ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Особливості правового регулювання механізму плати за користування надрами

Реферат на тему:

Особливості правового регулювання механізму плати за користування надрами

Відповідно до п/п. 9 п. 1 ст. 14 Закону \"Про систему оподаткування\" до загальнодержавних податків і зборів (обов\'язкових платежів) віднесено рентні платежі [2], які є своєрідним проявом дії закону вартості та товарно-грошових відносин. Але потрібно зазначити, що українське законодавство не має не те, щоб чіткої концепції розвитку такого виду державних доходів, але й не містить узгоджених стосовно вимог Конституції України та вищевказаного закону нормативних актів, що регулюють рентнорозрахункові відносини, як цільне явище. Такий стан речей можна пояснити відсутністю достатніх теоретичних розробок з цього питання. За часів СРСР та роки незалежності України в науці фінансового права не було здійснено жодного спеціалізованого дослідження особливостей правового регулювання рентних платежів. Виняток становлять лише деякі окремі публікації, що в цілому не носять системного характеру [13, с. 58–60; 9, с. 29–55]. Разом з тим, саме в цій сфері економічних відносин приховано істотні фінансові резерви. Бо не дарма існує думка, що рентні платежі – це основа майбутньої податкової системи [7, с. 198].

Відправною точкою вирішення проблеми неналежного регулювання механізму справлення рентних платежів потрібно розглядати необхідність визначення економічного змісту рентних відносин, бо як правильно відзначила Р.О. Халфіна, однією з основних закономірностей права є об\'єктивна обумовленість правової форми суспільних відносин змістом відносин, що регулюються [16, с. 174]. Значущим у цьому питанні є надбання економічної науки. Як зазначає Б.І. Пасхвер, історія рентної теорії налічує більш ніж 300 років, а бібліографія з цієї тематики практично безмежна [14, с. 3,5].

За таких обставин є дивною відсутність загальноприйнятих у теорії фінансового права визначення та ознак рентних платежів. Під цією назвою часом розуміють різні за природою та змістом відносини, бо рента має велику кількість проявів. Та це й не дивно, бо термін \"рента\" (нім. Rente, франц. rente від лат. Reditta – повернута, віддана назад) в літературі розуміється як будь-який дохід, що регулярно одержується від нерухомого майна, землі, облігацій, який не потребує підприємницької діяльності [8, с. 149; 15, с. 439]. Зокрема, в літературі традиційно до рентних платежів відносять земельну ренту, [10, с. 114] плату за користування природними ресурсами [11, с. 234–237]. Не маючи можливості розглянути в цій статті усі чинні в Україні види рентних платежів обмежимося платою за користування надрами для видобутку корисних копалин, як однієї з найцікавіших і найзаплутаніших проблем у галузі фінансової діяльності держави.

Вивчення цього питання необхідно розпочати з огляду на закріплене ст. 13 Конституції України та ст. 4 Кодексу про надра Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об\'єктами права власності українського народу, який здійснює його через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві ради народних депутатів [1; 4].

Як же в Україні реалізується такий принцип? У чому полягає чинний механізм рентних платежів, що справляються у вигляді плати за користування надрами для видобутку корисних копалин, зокрема природного газу та нафти?

Стаття 24 Кодексу \"Про надра\" встановила, що користувачі надр мають правоз-поміж іншого розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії). Разом з тим, ст. 10 Закону України \"Про нафту і газ\" [5] ці корисні копалини, видобуті користувачем нафтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазоносними надрами, якщо інше не передбачено цим Законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами. Але що ж має місце в інших випадках?

Відповідно до п. 2 Положення \"Про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля\" що затверджено Постановою КМУ від 4 квітня 2000 р. № 599 [6] продавцями на таких аукціонах виступають суб\'єкти підприємницької діяльності, які видобувають нафту, газовий конденсат і вугілля на території України за отриманою відповідною ліцензією; виробники скрапленого газу, а також інші юридичні особи, які отримують нафту, газовий конденсат, скраплений газ та вугілля згідно з договорами про спільну діяльність із суб\'єктами підприємницької діяльності, які отримали відповідну ліцензію, та іншими цивільно-правовими угодами, у тому числі зовнішньоекономічними контрактами; установи (підприємства, організації), уповноважені Кабінетом Міністрів України реалізувати частину видобутої нафти газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, що належить державі згідно з угодами про розподіл продукції, а також нафту, газовий конденсат, скраплений газ та вугілля, конфісковані або визнані відповідно до законодавства безхазяйним майном; уповноважені особи з продажу предмета податкової застави у разі, коли предметом такої застави є нафта, газовий конденсат, скраплений газ та вугілля; державна акціонерна компанія, яка утворюється на базі Держкомрезерву, що ліквідується, а також підприємства системи державного матеріального резерву. З огляду на наведене можна зробити висновок, щокористувачі надр – особи, які видобувають газ і нафту як продавці таких корисних копалин, визнаються державою їх власниками. Але яким же чином вони набувають такого права?

По-перше, такі суб\'єкти стають власниками корисних копалин на тих підставах, що саме вони їх видобули; по-друге, таке право їм надається за законом та відповідно до отриманого спеціального дозволу (ліцензії), а також угодами розподілу продукції; по-третє, необхідною умовою набуття такого права є плата за користування надрами, яку можна розглядати як специфічний прояв відшкодування народу України вартості об\'єкта, який за Конституцією знаходиться в його виключній власності. Тобто в нашому випадку вид платежу є нічим іншим як формою прояву купівлі-продажу частини багатства. Він здійснюється згідно з ст. 28 вищевказаного кодексу України \"Про надра\".