ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Поняття і сутність інформації у просторі держави

Не випадково у цьому контексті інтенсивний розвиток сфери знань на основі інформаційних, у тому числі телекомунікаційних технологій, стає найважливішим національним пріоритетом розвитку країн світу. Про це свідчить зміст підписаної 22.07.2000 країнами великої вісімки (G8) Оскінавської хартії з глобалізації інформаційного суспільства [7].

Як зазначає В.А. Острейковський, в історії людства було кілька інформаційних переворотів, набуття людським суспільством нової кількості та якості знань.

Перевороти в інформаційній сфері були вже тричі. При першому перевороті з\'явилася писемність, виник спеціальний механізм фіксування і поширення інформації в часі і просторі. З\'явилася документована інформація та інформаційно-накопичувальні центри у вигляді бібліотек, архівів. Другий інформаційний переворот у суспільстві пов\'язаний з друкарством. Ця революція полягала в тиражуванні документованої інформації за допомогою спеціальної машини – друкувального верстата. Якщо поява писемності корелюється з ростом науки, освіти і мистецтва, то типографський верстат породив книжково-журнальну і газетну індустрію, основу подальшого культурного прогресу людства, а також індустрію документообігу. Такий прорив полягав у виробництві „паперової\" інформації, виникненні механізму її розмноження і збереження. Але переробка і використання інформації, як і раніше, залежали від фізіологічних можливостей людини з її здатністю за секунду сприймати 8–9 одиниць інформації й, у кращому випадку, в можливості зробити 15 логічних операцій.

Стрибкоподібне збільшення швидкості поширення інформації викликане появою електричних телеграфу, телефону, радіо, телебачення, а також ростом на 2–3 порядки транспортних швидкостей у зв\'язку з появою автотранспорту й авіації, що призвело до величезної інтенсифікації інформаційних потоків і комунікативних процесів – це є третій інформаційний переворот [8].

Відповідно, якісно новий кібернетичний підхід до розвитку інформаційного суспільства (кіберцивілізації) відкриває великі можливості для впливу на народи та владу, масове цілеспрямоване маніпулювання свідомістю та поведінкою людей у глобальному просторі. Беручи до уваги процес глобалізації телекомунікаційних мереж, який відбувається у світі, можна допустити, що саме комп\'ютерним технологіям і телекомунікації у майбутньому буде віддано пріоритет [9].

Виходячи з вищевикладеного можна зробити такі висновки:

1. У процесі формування інформаційного простору необхідно прагнути до використання всіх переваг, що випливають із принципово нових технічних і технологічних можливостей інформатики як науки, для індивідуумів та їх співтовариств. На рівні окремої людини йдеться про правове забезпечення реалізації сподівань щодо високоякісних і доступних інформаційних послуг для більшості населення. На рівні регіону і країни – максимальне використання творчого і культурного потенціалів, у тому числі за допомогою розвитку мультимедійних засобів і наповнення їх відповідним змістом.

2. Спрямовувати роботу на розвиток електронних засобів масової інформації, які сьогодні займають важливе місце в інформаційному просторі.

3. Формування інформаційного простору можливо тільки тоді, коли це стане справою всього народу в цілому і кожного громадянина. Реалізувати це можна за допомогою таких здобутків інформатики, як Інтернет, шляхом залучення до діалогу усіх бажаючих і зацікавлення кожного.

4. Актуальним для сьогодення є створення на рівні законодавства умов для проведення і швидкого впровадження вітчизняних результатів наукових досліджень у галузі перспективних комп\'ютерних технологій на рівні інноваційних проектів в усі сфери суспільної діяльності, з урахуванням потреб ринку. Розв\'язання цього завдання вбачається в межах спеціальної програми розвитку і використання наукової інформації для потреб інформаційного суспільства, що передбачає доступність в електронній формі актуалізованої наукової, правової, комерційної, ділової та іншої інформації як ринку знань.

5. При формуванні юридичного простору щодо інформації необхідно зрозуміти, що головна мета побудови інформаційного суспільства – поліпшення життя людей, їх максимальна самореалізація. Це може бути досягнуто лише за умови дотримання головного принципу організації – будь-який розвиток повинен спиратися на людину, при цьому доцільно розглядати її не як об\'єкт, а як суб\'єкт управління.

Як узагальнений висновок щодо нового етапу змісту інформаційного суспільства – кіберсуспільства, можна зазначити наступне. Сутність кіберсуспільства як чергового етапу розвитку інформаційного суспільства полягає у стимулюванні державами формування нової інфраструктури для людей, що забезпечує ефективний розвиток електронно-цифрових комп\'ютерних засобів масової телекомунікації, формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг, створення єдиного інформаційного простору країни, його інтеграції у світовий інформаційний простір.

Література:

1. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики: Монографія / Калюжний Р.А., Шамрай В.О., Швець М.Я., Гавловський В.Д., Гуцалюк М.В., Колпак Р.Л., Цимбалюк В.С., Яцишин Ю.В., Ластовецький А.С. / За ред. Р.А. Калюжного та В.О. Шамрая. – К., 2002. – 296 с.

2. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права / За ред. М.Я. Швеця та Р.А. Калюжного. – Ужгород: ІВА; 2003 – 240 c.

3. Шкарупа В., Субіна Т. Інформатика як основа формування інформаційного суспільства та як об\'єкт правознавства // Правова інформатика. – 2004. – № 4. – С. 11–28.

4. Марчук Е. Украина: новая парадигма прогресса: Пер. с укр. – К.: Аваллон, 2001. – 224 с.

5. Ковалевський В.О. Інформаційний потенціал суспільства / http://

kovalevsky.webs.com. ua/

6. Информационная безопасность в условиях информатизации общества / http://www.ase.moldnet.md/~osa/Publication/pubru06.html /

7. Международная охрана интеллектуальной собственности. – СПб.: Питер, 2001. – 720 с.

8. Минков А. Остряковский В. Информатика: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 2000. – 511 с.

9. Інформатика: Підручник. – Перероб. Мзд. / Під. ред. Н.В. Макарової. – М.: Фінанси і статистика, 2000. – 758 с.