходів держави в галузі обкладення митом, спрямованих на регулювання товарообміну даної держави з іноземними державами. Митна політика являє собою частину торговельної політики в буржуазних державах, мабуть, чи не найбільш значну частину, оскільки в умовах вільної торгівлі висота обкладення митом є серйозним чинником, що стимулює або гальмує ввезення і вивезення товарів у дану країну і з неї [3, с. 12].

Не погоджуючись з позицією ототожнення зовнішньоторгової політики з митною, відомий вітчизняний фахівець митного права К.К. Сандровський разом з тим зазначав, що якщо перша має самостійне значення, то остання за певних умов може відігравати лише службову, допоміжну роль [2, с. 48].

Цю ситуацію можна пояснити такими факторами: по-перше, існування державної монополії на зовнішню торгівлю, за умови якої здійснення митного контролю було пов\'язано з її охороною та захистом. В основному діяльність митних органів носила охоронний характер, оскільки метою митного огляду та інших форм митного контролю було встановлення законності переміщення товарів через кордон і лише у випадку встановлення факту порушення монопольного права держави на зовнішню торгівлю застосовувались заходи захисту монополії шляхом застосування до порушників санкцій; по-друге, інтереси зовнішньої торгівлі мали пріоритетне значення щодо інших видів зовнішньої діяльності; по-третє, діяльність митних органів традиційно розглядалася через призму здійснення торговельних операцій, і, як наслідок, відсутність самостійності у спеціалізованого державного органу у сфері митної справи, який завжди знаходився в чиємусь підпорядкуванні, що обмежувало вплив на формування і реалізацію загальнодержавної політики.

Проте саме К.К. Сандровський є одним з перших, хто сформулював науково обґрунтоване поняття митної політики, як системи заходів, спрямованих на забезпечення охорони державних кордонів і виконання зовнішньоекономічної програми держави в міжнародному спілкуванні через засоби митного регулювання, тобто державного впливу на сферу митних відносин [2, с. 47].

Прийняття в 1991 р. Верховною Радою СРСР Митного кодексу [4] та Закону „Про митний тариф\" було обумовлено радикальними змінами в економіці держави, пов\'язаними з переходом від планової, адміністративно-командної моделі управління народним господарством до ринкової, лібералізацією торгівлі і зовнішньої торгівлі зокрема. Усе це спонукало до формування нової ідеології формування та реалізації митної політики, яка б відповідала умовам того часу.

Розробка МК України, а фактично адаптація до нових реалій життя Митного кодексу СРСР в 1991 р., означала новий етап у дослідженнях, присвячених проблем державного регулювання в митній сфері. Прийняття галузевого кодексу у 1992 р. [5] і подальша робота над його удосконаленням привернула увагу та визначила як одного з пріоритетів дослідження поняття „митна політика\". Це питання стало предметом неодноразового обговорення вченими та керівниками митної служби майже на усіх науково-практичних конференціях, що були присвячені проблемам митної справи (Бережняк І.Г., Гребельник О.П., Додін Є.В., Ківалов С.В., Кормич Б.А., Настюк В.Я., Сандровський К.К.). Однак особливої гостроти та дискусійності це питання набуло у наших північних сусідів-росіян (Габрічідзе Б.М., Гончаров П.К., Єршов А.Д., Козирін А.М., Тимошенко І.В.).