ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Організаційно-правові принципи державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні

Особливого значення при здійсненні державної контрольної діяльності в сфері нотаріату набуває принцип компетентності, що об\'єктивно передбачає відповідну професійну підготовку та володіння професійним досвідом. Кваліфіковане проведення контролю державними органами в сфері нотаріальної діяльності потребує не тільки глибоких знань організаційно-правової специфіки такого роду роботи, методів і форм її здійснення, але й високого рівня спеціальних знань у багатьох галузях законодавства, що застосовується у нотаріальній діяльності, кодифікованих і численних спеціальних нормативно-правових актів законодавства, узагальнень практики та постійне ознайомлення із відповідною науковою та юридично-публіцистичною літературою, що є особливо актуальним за нинішніх умов активного реформування цивільного, господарського та податкового законодавства та динаміки змін до нього; бажаним є також наявність відносно тривалого досвіду роботи. Вважаємо, що вдосконалення законодавства у сфері державного контролю за нотаріальною діяльністю повинно включати підвищення та законодавче закріплення кваліфікаційних вимог до працівників відповідного департаменту Міністерства юстиції України та відділів нотаріату органів юстиції на місцях.

Особливого значення принцип компетентності набуває також у світлі такого принципу здійснення державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні, як його переважно методологічна спрямованість (це стосується, передусім, такого його різновиду, як контроль за законністю здійснення професійної діяльності нотаріусами). Позитивним є закріплення такої спрямованості у ряді проектів змін до законодавства про нотаріат. Однак, як правильно зазначається у літературі, „особливістю контролю за професійною діяльністю нотаріусів є те, що, з одного боку, він має методологічний характер, однак, з іншого боку, наслідком контролю може бути застосування певних санкцій\" [5, с. 123] та притягнення до відповідальності винних осіб, тому не меншого значення набуває дієвість, результативність такого контролю.

Щодо досить поширеного серед адміністративістів виділення принципів дієвості, ефективності та результативності, Шоріна О. зазначає, і з нею можна погодитись, що це швидше мета, досягнення якої забезпечується за допомогою дотримання принципів контролю, а не самі принципи [10, с. 77]. Однак, на нашу думку, в контексті завершеності та гармонійності сформованої системи принципів державного контролю за нотаріальною діяльністю не зайвим буде закріплення вимоги результативності саме як його принципу.

Підводячи підсумки, підкреслимо, що сформульовані організаційно-правові принципи державного контролю за нотаріальною діяльністю повинні визначати шляхи вдосконалення чинного законодавства, постаючи як спрямовуючі, керівні ідеї для законодавця. Як уже зазначалося, деякі з них знайшли свої опосередковане відображення у нормативно-правових актах, переважно підзаконного характеру, або у проектах змін до законодавства про нотаріат. На нашу думку, доцільним і корисним є закріплення у новому Законі України „Про нотаріат\" комплексної системи принципів державного контролю за нотаріальною діяльністю саме на законодавчому рівні. Практичне ж значення формулювання принципів державного контролю за нотаріальною діяльністю полягає у розуміння тісного зв\'язку між об\'єктивно існуючими певними правилами, що мають основне, вихідне значення й такими суб\'єктивними властивостями, як внутрішнє переконання, погляди. У цьому контексті актуальною залишається висловлена свого часу Горшенєвим В. і Шаховим І. думка про те, що „якщо принципи сприймаються, вони повинні глибоко усвідомлюватися, детально засвоюватися та перетворюватися на професійні переконання\" [4, с. 73].

Характер державного контролю за нотаріальною діяльністю визначається як характером суспільних відносин у нотаріальній сфері, так і основною метою, що постає перед державними органами при здійсненні контрольної діяльності у згаданій галузі – забезпечення дотримання всіма суб\'єктами нотаріальної діяльності вимог чинного законодавства та встановленого порядку організації та здійснення такої діяльності, забезпечення найбільш ефективної реалізації основного призначення нотаріальної діяльності – захисту та охорони прав, свобод і законних інтересів людини у сфері цивільного обігу, створення оптимальних умов для розпорядження власністю.

Література:

1. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред Ю.П. Битяка. – Х., 2001. – 528 с.

2. Андрійко О. Організайційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : Автореф. дис...д-ра юрид. наук. – К., 1999. – 38 с.

3. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процесс: Підручник для вищих навчальних закладів. – К., 2001. – 336 с.

4. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. – М., 1987. – 176 с.

5. Гулєвська Г.Ю. Організаційно-правові аспекти державного регулювання нотаріальної діяльності в Україні : Дис.... к. ю. н. / Запорізький державний університет. – 2003. – 216 с.

6. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. Авер\'янова В.Б. – К., 1998. – 432 с.

7. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К., 1999. – 736 с.

8. Словарь иностранных слов. – 18-е изд., стер. – М.: Русский язык, 1989. –624 с.

9. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1991. –560 с.

10. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР. – М., 1981. – 301 с.