ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Оподаткування процесів споживання у Польщі в період інтеграції з Європейським Союзом

Діаграма 1

Динаміка питомої ваги надходжень окремих видів податків до Зведеного бюджету України за 1995 та 2001 роки

Оподаткування процесів споживання у Польщі в період інтеграції з Європейським Союзом

Щодо Польщі, то у 1999 році податкові доходи державного бюджету склали 118 342,8 млн. злотих, що становило 94 % усіх бюджетних доходів. Найбільшу частку в доходах бюджету мали саме непрямі податки, які становили 59,22 % загальних доходів державного бюджету або 74 567,1 млн. злотих, зокрема податок від товарів і послуг – 48 811,5 млн. злотих (38,76 %) та акцизний податок – 25 208,1 млн. злотих (20,02 %).

У цілому, за даними Міністерства фінансів Польщі, структура податкових доходів державного бюджету у 1999 році була такою:

Діаграма 2

Структура податкових доходів державного бюджету Польщі у 1999 році

Оподаткування процесів споживання у Польщі в період інтеграції з Європейським Союзом

1 – податок на товари та послуги;

2 – податок на дохід юридичних осіб;

3 – акцизний податок;

4 – інші податки;

5 – прибутковий податок із фізичних осіб.

Таким чином, як і в доходах Зведеного бюджету України, так і державного бюджету Польщі, податки на споживання займають значну частку. Проте обидві країни відрізняються певними особливостями щодо нарахування та сплати податків на споживання. У цьому аспекті проаналізуємо польські технології оподаткування процесів споживання.

Історично Україна випередила Польщу щодо запровадження окремих податків на споживання. Так, наприклад, в Україні податок на додану вартість запроваджено у фіскальну практику ще у 1992 році відповідним Декретом Кабінету Міністрів України, а в Польщі лише у 1993 році. Але в той же час у 1992 році в Польщі запроваджено такий непрямий податок, як податок від ігор, а в Україні він не справляється. Зважаючи на те, що ігровий бізнес набув неабиякої популярності і в Україні, вважаємо за доцільне запровадження такого виду непрямого податку. Польські непрямі податки, як і в Україні, включаються до ціни товарів чи послуг. Платниками таких податків є продавці, які фактично перекладають податковий тягар на кінцевого споживача.

Зупинимось докладніше на особливостях оподаткування податком VAT. Податок на товари та послуги є найголовнішим джерелом доходів державного бюджету Польщі. Його частка становить сьогодні 34,8 % таких доходів. Нині у Польщі, на відміну від України, використовуються три ставки податку:

– загальна ставка 22 %,

– понижена ставка 7 % (застосовується для оподаткування: харчової та переробної промисловості з виробництва продуктів харчування; товарів дитячого асортименту; будівельних матеріалів; будівельних робіт, пов\'язаних із індивідуальним житловим будівництвом; деяких медикаментів; пасажирських перевезень; туристичних послуг; послуг громадського харчування; більшості комунальних послуг);

– ставка для оподаткування сільгосппродукції та сільгосппослуг, лісового господарства та риболовства становить 3 %;

– ставка 0 % для оподаткування: експорту товарів та послуг, крім цього, для оподаткування продажу в країні, а також імпорту засобів для сільгоспвиробництва та лісового господарства (добрива, засоби захисту рослин, машини та устаткування, сільгоспобладнання); видавничої діяльності (бізнес-видання); операцій із продажу преси; операцій із продажу житла.

Отже, за допомогою механізму диференціації ставок податку у Польщі реалізується принцип соціальної справедливості в оподаткуванні податком від товарів та послуг. Такий підхід до використання податкових ставок також сприяє детінізації доходів суб\'єктів підприємництва.

Загальні надходження до зведеного бюджету Республіки Польща непрямих податків за період 1996-1999 роки представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Загальні надходження до зведеного бюджету Польщі непрямих податків за 1996-1999 роки, у млн. злотих

Оподаткування процесів споживання у Польщі в період інтеграції з Європейським Союзом

Джерело: складено автором на підставі даних Міністерства фінансів РП.

Як видно з таблиці, у Польщі спостерігається сталий ріст бюджетних надходжень від непрямих податків із одночасним збільшенням кількості їх платників (наприклад, кількість платників VAT збільшилась у 1999 році на 269 993 особи порівняно з 1996 роком). Протягом 1996–1999 років спостерігається стале зростання надходжень у бюджет податку VAT: абсолютне відхилення при порівнянні надходжень за 1999 та 1996 років склало + 20 785,5 млн. золотих. Це свідчить про загальний ріст доходів суб\'єктів господарювання, які перевищують неоподатковувану межу податком від товарів та послуг.

З метою стимуляції підприємницької діяльності у польській податковій системі також використовуються пільги щодо окремих видів діяльності. Наприклад, звільняються від сплати податку на товари та послуги, перш за все, більшість виробів народного промислу та мистецтва, фінансові послуги, послуги закладів культури та мистецтва, спорту, науки та освіти, послуги у сфері охорони здоров\'я, послуги державної пошти, послуги у сфері як державного, так і місцевого управління, послуги у сфері національної оборони та державної безпеки, послуги політичних та громадських організацій. Аналогічні пільги з ПДВ мають місце і в Україні. Тобто, податкові системи Польщі та України щодо надання пільг з оподаткування ПДВ і податком на товари та послуги використовують загальновизнані світовою фіскальною практикою механізми.

Щодо порогу реєстрації платниками ПДВ та VAT, то у Польщі не вважаються платниками VAT особи, у яких виручка від реалізації товарів, робіт (послуг) за попередній рік не перевищила 80 000 злотих, а також платники податку на дохід, які сплачують його за податковою картою. В Україні поріг реєстрації сьогодні становить 3 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це є значно нижче, ніж у Польщі. Крім цього, незважаючи на вищий поріг реєстрації платниками податку VAT у Польщі, як видно з таблиці 1, їх кількість зростає з року в рік.

На наш погляд, в Україні доцільно було б використати диференційований підхід до оподаткування ПДВ подібно до польського досвіду у сфері оподаткування VAT. У проекті Податкового кодексу пропонується ж лише зниження основної ставки ПДВ із 20 % до 17 %. Вважаємо за доцільне запозичити досвід Польщі щодо відмінностей у ставках оподаткування окремих операцій, товарів, робіт, послуг. Так, наприклад, операції з реалізації продуктів харчування необхідно оподатковувати за зниженою податковою ставкою, яка б не перевищувала 10 % як це прийнято у світовій фіскальній практиці. Натомість максимальну ставку податку пропонуємо використовувати для оподаткування товарів, робіт (послуг), які не мають соціальної спрямованості.