ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Нормативно-правове регулювання діяльності митного брокера та митного перевізника

Реферат на тему:

Нормативно-правове регулювання діяльності митного брокера та митного перевізника

Проблеми надання послуг у галузі митної справи частково вивчалися у працях Є.В. Додіна „Функции и формы деятельности таможенных органов Украины\", Л. Давиденко „Надання митних послуг громадянам\", С.В. Ківалова „Організаційно-правові аспекти митної справи в Україні\", П.М. Шеремети „Теоретично-методологічні основи дослідження правового регулювання митної діяльності в Україні\", В.К. Шкарупи, Є.М. Тропіної, Д.В. Приймаченко, А.П. Павлова, С.А. Степанюка. Проте здебільшого це було дослідження проблем особливостей надання митних послуг залежно від функцій митної системи. Предметом дослідження були послуги, що не входили в коло обов\'язків митних органів України і перелік яких визначено постановою КМУ від 25 грудня 2002 року № 1952.

Удосконалення митного законодавства вимагає встановлення порядку діяльності підприємств, що надають посередницькі послуги в галузі митної справи. Реалії сьогодення вимагають наукового осмислення та визначення правового статусу митного брокера і митного перевізника як нових суб\'єктів у митній сфері, що не наділені державно-владними повноваженнями.

Наукова новизна виявляється в розгляді питань, які залишились поза увагою науковців і ґрунтується на відсутності чітко визначеного правового статусу митних брокерів і митних перевізників, ліцензійних умов здійснення їх діяльності, визначенні правової природи підстав представництва інтересів клієнтів митними брокерами (митними перевізниками).

Для розв\'язання зазначеної проблеми були сформульовані такі цілі статті:

1) визначити сутність посередницьких послуг у галузі митної справи;

2) дослідити нормативно-правові засади регулювання діяльності підприємств, що надають посередницькі послуги в митній сфері;

3) запропонувати шляхи та напрями вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності митних брокерів і митних перевізників.

Відповідно до положень розділу 7 Митного кодексу України діяльність митних брокерів і митних перевізників визнається підприємницькою із надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються під митним контролем. Тому дослідження питання нормативно-правових засад діяльності митного брокера та митного перевізника доцільно розпочинати з аналізу конституційного рівня регулювання даного виду підприємницької діяльності.

Аналізуючи конституційний рівень регулювання діяльності митних брокерів і митних перевізників, доцільно зазначити, що цей найвищий щабель означає те, що вся система як чинного митного, так і підприємницького законодавства базується на Конституції України і відповідає нормативним конституційним положенням, що мають вищу юридичну силу на території України.

Так, відповідно до ст. 42 Конституції України закріплено право кожного на заняття підприємницькою діяльністю, що не заборонена законом. При чому держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності та не допускає зловживання монопольним становищем. При цьому згідно з ст. 42 Конституції України першою особою в реалізації цього права є саме громадянин, тобто фізична особа. Фізична особа таке право може реалізовувати самостійно від свого імені чи через спеціальну правову конструкцію юридичної особи. Застосування останньої дозволяє їй кооперуватись у своїй діяльності з іншими фізичними чи юридичними особами.

Статті 176 та 182 Митного кодексу України визначають правовий статус митного брокера та митного перевізника як підприємства, але це не означає, що таку підприємницьку діяльність із надання послуг у сфері митної справи можуть здійснювати суто юридичні особи, адже відповідно до загальних положень Митного кодексу України (ст. 1, п. 26) під підприємством розуміють будь-яку юридичну особу, а також громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

За змістом ст. 64 Конституції України право громадян на підприємницьку діяльність у будь-якій сфері взагалі та з надання послуг щодо митного оформлення чи митного перевезення зокрема не може бути обмежено, крім випадків, що прямо вказані в законодавстві.

Конституційний рівень регулювання підприємницької діяльності загалом та з надання послуг із декларування товарів та їх перевезення через митний кордон або тих, які перебувають під митним контролем зокрема включає в себе ряд попередніх конституційних актів України („Декларація про державний суверенітет України\", „Акт проголошення незалежності України\"), які хоча інкорпоровані в Конституцію України, але зберегли своє самостійне значення.

Наступний рівень нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності митних брокерів і митних перевізників представлений кодифікованими законодавчими актами, в тому числі Митним кодексом України, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом торговельного мореплавства, Повітряним кодексом України та іншими.

Чинний Митний кодекс України у вказаній системі правових актів є найважливішим кодифікованим законом, що регулює діяльність митних брокерів та митних перевізників. Новий Митний кодекс України майже втричі більший за обсягом від попереднього кодексу, що пояснюється декількома причинами. По-перше, в новому Митному кодексі України значно деталізується механізм здійснення різноманітних митних процедур, що в свою чергу сприяло усуненню прогалин і суперечливих питань. По-друге, в новому кодексі з\'явився цілий ряд розділів, що були відсутні в попередньому Митному кодексі. Серед таких розділів доцільно визначити розділ 7 Митного кодексу України „Підприємницька діяльність із надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються через митний кордон або перебувають під митним контролем\". Введення даного розділу в структуру Митного кодексу України пояснюється декількома факторами. Зокрема, митне оформлення та митне декларування має свої особливості, що потребує певних специфічних знань і вмінь. Відповідно їх незнання суттєво ускладнює митні процедури. Таке положення і зумовило появу „спеціальних\" підприємців, що спеціалізуються на наданні подібних послуг у митній сфері. Розділ 7 Митного кодексу України визначає загальні організаційно-правові засади діяльності митних брокерів і митних перевізників та визначає їх правовий статус. У розділі 7 Митного кодексу України містяться відсильні норми, що відсилають до інших нормативно-правових актів, які більш детально регламентують діяльність митних брокерів і митних перевізників.