ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Нововведення по притягненню до відповідальності за порушення правил, норм і стандартів, за якими наглядають підрозділи ДАІ

– неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

– вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

– видання акта амністії, який встановлює адміністративну відповідальність;

– скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

– закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення. У випадку відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознаки адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття. Зазначені в цій статті строки не поширюються на випадки застосування конфіскацій предметів контрабанди, що проводиться на підставі Митного кодексу СРСР;

– наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;

– смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.

Справи про адміністративне правопорушення розглядаються відкрито. З метою підвищення виховної та запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах за місцем навчання або проживання порушника.

Необхідно пам\'ятати й те, що якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу, адміністративні матеріали дозволяється передавати на розгляд громадської організації або трудового колективу.

Після змін у Кодексі у ст. 21 КпАП у назві та частині першій слова \"товариського суду\" виключені. При малозначності вчиненого правопорушення правил службова особа Державтоінспекції, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням (ст. 22 КпАП України).

Якщо раніше до військовослужбовців та призваних на збори військовозобов\'язаних, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не можна було застосовувати штраф (відповідальність за адміністративні правопорушення вони несли за дисциплінарним статутом), то після змін у ст. 15, внесених Указом ВР від 28.07.91 № 1369-72 за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не можуть бути застосовані виправні роботи й адміністративний арешт. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше як три години.

За порушення правил дорожнього руху, за які передбачена можливість позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі статті 15 Закону України \"Про дорожній рух\" та відповідно до ст. 260 КпАП посадові особи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України мають право не повертати зазначене посвідчення до прийняття судом рішення про позбавлення права або сплати визначеного штрафу. У даному випадку водієві видається тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом згідно із встановленим порядком.

Не тільки органи Державтоінспекції та судді в установленому порядку вживають заходи до власників транспортних засобів щодо порушення правил, норм і стандартів, які передбачені законами України, а і податковими органами.

За порушення Закону України \"Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин\" у випадку приховування (заниження) об\'єктів оподаткування з юридичних осіб до бюджету податковими органами сплачується вся сума прихованого (заниженого) податку і штраф у подвійному розмірі тієї ж суми.

Сума прихованого (заниженого) податку і штраф вносяться до бюджету за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств.

За відсутності обліку об\'єктів оподаткування або його ведення з порушенням встановленого порядку, а також за подання, несвоєчасне подання податковим органам розрахунків та інших документів, необхідних для нарахування сплати податку, юридичні особи сплачують до відповідного бюджету додатково 50 % належних сум податку.

Правові особи винні у приховуванні об\'єктів оподаткування, а також за відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов\'язаних з обчисленням і сплатою податку притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин сплачується в таких розмірах: податок, визначений цим законом для власників наземних і водних транспортних засобів, що сплачується за місцезнаходженням юридичних і місцем проживання фізичних осіб, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

З цієї суми 85 % використовуються на покриття витрат з експлуатації та утримання автомобільних доріг (Укравтодор), а 15 % – на зміцнення матеріально-технічної бази органів, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд цих транспортних засобів.

Від сплати податків звільняються:

– підприємства автомобільного транспорту загального користування – щодо транспортних засобів, зайнятих перевезенням пасажирів, на які в установленому законом порядку визначені тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах;

– установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, а саме: установи та організації Міністерства оборони України, Національна гвардія України, Прикордонні війська України, Служба безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, прокуратура України за умови цільового використання цих транспортних засобів у службових справах та в межах встановлених лімітів щодо кількості транспортних засобів;