ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Недержавне пенсійне забезпечення як інструмент утворення тіньових активів

Недержавне пенсійне забезпечення як інструмент утворення тіньових активів

Схема 4. Механізм утворення та акумуляції пенсійних тіньових активів з використанням інвестиційних операцій

Проте, по-перше, якщо ЦП, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, єофшорними зонами, то ці цінні папери можна легко застосувати для тіньових інвестиційних операцій. Крім того, що заважатиме українському СПД купити ЦП, гарантовані навіть урядами неофшорних країн у держателя нерезидента за завищеною ціною? Тим більше, коли це зробити через ряд посередників чи фіктивних фірм. По-друге, також можна купити за завищеною ціною й цінні папери, які пройшли лістинг на організованих фондових ринках – варто лише неправильно вказати котування даного ЦП у звітних документах. Так як організація лістингу в Україні бажає чекати кращого, то це можна зробити практично безкарно.

Подібно до обмежень щодо складу активів інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) існують також загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами НПФ. Основні, які стосуються саме обмеження тіньової інвестиційної діяльності для формування тіньових активів, наступні: КУА немає права придбавати або додатково інвестувати в ЦП одного емітента більш як 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів (крім цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано КМУ); придбавати або додатково інвестувати в облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України, більш як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів; придбавати або додатково інвестувати в акції українських емітентів більш як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів; придбавати або додатково інвестувати в ЦП іноземних емітентів більш як 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів [3, ст. 49, ч.1].

На перший погляд активи НПФ, на відміну від активів ІСІ, не можуть включати значну частку ЦП, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі, тому що це прямо забороняється законодавством. Але контроль за дотриманням інвестиційного законодавства як пенсійними фондами, так і ІСІ фактично покладається лише на зберігача активів НПФ чи ІСІ, так як усі операції з пенсійними та інвестиційними активами фондів здійснюються через зберігача. У свою чергу, в разі виявлення порушень законодавства щодо провадження діяльності з управління активами НПФ або управління активами ІСІ (порушення проспекту емісії цінних паперів ІСІ), вчинених КУА, зберігач протягом одного робочого дня з моменту виявлення такого порушення письмово надає інформацію про дане порушення раді пенсійного фонду (спостережній раді корпоративного інвестиційного фонду), адміністратору, Держфінпослугу та ДКЦПФР, а також особі, яка вчинила це порушення [3, ст. 44, ч. 2, 4; 7, ст. 51]. На практиці це положення не діє – зберігачі зазвичай не подають інформацію про порушення, які вчиняються їх клієнтами (в разі чого прикриваючись додержанням банківської та комерційної таємниці) [9, ст. 60–61].

Якщо особа, яка здійснює управління пенсійними та інвестиційними активами, заручиться підтримкою зберігача у своїй тіньовій інвестиційній діяльності, то вчинені протиправні дії фактично неможливо буде виявити, оскільки ніхто, крім зберігача, не здійснює поточний контроль за інвестиційною діяльністю НПФ та ІСІ. Єдина небезпека виявлення тіньової діяльності в даному випадку – це обов\'язковий щорічний аудиторський контроль. З метою перевірки і підтвердження річної звітності про діяльність НПФ до Держфінпослугу та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку компанії з управління активами обов\'язково додають до зазначеної звітності копію аудиторського висновку встановленого зразка [3, ст. 5]. Однак за умови створення установ, які будуть діяти лише протягом звітного року, аудиторської перевірки можна уникнути, так як законодавством не передбачено її проведення при ліквідації НПФ.

Отже, на сьогодні немає чітко організованого жорсткого контролю з боку державних органів щодо стану активів пенсійних фондів, порядку вчинюваної щодо них інвестиційної та іншої діяльності. Це може призвести до широкого застосовування тіньових пенсійних схем й досягнення суб\'єктами цих схем протиправних наслідків: привласнення (звичайне розкрадання) пенсійних активів; виведення активів СПД з-під оподаткування; формування тіньових валютних резервів. Для уникнення можливих негативних наслідків потрібно ввести зміни в законодавство щодо можливого кола засновників НПФ і посилення контролю за використанням пенсійних активів.

Література:

1. Грег МакТаггарт,керівник проекту ПАДКО „Впровадження пенсійної реформи в Україні\" // http://www.pension.kiev.ua/Ukr/Publications/Other/ToJournalist/?part3.html

2. Офіційний веб-сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України // http://www.dfp.gov.ua/

3. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня 2003 року № 1057-IV.

4. Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік: Закон України від 19 жовтнz 2004 року № 2089-IV.

5. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року № 889-IV.

6. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР.

7. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід: Навчальний посібник. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 310 с.

8. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 року № 2299-III.

9. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ.