ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Організаційно-правові питання початкової професійної підготовки в ДПА України

Найважливішою з наукового і практичного погляду класифікацією форм навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки осіб начальницького складу податкової міліції є поділ їх за складністю. Це прості, складні і комплексні форми.

Прості форми побудовані на мінімальній кількості методів та засобів і, як правило, присвячені одній темі або вирішенню одного завдання. До них належать: співбесіда, екскурсія, вікторина, залік, екзамен, лекція, консультація, інструкція, диспут, додаткові завдання, виставка, зустрічі з практичними працівниками. Їх називають також первинними, адже з них утворені всі складні і комплексні форми. Складні форми, як правило, будуються або на розвитку простих, або на їх різнорідних поєднаннях. Кожну зі складних форм можна розібрати за складом на первинні прості форми. Наприклад, семінар може містити в собі співбесіду, лекцію, інструктаж. У випадку входження в складні форми простих останні перетворюються в методи, тобто починають у формі виконувати функцію методу. Співбесіда, наприклад, може бути і самостійною формою і методом у складній формі. Комплексні форми утворюються внаслідок цілеспрямованого підбору простих і складних. Комплексні організаційні форми не змінюють статусу інших форм. Назви комплексних форм умовні і в основному пов\'язані з їх тривалістю.

Методи навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, потрібні для приведення в дію найважливіших складових останнього – цілей, завдань, принципів, функцій, форм. Водночас, наукова педагогічна думка ще не визначалась щодо сутності даного методологічного феномену. Так, в одному з підручників зазначається: \"Під методом виховання розуміється такий засіб, за допомогою якого вихователь озброює дітей, підлітків та юнаків сталими моральними переконаннями, моральними звичками і навичками\" [3, с. 215]. В іншому підручнику з педагогіки наступне: \"Методи виховання – такі практичні дії педагога і учня, які сприяють переданню, засвоєнню та використанню змісту виховання як суспільного досвіду\" [4, с. 67]. Часто підкреслюється, що метод навчально-виховного процесу необхідно розуміти як \"сукупність способів і прийомів формування в учнів тих або інших якостей\" [5, с. 319]. Зазначимо: такі дефініції занадто загальні, адже жодна з них не робить чітким і ясним призначення методів навчально-виховного процесу. Слухачів неможливо \"озброїти\" і формувати щось у них без їх власної на це волі та роботи над собою. Особа одержує розвиток лише в діяльності, що повною мірою стосується і формування її особистих якостей. Так, для формування, наприклад, у неї світогляду і необхідної суспільної спрямованості обов\'язковою умовою є включення останньої в різнобічну пізнавальну та соціально важливу діяльність. Все це, природно, вимагає від викладача навичок володіння способами і прийомами організації навчально-пізнавальної та різнорідної практичної діяльності слухачів. Водночас, для формування особистих якостей слухачів суттєвим є те, щоб викладач, організовуючи навчально-виховний процес, уміло використовував такі способи і прийоми виховання, які стимулювали б їх потяг (потреби) до особистісного розвитку, сприяли б формуванню їх свідомості, удосконаленню відповідної поведінки і вольової сфери. Урахування викладеного дозволяє запропонувати таке визначення поняття методів навчально-виховного процесу, що здійснюється на курсах початкової професійної підготовки, як сукупність спеціальних нормативно-визначених способів і прийомів, що використовуються не лише в процесі формування ділових, а також моральних та особистісних якостей працівників податкової міліції, але й для розвитку професійної мотиваційної сфери, свідомості, а за необхідності - корекції і удосконалення відповідної поведінки.

Упорядкування чисельних методів навчально-виховного процесу, поділ їх за певними критеріями сприяє ефективному використанню останніх, підвищує якість навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки. Науково виваженою і практично доцільною класифікацією методів навчально-виховного процесу слід вважати поділ їх за джерелами передання змісту – словесні, практичні та наочні методи, по-друге, поділ таких на основі простішої структури особи: методи формування свідомості, поведінки і почуттів. Найбільш актуальними для чинної практики навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки та його подальшого розвитку слід вважати наступні групи методів: формування свідомості слухачів; формування їх поведінки і діяльності; почуттів і контролю майбутніх практичних працівників ДПС України.

Аналіз найактуальніших питань організаційно-правового регулювання початкової професійної підготовки персоналу підрозділів податкової міліції України – правового статусу суб\'єктів навчально-виховного процесу та питань його здійснення – дозволяє окреслити ряд таких теоретично-практичних висновків:

1. Головними серед завдань, поставлених державою та суспільством перед вищими закла-дами освіти, є: провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну й методичну діяльність; забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціально зрілої, творчої особистості; виховання морально, психологічно і фізично здорового покоління; забезпечення фахівців для певної галузі, підготовка їх до професійної діяльності; забезпечення виконання умов державного контракту та інших угод на підготовку фахівців з вищою освітою; проведення наукових досліджень або творчої, мистецької діяльності як основи підготовки майбутніх фахівців і науково-технічного, культурного розвитку держави; підготовка молоді до самостійної наукової, викладацької чи мистецької діяльності; інформування абітурієнтів і студентів про ситуацію, що склалася на ринку праці; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність тощо.