ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Недержавне пенсійне забезпечення як інструмент утворення тіньових активів

Реферат на тему:

Недержавне пенсійне забезпечення як інструмент утворення тіньових активів

В Україні існує дві форми пенсійного забезпечення – державне і недержавне пенсійне забезпечення (далі – НПЗ). Об\'єктом дослідження цієї статті є недержавна форма пенсійного забезпечення, яку за ознакою суб\'єкта та механізму здійснення можна поділити на три види. Зокрема, здійснення недержавного пенсійного забезпечення шляхом укладення пенсійних контрактів недержавними пенсійними фондами, укладення договорів страхування страховими організаціями та укладення договорів про пенсійні депозитні рахунки банківськими установами.

У даній роботі буде досліджено НПЗ через функціонування недержавних пенсійних фондів (далі – НПФ). Цей вид фінансових послуг у нашій державі є відносно новим. Його впровадженню та становленню передувала велика підготовча робота. При розробці і прийнятті Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення\" були враховані як позитивний, так і негативний український та світовий досвід функціонування НПФ. Наприклад, нова система діяльності пенсійних фондів покликана виключити можливість виникнення ситуацій, подібних до тих, що склалися в діяльності українського фонду „Оберіг\", чи, наприклад, у компанії „Максвел\" у Великобританії. У 1995 р. НПФ „Оберіг\" залучив від близько 320 тисяч громадян 2 800 мільярдів карбованців. З цією суми не за цільовим призначенням (на власні потреби службовців фонду, придбання майна, здійснення внесків у статутні фонди дочірніх підприємств тощо) було витрачено 2 030 мільярдів карбованців. У компанії ж „Максвел\" роботодавець привласнив весь пенсійний фонд.

Законом про НПЗ передбачено багато елементів захисту коштів учасників НПФ: контроль за діяльністю фонду залишається в руках Ради фонду; інвестуванням коштів фонду може займатися лише компанія з управління активами, яка отримала ліцензію від Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку; диверсифікація вкладень – вклад коштів у різні види цінних паперів, у різні емітенти, а не в одну особу для того, щоб в разі її банкрутствавкладники не втратили всі кошти; розпорядником грошових коштів, що належать НПФ є спеціалізована банківська установа-зберігач. Дані положення закону дали змогу зарубіжним експертам визнати його найкращим з усіх подібних законодавчих актів у постсоціалістичних країнах [1].

На перший погляд Закон про НПЗ у даній редакції виключає можливість недобросовісного поводження з пенсійними активами фондів. Але з початком функціонування НПФ на українському ринку фінансових послуг були виявлені прогалини в нормативному регулюванні цих фондів, що дозволяє неправомірно використовувати кошти їх учасників.

Перший недержавний пенсійний фонд був зареєстрований 30 березня 2004 року. Станом на 01.11.2005 року вже зареєстровано 55 недержавних пенсійних фондів та 35 адміністраторів НПФ [2]. Аналіз їх діяльності показав, що в Україні виникла з НПФ проблема, подібна до якої має місце в Росії. Більшість російських НПФ є дочірніми структурами і широко застосовують тіньові схеми інвестування пенсійних коштів у акції власної материнської компанії, наражаючи своїх учасників на ризик через неналежну диверсифікацію.

Саме недержавне пенсійне забезпечення через використання НПФ полягає в тому, що кошти, які надають пенсійному фонду його вкладники, створюють активи пенсійного фонду. Адміністратор веде облік учасників пенсійного фонду, укладає пенсійні контракти від імені пенсійного фонду, забезпечує здійснення пенсійних виплат учасникам фонду. Пенсійні активи зберігаються у зберігача (банку) на відповідних поточних рахунках та у інших формах. Компанія з управління активами (далі – КУА) оперує пенсійними активами (здійснює інвестиційну та іншу діяльність з цінними паперами) з метою їх поповнення та наростання. З цих пенсійних активів проводяться відповідно до пенсійних контрактів виплати учасникам НПФ.

Недержавне пенсійне забезпечення як інструмент утворення тіньових активів

Схема 1. Механізм недержавного пенсійного забезпечення в Україні із застосуванням НПФ

Використання пенсійних активів не за призначенням можливе лише у випадку, коли всі перераховані вище особи, які беруть участь у НПЗ (крім учасників НПФ), діють злагоджено з кінцевою ціллю вилучити пенсійні активи в тіньовий капіталооборот. Тобто для оптимального забезпечення функціонування тіньової схеми з використанням механізмів НПФ (далі – тіньова пенсійна схема) її суб\'єктам необхідно звести до мінімуму задіяних у неї осіб.

Першим етапом тіньової пенсійної схеми є створення дочірнього НПФ. Мається на увазі створення НПФ, який у своїй діяльності підконтрольний та діє в інтересах материнської компанії-засновника. Тобто в ідеалі засновник, адміністратор і компанія з управління активами повинні бути однією юридичною особою. У цьому випадку, за умови попередньої змови зі зберігачем (а, можливо, й без цього), засновник НПФ стає єдиноначальним розпорядником пенсійних активів.

Загальні умови Закону про недержавне пенсійне забезпечення забороняють виконувати засновнику функції управління НПФ (щоб уникнути повтору російського варіанта розвитку НПЗ). Наприклад, засновник відкритого пенсійного фонду не може бути зберігачем цього фонду та його аудитором, а засновники корпоративного або професійного фонду та роботодавці-платники корпоративного пенсійного фонду не можуть бути зберігачем, адміністратором, аудитором і КУА цього фонду [3, ст. 8, п. 5].

Проте деякі положення Закону дозволяють обійти ці обмеження:

1. При створенні свого корпоративного пенсійного фонду компанія з управління активами або банківська установа має право здійснювати управління активами та адміністрування такого фонду за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому законодавством [3, ст. 20, п. 11]. У разі прийняття рішення про самостійне адміністрування корпоративного пенсійного фонду його засновником такий засновник повинен утворити відповідний структурний підрозділ [3, ст. 21, п. 2].

Тобто спочатку суб\'єкт підприємницької діяльності (далі – СПД) стає компанією з управління активами, а вже потім засновує корпоративний пенсійний фонд та приймає рішення про його адміністрування.

2. Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду та професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами [3, ст. 34 п.1]. Професійний адміністратор може утворюватися особами, які є засновниками пенсійних фондів будь-якого виду (відкритого, корпоративного чи професійного), у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до законів з питань регулювання діяльності господарських товариств з урахуванням особливостей, встановлених Законом про НПЗ [3, ст. 22, п.1].

Тобто СПД може створити свого професійного адміністратора для утвореного ним НПФ, а потім цей адміністратор буде здійснювати управління активами пенсійного фонду під контролем СПД-засновника.