ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Пеня як спосіб забезпечення виконання обов’язку сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)

Таким чином, на відміну від інших способів забезпечення виконання податкового зобов\'язання, пеня виступає санкцією за порушення даного зобов\'язання і одночасно мірою майнової (відновлювальної) відповідальності. Ця обставина зближує її з цивільно-правовою відповідальністю, однак пеня в податковому законодавстві має чітко виражений імперативний характер. Публічний характер податкових правовідносин виключає можливість застосування пені за ініціативою сторін, вимагає сплати платником податку пені в разі прострочення сплати податку за чітко встановленою процентною ставкою, а також встановлює чітко регламентований порядок її нарахування. Сторони податкового правовідношення не можуть домовлятися про розмір пені, про умови її нарахування тощо [12].

О.О. Отраднова підкреслює, що правова природа неустойки залежить від „етапу існування неустойки в зобов\'язальних правовідносинах\". З моменту укладення сторонами угоди про неустойку і до моменту порушення зобов\'язання – неустойка є способом забезпечення виконання зобов\'язання. Після порушення неустойка втрачає своє забезпечувальне значення і перетворюється в міру відповідальності [19].

О.І. Гелевей, поділяючи в цілому позицію щодо подвійної природи неустойки, зазначає, що неустойка в певних випадках продовжує залишатися видом забезпечення виконання зобов\'язання і стимулювати боржника до виконання зобов\'язання і після моменту порушення зобов\'язання. Так, неустойка у вигляді пені продовжує виконувати свою забезпечувальну функцію і при прострочці виконання зобов\'язання, оскільки боржник зацікавлений якнайшвидше виконати зобов\'язання, а остаточний розмір відповідальності боржника перебуває в пропорційній залежності від тривалості невиконання зобов\'язання [5].

В юридичній літературі залежно від джерела встановлення неустойку традиційно поділяють на:

1) законну, тобто встановлену в нормативному акті – в законі або іншому правовому акті;

2) договірну, яка встановлюється безпосередньо в нормах договору, укладеного між сторонами [10].

Коментатори Зведення законів Російської імперії під законною неустойкою розуміли таку неустойку, яка через закон підлягає стягненню з несправного контрагента на користь кредитора, незважаючи на те, що, укладаючи договір, сторони не потурбувалися про забезпечення зобов\'язання. Добровільною неустойкою вважається така, яка визначилася за взаємною згодою сторін, і відповідно коли немає домовленості сторін, вона не підлягає стягненню [16].

Законна неустойка завжди визначається в грошовій сумі. Це пов\'язано з тим, що розмір законної неустойки, як правило, стосується зобов\'язань, пов\'язаних із зобов\'язаннями юридичних осіб, і щоб спростити процедуру стягнення неустойки, вона відповідно і визначається в уніфікованому, придатному для будь-якого суб\'єкта підприємницької діяльності вигляді у грошовій сумі.

Під законною неустойкою більшість фахівців розуміють таку неустойку, яка не лише безпосередньо встановлена для певних правовідносин законом, який визначає і її розмір, і умови її стягнення, а і правова, дія якої настає безпосередньо внаслідок цього закону, незалежно від волі контрагентів, тобто незалежно від того, чи була між сторонами угода щодо недоїмки чи ні [6].

Як зазначається, законна неустойка стягується з боржника незалежно від того, передбачена вона в законі чи сторони обмежилися посиланням на нормативний акт або взагалі не згадали про неї [7].

З наведеного можна зробити висновок, що пеню за порушення строків сплати податкових зобов\'язань можна порівняти з законною неустойкою в цивільному праві. Однак ці правові категорії не є тотожними, так як мають різну сферу застосування і мають ряд відмінностей, зазначених у цій статті.

Література:

1. Бабаев В.К. Советское право как логическая система: Учебное пособие. – М.: Академия МВД СССР, 1978. – С. 117.

2. Будько З.М. Фінансово-правова відповідальність за вчинення податкових правопору-шень: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія державної податко-вої служби України. – Ірпінь, 2005. – 18 с.

3. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий права. – М.: Юрид. лит., 1976. – С. 87.

4. Витрянский В.В. Договор купли-продажи и его отдельные виды. – М.: Статут, 1999. – 284 с.

5. Гелевей О.І. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов\'язання: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2003. – 197 арк.

6. Граве В.К. Договорная неустойка в советском гражданском праве. – М.: Госиздат юрид. лит., 1950. – 135 с.

7. Гражданское право Росии: Учебник: В 2 ч. / Под ред. Ю.Г. Брагина. – Алма-Ата: Мектеп, 1078. – Ч. 1 – 352 с.

8. Гражданское право: Учебник: В 3-х ч. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1998. – Ч. 1. – 632 с.

9. Зарипов В.М. Пеня – не ответственность? // Арбитражная практика. – 2000. – № 10. – С. 27.

10. Зобов\'язальне право: теорія і практика: Навч. посібник для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / За ред. О.В. Дзери. Київський національний ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – Стереотип. вид. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 910 с.

11. Имыкшенова Е. Обеспечение исполнения обязанностей по уплате налогов и сборов как институт налогового законодательства // Юрист. – 2004. – № 10. – С.47.

12. Карасева М.В. Финансовое право – политически „напряженная\" отрасль права // Государство и право. – 2001. – № 8. – С. 62–63.

13. Кучеров И.И. Налоговое право России: Курс лекций. – М.: Учебно-консультационный центр „ЮрИнфоР\", 2001. – С. 154.

14. Мейе Д.И. Русское гражданское право: В 2 ч. – М.: Статут, 1997. – Ч. 2. – 455 с.

15. Общая теория государства и права: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1994. – 360 с.

16. Обязательства по договорам: Опыт практического комментария русских гражданских законов / Комментарий по VІ кн. 1 ч. св. зак. – Том ІІ. Часть Особенная. – Выпуск 1 / Сост. Исаченко В.И., Исаченко В.В. – СПб., 1914. – 823 с.

17. Ожегов С.И. Словарь русского языка: ок. 57 000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Русский язык, 1986. – С. 364.

18. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528с.

19. Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – К., 2002. – 192 арк.

20. Податкове право: Навч. посіб. / Бех Г.В., Дмитрик О.О., Кобильнік Д.А. та ін.; За ред. проф. М.П. Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 400 с.

21. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: Статут (в серии „Классика российской цивилистики\"), 1998. – 353 с.

22. Про порядок погашення зобов\'язань платників податків перед бюджетами та держав-ними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.

23. Стрельников В.В. Правовой режим пени в налоговом праве. – Воронеж, 2003. – С. 20–24.

24. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ „Одіссей\", 2003. – С. 39.