ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Особливості законодавчого процесу в Україні

Іншою причиною низької юридичної якості законодавчих актів є недостатня правова компетенція народних депутатів і насамперед тих, які не мають юридичної освіти, а також відсутність належного наукового забезпечення діяльності законодавчого органу. Серед такого забезпечення має бути достатня кількість наукових консультантів, наукової літератури, оглядів і аналізів тощо. На думку В. Андрейцева, „низький рівень правової культури створювачів законів, їх необізнаність з уже чинним законодавством, яке регулює ці відносини, прояв амбіцій, політичні замовлення, поширення на законодавчий процес порядку апробації управлінських рішень, відомчий суб\'єктивізм, нехтування громадської думки, ототожнення близьких, але різнопорядкових понять і категорій\" є суб\'єктивними причинами колізій у законодавстві України [3, с. 58]. Узагальнюючи його висновки, можна стверджувати, що надмірна політизація законотворчого процесу в парламенті відмовляється об\'єктивно враховувати думку науки, а тому політичні цілі зверхні над наукою.

В. Дацюк щодо цього переконаний у тому, що „колізії закладаються депутатами і чиновниками ще на стадії формування законодавства, оскільки для них важливіша політична, економічна та інша доцільність, а також миттєві і мнимі інтереси держави, але не законність і принципи нормотворчості\" [ 4, с. 91].

На нашу думку, відсутність чітко сформульованих законодавчих установлень з названих та інших питань законотворчості створює перешкоди на шляху здійснення принципів верховенства Конституції і законів України щодо підзаконних нормативних актів, а також труднощі процедурного і техніко-юридичного характеру, які постійно виникають у нормотворчій діяльності.

Отже, неврегульованість, передусім, правотворчого процесу є основоположною причиною колізій у законодавстві, а, відтак, усунення цієї причини є запорукою їх недопущення і подолання.

Ми розділямо погляди Д. Письменного, який вважає, що „розвиток законодавства має виявляти і усувати протиріччя, які в ньому існують, а також запобігати новим\" [9, с. 68].

Необхідною передумовою уникнення колізій у законодавстві є чітке визначення умов дії нормативно-правових актів у часі, в просторі і з кола осіб, а також належна організація їх виконання (реалізації): своєчасне доведення змісту прийнятих актів до відома виконавців; офіційне тлумачення і роз\'яснення змісту актів; фінансове, матеріально-технічне, правове та організаційне забезпечення виконання актів; дотримання визначених термінів виконання актів; систематичний контроль і перевірка виконання актів; відповідальність органів і осіб за неналежну організацію виконання актів.

На сучасному етапі законодавство України потребує вдосконалення. Можна виокремити такі тенденції вдосконалення та розвитку системи законодавства: по-перше, необхідно забезпечити верховенство правового закону в усіх сферах життя суспільства, його стабільність; по-друге, це спеціалізація законодавства; по-третє, це систематизація та правова уніфікація, що дають можливість всебічно враховувати характер українського законодавства. Значної активізації в сучасних умовах потребує питання прискорення кодифікаційних робіт. Адже кодекси більш повно регулюють ту чи іншу сферу, характеризуються цілісністю, внутрішньою єдністю суспільних відносин.

Актуальним залишається процес гармонізації національного законодавства з міжнародним правом, який є певною мірою програмою подальшого розвитку системи законодавства України. Концепція розвитку законодавства України повинна передбачати створення такої системи законодавства, яка б відповідала сучасним потребам розвитку суспільства і характеризувалася узгодженістю, точністю, стабільністю, визначеністю, динамізмом, була досконалою за змістом і формою.

Література:

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

2. Аристотель. Політика. – М., 1865.

3. Андрейцев В.І. Колізії як нагальна передумова кодифікації екологічного законодавства / Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 23–24 жовтня 1995 р.). – Видавництво „Генеза\", 1996. – С. 57.

4. Дацюк Ю.А. Коллизии в законодательстве Украины и имущественные отношения / Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 23–24 жовтня 1995 р.). – Видавництво \"Генеза\", 1996.

5. Корецький В.М. Монтеск\'є. – К., 1955.

6. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

7. 7.Онищенко Н. Правова система: проблеми теорії. – К., 2002.

8. Палиенко М.И. Предмет и задачи энциклопедии права и идея права. Академічна юридична думка / Укладачі: І.Б. Усенко, Т.І. Бондарук; За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін Юре, 1998.

9. Письменний Д.П. Колізії в кримінально-процесуальному законодавстві України: способи їх подолання / Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 23–24 жовтня 1995 р.). – Видавництво „Генеза\", 1996.

10. Правознавство / Кравчук М.В., Гладун З.С., Грищук В.К. та ін.; За ред. М.В. Кравчука. – Тернопіль, 2003.

11. Селіванов В.М. Право і влада в суверенній Україні: методологічні аспекти. – К.: Видавничий дім „Ін Юре\".

12. Шемшученко Ю.С. Законодавство. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. Т. 2. – К.: Укр. енцикл., 1998.