ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Організаційно-правові питання початкової професійної підготовки в ДПА України

Загальна мета і конкретні цілі навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, організованих на базі Центру підвищення кваліфікації керівного складу державних податкових адміністрацій і підрозділів податкової міліції Національної академії ДПС України, визначають завдання останнього, до яких насамперед слід віднести: організаційно-правове забезпечення активного оволодіння слухачами професійними знаннями, вміннями та навичками, необхідними їм для успішного виконання у подальшому службових обов\'язків, з урахуванням сучасних вимог, досягнень науки і техніки, запитів практики; формування саме соціально активних, творчих працівників, здатних сумлінно захищати суспільний, економічний і державний лад України, конституційні права і свободи громадян; постійна раціональна організація та удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження активних форм і методів навчання, забезпечення його нерозривного зв\'язку з вирішенням завдань, що стоять перед органами податкової міліції; безперервне моральне та етичне виховання працівників, прищеплення їм ідеалів гуманізму, моральної відповідальності за виконання службового обов\'язку; забезпечення здійснення навчально-виховного процесу нормальними умовами, побуту і культурного дозвілля, утворення сучасної навчально-матеріальної бази.

Досягнення головної мети і конкретних цілей навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки особового складу для підрозділів податкової міліції, виконання поставлених перед ним завдань можливе лише за умов організації досліджуваного різновиду навчально-виховного процесу на основі чітко визначених у нормативно-правових актах засад, основ, принципів. Саме принципи організації та здійснення даного навчально-виховного процесу є тим стрижнем, навколо якого відбувається побудова не лише його основних складових \"каркасу\", але й інших більш або менш важливих, суттєвих елементів. Якщо головна мета, конкретні цілі та завдання навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової підготовки, становлять його коріння, то принципи, відповідно, утворюють стовбур, а вже методи, форми, прийоми, способи та засоби – гілки і листя.

Принципи, на яких базується навчально-виховний процес на курсах початкової підготовки, складають усталену, розгалужену систему. Вони відрізняються між собою за сферою дії на загальні (стратегічні) і приватні (тактичні). Якщо загальні принципи визначають стратегію відносин постійного і перемінного складу, то приватні допомагають викладачам створити безпосередні умови для професійної підготовки особистості слухача. До стратегічних принципів необхідно віднести такі з них: суспільно-професійна спрямованість навчання і виховання; зв\'язок навчання і виховання з життям і працею; опора на позитивне у вихованні; особистісний підхід; єдність навчально-виховного впливу; гуманізація навчально-виховного процесу; демократизація навчально-виховного процесу; культури та логічності у навчанні і вихованні; науковість і доступність; свідома і творча активність слухачів; наочність і розвиток теоретичного мислення; перехід від навчання до самонавчання; колективний характер навчання і врахування індивідуальних здібностей слухачів; послідовність навчально-виховного впливу; своєчасність; оптимізація навчально-виховного процесу; єдність вимогливості і поваги до слухачів; стимулювання пізнавальної, трудової та іншої діяльності слухачів, активізація їх морально-вольових зусиль з постійним збудженням безпосереднього інтересу до професійної діяльності працівника податкової міліції; постійне приведення методів, способів і прийомів інтелектуальної, трудової діяльності у відповідність до цілей навчально-виховного процесу; сталості, міцності знань, вмінь і навичок; проблемності навчання; суб\'єктивного контролю. Приватні або тактичні принципи навчально-виховного процесу освіти поділяються на чотири групи. Відповідно, перша група принципів враховує спрямованість особистості, її моральні якості, інтереси, потреби і мотиви діяльності. Це принципи самовдосконалення, самореалізації, готовності до відповідальних рішень, самоповаги. Друга група містить принципи соціально-професійного досвіду: врахування особливостей, звичок, поведінки особистості; розвиненості спілкування; врахування професійних вмінь і розвиток аудіовізуальної культури. До третьої групи відносяться принципи врахування індивідуальних психологічних особливостей слухачів. Четверта група приватних принципів навчально-виховного процесу стосується типологічних властивостей особистості слухача курсів початкової професійної підготовки. Це принципи статевих і вікових відмінностей та принцип особливостей характеру і нервової системи того чи іншого слухача.

Досягнення цілей навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки, виконання поставлених перед ним завдань на підставі та з урахуванням основних засад, основ, принципів його організації і здійснення відбувається у тих чи інших формах. У даному випадку цілі, завдання, принципи досліджуваного різновиду навчально-виховного процесу являють собою зміст, що повинен перетворюватись у тканину суспільних відносин за допомогою тих чи інших форм. Якщо зміст визначає форму, то форму у свою чергу формує зміст. Неподільність, взаємодія змісту і форми навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, – визначальна і невід\'ємна риса їх діалектичного взаємозв\'язку. Тому від якості застосовуваних у процесі навчання і виховання слухачів форм і методів навчання багато в чому залежить ефективність, результативність підготовки сучасного фахівця правоохоронної справи – працівника підрозділів податкової міліції. Іноді в літературі невиправдано змішуються поняття форми і методів. Співставлення цих понять, з\'ясування сутності даних соціально-виховних явищ призведе до чіткого розмежування останніх. Метод навчання виступає як спосіб навчальної роботи викладача і організації навчальної роботи курсантів щодо вирішення таких дидактичних завдань, як оволодіння теоретичним і світоглядно-моральним боком матеріалу, що вивчається, вироблення вмінь і навичок щодо застосування засвоєних знань на практиці, перевірка і оцінка знань слухачів. Для вирішення кожного завдання застосовуються певні методи. Таким чином, поняття \"метод навчання\" характеризує змістовно-процесуальний, внутрішній бік навчального процесу. Поняття ж \"форми організації навчання\" має інший зміст. Форма навчання як дидактична категорія означає зовнішній бік організації навчально-виховного процесу, який пов\'язаний з кількістю слухачів, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення. Наприклад, викладач може навчати як групу слухачів, так і займатися з одним з них. Слухачі можуть займатися як у першій половині дня, так і другій. Заняття можуть проводитись як у лекційному залі, так і з виходом на екскурсію в практичні підрозділи податкової міліції. Водночас, як зовнішній бік організації навчально-виховного процесу, форма навчання організаційно пов\'язана з внутрішнім, змістовно-процесуальним боком. У зв\'язку з цим одна й та ж форма навчання може мати різну зовнішню модифікацію і структуру залежно від завдань і методів конкретної навчальної роботи. Звідси, форма є осередком цілей, принципів, змісту, методів і засобів, визначає діяльність викладачів і слухачів, їх навчально-виховні взаємовідносини. У формі відбувається концентрація їх зусиль щодо розвитку одне одного. Педагогіка в організаційній формі немовби збирає найкращі і педагогічно доцільні елементи, які збуджують учнів засвоювати досвід швидше і міцніше. Беручи участь у тій або іншій формі організації педагогічного процесу, слухачі і викладачі повинні тренувати в собі кращі якості, формувати все більше і більше нових знань, умінь і навичок. Цей процес здійснюється інтенсивніше завдяки саме формі.