ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Нормативно-правове забезпечення модернізації ДПС України в контексті європейської інтеграції

Вагомий внесок у розвиток теорії і практики модернізації ДПС України зробили: Азаров М., Антипов В., Брезвін М., Білоус В., Гайдуцький П., Мельник П., Москаленко В., Онишко С., Савченко Л., Тарангул Л., Ярошенко Ф., Якушик Ф. та інші.

Спираючись на науковий аналіз економічних процесів, що відбуваються в державі щодо справлення податків, учені Національного університету ДПС України послідовно виконують завдання правового забезпечення модернізації податкової служби України, яким присвячені окремі публікації, монографії, матеріали науково-теоретичних і практичних конференцій. Основні наукові дослідження проблеми, що розглядається, проведені Барабаш Т., Бортняк К., Даніловим О., Зикун Н., Журавським В., Поповичем В., Ріппою С., Солдатенко О., Тимченко Л., Касьяненко Л., Костіною Н., Левицькою Л., Медведем Ф., Мулявкою Д., Цимбалюком А., Чугаєвим О., Шкарупою В. та інші.

У контексті модернізації розвитку державної податкової служби України особливу увагу приділено підвищенню рівня і якості роботи з кадрами, їхньому підбору, розподілу і навчанню. Усю діяльність спрямовано на підвищення якісних параметрів, створення наукового фундаменту і банку даних, раціональне використання накопиченого досвіду правоохоронних органів (як вітчизняного, так і зарубіжного) у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кадрів податкових служб і податкової міліції.

Без зміни філософії кадрового складу процедура модернізації не може мати позитивних результатів, тому основна увага приділяється так званому важливому компоненту „людські ресурси\".

Людський фактор перетворився в головний фактор успіху, у зв\'язку з чим більш активно використовується „інвестиція в персонал\".

Сьогодні персоналу організації властивий високий динамізм розвитку. Він проявляється не лише у прискоренні процесу оновлення професійних знань, умінь і навичок, але і в постійному підвищенні ролі професійно важливих і ділових якостей співробітників взагалі і податківця зокрема. Освіта, кваліфікація та рівень розвитку професійно важливих якостей виступають сьогодні оновленими якісними характеристиками персоналу.

В управлінні існують суб\'єктивна та об\'єктивна частини. Об\'єктивна – це його органи, технічні засоби та інші. Суб\'єктивна – кадри. Кадри – це соціально-економічна категорія, що характеризує людські ресурси.

На відміну від кадрів, персонал є більш широким поняттям. Персонал – це весь особовий склад організації. Основні складові, що характеризують поняття „кадри\" – постійність і класифікація робітників, – для терміна „персонал\" не обов\'язкові.

У сучасній науковій літературі під терміном „кадри\" (від французького – рамка) розуміють основний штатний склад працівників організації, які виконують різні організа-ційно-технологічні та виробничо-господарські функції.

Щодо правоохоронних органів України, то в соціально-юридичному значенні термін „кадри\" означає основний склад працівників, які постійно або тимчасово (як основна профе-сія чи спеціальність) виконують на платній основі службово-трудові функції в органах, службах і підрозділах відповідно до займаних посад.

Органи податкової міліції за своєю спрямованістю відносяться до правоохоронних органів із їхніми специфічними функціями: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їхнє розкриття, розслідування та інше. Особливий статус підпорядкування податковій міліції визначено у функціональних завданнях її структурних підрозділів. Так, у складі ДПС податкова міліція здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства: виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції, керуючись при цьому не тільки Законом України „Про державну податкову службу\", але і Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами, законами України „Про оперативно-розшукову діяльність\", „Про боротьбу з корупцією\" та іншими. Одночасно податкова міліція спрямовує свою діяльність на досягнення єдиної мети, поставленої і перед ДПС, – наповнення державного бюджету України. Саме як органічна складова органів ДПС, податкова міліція потребує подальшої модернізації організаційної структури. Цей процес повинен базуватися на загальнодержавних засадах під час проведення адміністративної реформи та відповідно до концепції реформування правоохоронної системи України. У зв\'язку з цим необхідно проаналізувати, зберегти та застосувати в нових розробках позитивні напрацювання організаційної структури податкової міліції ДПС. До переваг діючої структури можна віднести: вертикальну підпорядкованість функціональних підрозділів, визначеність ієрархії; чітко визначені функції та процедури, що однаково виконуються на відповідних рівнях.

На думку практиків, об\'єктивно оцінюючи діючу структуру, до основних її недоліків доцільно віднести: недотримання основних принципів управління системою та функціональне перевантаження окремих підрозділів податкової міліції і зведення процесу удосконалення діючої організаційної структури до створення нових підрозділ; дублювання функцій керівниками та різними структурними підрозділами; „жорстке\" законодавче закріплення основних складових сегментів організаційної структури податкової міліції (ст. 20 Закону „Про державну податкову службу України\"); відсутність у законодавчій базі, що регулює діяльність правоохоронних органів, Закону „Про податкову міліцію\". Тому одним із важливих напрямів модернізації ДПС України є удосконалення організаційної структури податкової міліції.

Правову основу морально-етичних вимог, що висуваються до правоохоронних органів (зокрема, податкової міліції), становлять положення таких нормативних актів, як закони України „Про державну службу\", „Про державну податкову службу в Україні\", „Про боротьбу з корупцією\", Кодекс державного службовця, Кодекс поведінки посадових осіб з підтримування правопорядку, ухвалений Генеральною Асамблеєю ООН 1979 року. Розроблено та впроваджено Кодекс честі працівника податкової служби України, основні положення якого спрямовані на збереження відповідальності держави перед громадянином.

Створення правової держави та демократичного суспільства вимагає якісно нового підходу до кадрової політики. На нашу думку, завдання юридичної і відомчої науки полягає у науковому обґрунтуванні і визначенні оптимальних шляхів з погляду європейських стандартів, державної податкової політики, розробці конкретних рекомендацій (з розрахунку вітчизняного і зарубіжного досвіду) по роботі з кадрами, їхньому раціональному підбору, прийняттю, щодо розстановки і звільнення.

В умовах активного приєднання України до світового співтовариства, подальших змін у галузі економіки, на нашу думку, особливу увагу необхідно звернути на актуальні проблеми комплексного використання сил і засобів органів податкової міліції, визначення форм, методів і сучасних технологій з якісного використання кадрового потенціалу.