ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Організаційно-правові аспекти взаємодії податкової міліції з Інтерполом

Інтерпол має великі можливості щодо надання податковій міліції інформації про злочини у фінансово-економічній сфері. Зокрема, за допомогою НЦБ можна встановити офіційні назви комерційних структур, розташованих за кордоном, дату їх реєстрації, юридичну адресу, номери телефонів, прізвища та імена керівників, напрями діяльності, розміри статутного капіталу. Зрозуміло, що отримання такої інформації може значно спростити процес розкриття та розслідування злочину, зорієнтувати у правильному напрямі працівників податкової міліції, які проводять розслідування, виключити неперспективні напрями ведення справи, зберегти сили та засоби для виконання інших завдань.

Не менш важливим є те, що з деяких країн є можливість отримання інформації про укладені іноземними фірмами угоди з українськими юридичними та фізичними особами або за їх участю та про наслідки їх виконання.

Важливою є також можливість за допомогою НЦБ звертатись до поліції зарубіжних країн з метою перевірки та ідентифікації по їх криміналістичних картотеках громадян, особистість яких неможливо перевірити (встановити) за вітчизняними обліками. Причому така інформація може бути отримана як на осіб, які перебувають на території України, так і на тих, хто перебуває у країні, в яку надходить запит. Звернення можливе за наявності: відомостей про виїзд таких осіб за кордон і заняття злочинною діяльністю; відомостей, які вказують на те, що відбитки пальців рук (в тому числі вилучених із місця події), залишені іноземним громадянином.

Підставою для проведення розшуку є запит правоохоронного органу, у якому повинні міститись інформація про кримінальну справу (ким та коли порушена, хто веде розслідування), фабула злочину, кваліфікація та інші дані, які мають значення по справі, прізвище, ім\'я, по батькові (за наявності прізвиська, під якими він може бути відомий у злочинному середовищі) розшукуваного кирилицею та в латинській транскрипції, анкетні дані на нього, професії, якими володіє, а також адреси, за якими може перебувати за кордоном, відомості про батьків; обов\'язково необхідно вказати загальні прикмети та функціональні ознаки; за наявності додаються фотокартки розшукуваного та дві дактокарти; обов\'язково необхідно вказувати, чи становить розшукуваний тією чи іншою мірою загрозу для оточуючих та чи є санкція на тримання цієї особи під вартою (ким та коли вона видана).

Специфіка взаємодії з НЦБ Інтерполу при використанні його можливостей для проведення окремих слідчих дій на території інших країн, які входять до Міжнародної організації кримінальної поліції, полягає в тому, що вирішення таких питання відноситься до компетенції генеральної прокуратури України, а тому всі інші правоохоронні органи України повинні звертатись до відповідного прокурора, який веде нагляд за їх діяльністю, з мотивованими клопотаннями про проведення таких слідчих дій, а він, у свою чергу, – до генеральної прокуратури України з клопотанням про підготовку звернення до центрального органу юстиції відповідної країни із запитом.

У клопотанні, про яке говориться, обов\'язково вказується, до якого органу воно адресо-вано, прізвище, ім\'я, по батькові особи, за участю якої потрібно провести окремі слідчі дії, місце проживання, дату народження, громадянство, рід занять; опис і кваліфікація вчиненого злочину, зміст статті, яка передбачає кримінальну відповідальність.

Після зазначення цих відомостей варто викласти саме доручення про проведення слідчої дії та інші дані, які можуть знадобитися для його виконання.

Уся інформація, яка міститься в базах даних НЦБ Інтерполу, має три рівні доступу, що сприяє розподілу інформації: на ту, що можна розповсюджувати без будь-яких обмежень, розповсюдження якої можливе тільки на підставі дозволу НЦБ чи органу-ініціатора її надсилання в Укрбюро Інтерполу; та таку, розповсюдження якої можливе лише з дозволу міністра внутрішніх справ України або його заступників. Усі вищевказані рівні доступу встановлюється НЦБ Інтерполу або органом - ініціатором надсилання інформації до НЦБ. Інформація, що надійшла до МВС каналами Інтерполу, вміщується в інтегровану базу даних НЦБ за такими підсистемами: документ, особи, транспорт, фірми, номерні речі, валюта, предмети мистецтва; залежно від потреб передбачено створення нових підсистем і вдосконалення існуючих.

З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що взаємодія, організована належним чином між НЦБ Інтерполу в Україні та податковою міліцією, може суттєво вплинути на показники роботи останньої і сприяти попередженню аналогічних правопорушень на території інших держав-учасниць Міжнародної організації кримінальної поліції. Про ефективність і доцільність взаємодії між податковою міліцією та НЦБ Інтерполу в Україні свідчать такі факти: протягом 2002 року обмін інформацією між НЦБ Інтерполу та ДПА України відбувався у 1173 випадках, з яких щодо злочинів у сфері економіки – 1124, злочинів пов\'язаних із транспортними засобами – 17, злочинів проти особи – 12. Результатами такої взаємодії стало порушення працівниками податкової міліції 50 кримінальних справ, до державного бюджету відшкодовано збитків на суму 13 млн 944 тис. 447 гривень; протягом першої половини 2003 року кількість контактів між НЦБ та підрозділами ДПА, по злочинах у сфері економіки, склала 131.

Однак незважаючи на такі позитивні результати, необхідно виділити і ряд проблем, що стосуються перш за все співпраці між Укрбюро Інтерполу з НЦБ Інтерполу зарубіжних країн з питань отримання довідкової та комерційної інформації для подальшого використання її у процесі розслідування кримінальних справ, що підслідні слідчим податкової міліції. Проблеми виникають насамперед через відмінність законодавства країн-респондентів, у сфері надання подібного роду інформації та нашого вітчизняного законодавства, викликано це тим, що у більшості європейських країн та США співвідношення участі приватного та державного капіталу в економіці протилежна до співвідношення капіталів у нашій економіці. Тому законодавство цих держав спрямоване головним чином на обмеження державного регулювання і захист комерційної інформації від поліцейського втручання, тому для одержання такої інформації необхідно мати серйозні підстави, а в деяких випадках рішення суду тієї країни, у якій знаходиться та зареєстровано підприємство чи фірма, складність цієї процедури зумовлює в окремих випадках неефективність використання каналів Інтерполу. Останнім часом у деяких країнах (наприклад, Польщі та Латвії) спостерігається тенденція до законодавчого обмеження доступу правоохоронців до комерційної інформації. До інших факторів, що, безумовно, впливають на ефективність виконання Інтерполом своїх функцій, відносяться: якість і рівень підготовленості запитів, що надсилаються до Укрбюро Інтерполу – запити містять недостатньо відомостей, що вважаються підставами для звернення у відповідні НЦБ зарубіжних країн, часто доводиться стикатись з нерозумінням основних засад співробітництва між різними країнами. Якщо говорити про додержання цих принципів, то з боку правоохоронних органів України взагалі та податкової міліції зокрема, як правило, є незнання національного законодавства країни, у яку надсилається звернення та поверхневі знання міжнародного права. Так, запити, отримані з ДПА України, у більшості випадків мають спрямованість на перспективу, тобто у тексті запиту конкретні факти протиправної діяльності відсутні, але вони не виключаються, а це обумовлює обмеженість чи повну відсутність інформації, яка надходить у відповідь на запит. Очевидне зростання кількості таких запитів зумовлено певними внутрішньодержавними чинниками, що вимагають від правоохоронних органів активного реагування. Однак треба пам\'ятати, що постійно зростаючий відсоток подібних запитів у інформаційному просторі між Укрбюро Інтерполу та НЦБ Інтерполу інших країн провокує неувагу до них з боку правоохоронних органів - членів Міжнародної організації кримінальної поліції. Запити податкових органів зазвичай ґрунтуються на ініціативі перевіряючого підрозділу та не містять відповідних фактичних, правових підстав для подальшого звернення із цим запитом до правоохоронних органів зарубіжних країн. Крім цього, юридична кваліфікація діяння відповідно до вітчизняного законодавства також певною мірою не сприймається об\'єктивно іноземними партнерами. Прикладом цього є особливості подання ініціаторами запиту фабули справи, у якому, як правило, не міститься всіх необхідних даних щодо власника юридичної особи (підприємства, фірми), в такому випадку іноземні правоохоронні органи сприймають даний запит як розслідування, спрямоване проти конкретної особи – приватного підприємця, виникають прикрі колізії у розумінні такої уваги до приватного бізнесу з боку правоохоронних органів України при її обґрунтуванні підозрою у перевищенні службових повноважень, зловживанні владою, розтратою, розкраданням державного майна. За наявності вказаних обставин у перевірці каналами Інтерполу відмовляється або ж запит надсилається до вищих органів юстиції країни респондента для прийняття рішення про правомірність відповіді на такий запит.