ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Необхідність взаємодії при виявленні і розслідуванні податкових злочинів

Основу різних видів взаємодії складає обов\'язкова участь відповідних органів (серед них один із основних – взаємодія слідчого і оперативно-розшукових органів) у розкритті злочинів у сфері оподаткування з використанням для цього необхідної, специфічної для учасників взаємодії інформації. Слід зазначити, що йдеться не тільки про обмін доказової, оперативно-розшукової і іншої службової інформації, передбачених відповідними нормативними актами. Говориться також про реалізацію цієї інформації у спільних діях, обговорення отриманої інформації і використання її в плануванні наступних дій, направлених на розкриття та розслідування злочину.

У процесі взаємодії сторони обов\'язково повинні дотримуватися ряду основних положень (принципів), основними з яких вважають:

– єдине керівництво спільними діями;

– самостійність у виборі засобів і методів своєї роботи в системі цих дій;

– принципи дотримання законності [7, с. 445];

– чітке розмежування їх компетенції і посадових обов\'язків [7, с. 445];

– знання всіма учасниками взаємодії можливості кожної із сторін [12, с. 71].

Але, разом з тим, ці принципи, на нашу думку, не є вичерпними і їх доцільно доповнити такими, як:

– плановість і безперервність взаємодії;

– принцип безпосередності взаємодії.

Органи, які взаємодіють між собою, в окремих напрямах своєї діяльності мають спільні завдання щодо виявлення, попередження злочинних посягань у сфері оподаткування, захисту економічних інтересів держави, повинні дотримуватися таких умов:

– забезпечення контролю за дотриманням законності податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети податків, зборів тощо;

– виявлення, розслідування і розкриття злочинів у сфері оподаткування;

– притягнення до відповідальності осіб, які скоїли злочини у сфері оподаткування;

– збереження повного (часткового) відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином;

– розшук осіб, які скоїли злочини у сфері оподаткування, і які переховуються від слідства і суду;

– профілактика злочинів у сфері оподаткування;

– виявлення і присікання фактів корупції в податкових та інших органах.

У практичній діяльності важливим є те, в якій формі відбувається взаємодія. В юридичній літературі не існує єдиного підходу вчених щодо самої думки форми взаємодії. Як правило, більшість авторів поділяють їх на процесуальні і організаційні форми взаємодії. Так, Ю.А. Кукушкін зазначає, що \"необхідно розрізняти взаємодію процесуальну і організаційну. Перша регламентована законом, друга – відомчими нормативними актами\" [13, с. 47]. Про доцільність такого розмежування висловився і А.А. Чувільов [14, с. 38]. Подібний розподіл має пізнавальну і практичну цінність, дозволяє правильно визначити значення результатів взаємодії.

Поняття форм взаємодії нерідко змішується з поняттям його способів [15, с. 5]. Так, І.М. Гуткін визначає форми взаємодії як способи співробітництва, що забезпечують узгоджений характер діяльності, конкретні способи зв\'язку між слідчим, органом дізнання, нав\'язуючи серед форм взаємодії \"взаємну інформацію взаємодіючих суб\'єктів\". Поняття форми значно ширше поняття способу. Форма – це спосіб організації чого-небудь, тип упорядкування [16, 575]. Форма взаємодії як спосіб організації включає в себе комплекс способів і прийомів взаємодії, систему зв\'язків і правовідносин, суб\'єктів, які взаємодіють [15, 6]. На нашу думку, слід заперечити, що форма – це не спосіб, форма – це характеристика прояву і напряму ( процесуальна, не процесуальна, замкнена, широка тощо), а спосіб – це реалізація взаємодії.

Центральною фігурою у процесуальних формах взаємодії є слідчий, але процесуальна форма, безумовно, не виключає самостійної взаємодії оперативних працівників, органу дізнання, але вони, на нашу думку, носять непроцесуальний (організаційний) характер.

У системі суб\'єктів попередження, виявлення і розслідування злочинів у сфері оподаткування органи державної податкової служби (податкова міліція) займають особливе місце. Попередження злочинів є \"своєрідною \"прохідною\" функцією цих органів, їх служб, підрозділів і співробітників, які здійснюють у рамках своєї компетенції загальну та індивідуальну профілактику, попередження задуманих і підготовлених злочинів та їх присікання\" [17, с. 178].

Усі ці служби (підрозділи) взаємопов\'язані, що визначає необхідність узгодження їх діяльності за допомогою внутрішньої взаємодії. Таким чином, об\'єктивна необхідність взаємодії служб, підрозділів державної податкової служби (податкової міліції) обумовлюється загальними інтересами у вирішенні питань, пов\'язаних із виявленням і розслідуванням злочинів у сфері оподаткування, а також важливості підвищення ефективності, яка може бути досягнута лише при умові об\'єднання всіх сил і засобів.

Необхідність внутрішньої взаємодії особливо гостро проявляється в умовах відсутності поглибленої спеціалізації з викриття злочинів у сфері оподаткування.

Найбільш розповсюдженими формами такої взаємодії є:

– обмін інформацією між службами і підрозділами;

– спільне обговорення інформації, зібраних по справах даних, матеріалів перевірок, висунення версій, визначення найбільш дійових способів їх перевірки процесуальним та оперативним шляхом;

– узгоджене планування і проведення процесуальних дій, оперативно-розшукових і інших заходів при перевірці заяв і повідомлень про злочини і у процесі їх розкриття і розслідування;

– створення спеціальних груп із співробітників спеціальних служб для вирішення поставлених завдань;

– спільне виконання окремих заходів (ревізія, перевірка тощо);

– надання сприяння службам та їх підрозділам шляхом безперешкодного інформаційного забезпечення, надання технічних засобів тощо для якісного виконання поставлених завдань.

Використання цієї чи іншої форми взаємодії визначається специфікою завдання, оперативною обстановкою, особливостями функцій суб\'єктів взаємодії тощо.

Ефективність діяльності податкової міліції з виявлення і розкриття злочинів у сфері оподаткування значною мірою залежить і від здійснення ними взаємодії з іншими правоохоронними, державними, контролюючими органами, а також засобами масової інформації. Об\'єднання зусиль вищезгаданих служб у боротьбі з податковими правопорушеннями і злочинами дозволяє сконцентрувати їх сили, засоби, технічні можливості, охватити пошуковою роботою більшу кількість об\'єктів, краще використовувати можливості кожного із цих органів для виявлення і викриття злочинців. Таку взаємодію можна назвати зовнішньою.

Зовнішня взаємодія дозволяє забезпечити успішне вирішення завдань, усунути дублювання в їх діяльності; раціонально використовувати сили і засоби, а також специфічні для них форми і методи діяльності тощо. Форми зовнішньої взаємодії різноманітні, вонивизначаються особливостями суб\'єктів даної взаємодії, завданнями, компетенцією, можливостями.

Даний вид взаємодії може здійснюватися в таких формах:

– обмін інформацією;

– проведення спільних заходів для попередження, виявлення і розслідування злочинів, а також усунення причин і умов, які сприяли їх вчиненню;