ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Наукові засади пізнавальної діяльності слідчого під час розслідування злочинів

Реферат на тему:

Наукові засади пізнавальної діяльності слідчого під час розслідування злочинів

Питання про можливості та внутрішні механізми людського пізнання – це в кінцевому підсумку питання про зміст і перспективи людського ставлення до дійсності. У даному випадку знання – це об\'єктивна реальність, що існує у свідомості людини, яка протягом своєї діяльності відображає, ідеально відтворює об\'єктивні закономірності зв\'язків реального світу. Тому знання правових норм, основ психологічної діяльності, правовий та життєвий досвід тощо є невід\'ємною частиною діяльності слідчого – як форма пізнання.

Пізнання обумовлюється перш за все суспільно-історичною практикою і складає процес набуття і розвитку знань, постійне їхнє розширення, розвиток, удосконалення і відтворення. Тобто це така взаємодія об\'єкта та суб\'єкта, результатом якого є нові знання (наприклад слідчий, вивчаючи слідчі ситуації, може будувати типові версії).

Як зазначає В. Кохановський, термін „знання\" можна вживати в трьох основних значеннях:

1) умінні, навичках, які базуються на усвідомлені, що і як зробити;

2) отримання пізнавально значимої інформації (наприклад про скоєний злочин);

3) гносеологічна форма відношення людини до дійсності у сукупності з практичним досвідом [1, с. 7].

Другий і третій аспект саме і є предметом розгляду гносеології (теорії пізнання) та епістемології – теорії наукового пізнання. Епістемологія є значною мірою нормативною дисципліною. Нормативність епістемології має амбівалентний характер:

– по-перше, вона задає критерії визначення знання, що є кінцевим продуктом когнітивної діяльності, відрізняючи його від хибності та переконання;

– по-друге, епістемологія регулює сам процес роздумів, визначаючи нормативні стандарти для досягнення мети, з найкоротшим раціональним шляхом.

Таким чином, у межах нормативної епістемології доцільно поставати не лише питання, за яких умов переконання С у том, що Р (де Р – будь-яка пропозиція), є знанням (є істинним), [2, с. 124].

І. Лузгін розглядав пізнання щодо слідчої практики та стосовно кримінального процесу як діяльність [3]. Проте вивчення даної проблеми потребує переосмислення, адже деякі проблеми вирішені, проте виникли нові. Крім того, знання, що існують сьогодні, та форми здійснення розслідування, збір і оцінка доказів дещо змінилися, тому пізнавальна діяльність слідчого повинна розглядатися в новій концепції. Це викликано перш за все необхідністю глибокого і всебічного розуміння суперечностей соціальної дійсності та її пізнання. Дану проблему розкривають ряд філософів [4], проте, на нашу думку, ніхто не приділяє уваги онтології та гносеології, як різним аспектам пізнання під час розслідування злочинів.

Друге завдання – засвоєння філософської та соціально-гуманітарної думки Заходу, де вона постійно розвивається (адже Україна інтегрується в Європу).

Третє – історичні зміни в суспільстві породили нові зміни як у науці, так і освіті. Враховуючи зазначені вище завдання приходимо до висновку, що сьогодні не існує спеціалізованої методології гуманітарних наук, у тому числі кримінально-процесуального блоку. Скласти таку методологію – основне завдання сучасної соціально-гуманітарної думки [5, с. 260–261].

І четверте, за нашими спостереженнями поняття „гносеологія\", „онтологія\", „пізнання\", почали частіше вживатися не лише в технічних науках, а і в юриспруденції [6]. Причина недостатності вивчення даних проблем, зазначає Н. Ярмиш, були в тому, що на першому місці стояли ідеологічні установки, які повинні були мати процеси матеріальні та об\'єктивні. На її думку, все, що пов\'язувалося з суб\'єктом, передбачало певну загрозу (для чиновників із науки) бути правильно трактованими, боялися, що такі ідеї можуть затьмарити об\'єктивні процеси та звестись до ідеалізму [7, с. 106].

Людина, пізнаючи світ, оволодіває ним різними способами, серед яких необхідно виді-лити два основних. Перший (генетичний) – праця, практика, другий – духовний (ідеальний). Процес пізнання і отримані в ньому знання в процесі розвитку практики та самого пізнання все більш диференціюють і відтворюються в різних формах. Пізнання як цілісний феномен не можна зводити до однієї форми, навіть такої важливої, як наукова. Під час виявлення ознак злочину на початковому етапі розслідування, що являє собою процес пізнання події, перед органом розслідування виникають завдання необхідності встановлення недоступних безпосередньому сприйняттю зв\'язків і відносин між об\'єктами, що попали у сферу досудового слідства. Але слідчий, прокурор чи суд не у кожному випадку можуть виявляти ці зв\'язки та давати їм наукове тлумачення.

Пояснюється це рядом причин:

– по-перше, слідчому, прокурору чи суду як суб\'єкту доказування, виходячи з його процесуального становища, заборонено виступати джерелом судових доказів;

– по-друге, для встановлення неочевидних властивостей зазначених об\'єктів потрібні певні знання в різних галузях знань. У зв\'язку з цим головну роль у кримінально-процесуальному пізнанні відіграють криміналістичні знання.

Але перед тим, як розглядати поняття, зміст і призначення криміналістичних знань у пізнавальній діяльності слідчого, необхідно виділити основні особливості наукового пізнан-ня порівняно з пізнанням, яке здійснюється під час розслідування злочинів, до яких можемо віднести:

– встановлення об\'єктивних законів дійсності (природничих, соціальних, мислення тощо). Звідси орієнтація дослідження на загальні, існуючі властивості предметів, їхні необхідні характеристики в системі абстракцій, у формі ідеалізованих об\'єктів (застосовуватись може під час проведення такої слідчої дії, як відтворення обстановки та обставин події);

– безпосередня мета та найвища цінність наукового пізнання – об\'єктивна істина, що досягається переважно раціональними засобами та методами, звичайно без живого спостере-ження. Звідси характерна особливість наукового пізнання – об\'єктивність. Проте потрібно пам\'ятати, що активність суб\'єкта пізнання – важлива умова наукового пізнання ( використо-вується під час допитів);

– наука є керівництвом до дії практики (керує оточуючою дійсністю). До цього постулату можна застосувати правило: „Знати, щоб передбачати, передбачати, щоб практично діяти\" [1, с. 13]. Проте в юриспруденції (у тому числі кримінально-процесуальній діяльності) існує досить складна проблема щодо наукових розробок. Якщо прослідкувати, скільки лише молодими науковцями направлено пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесу-ального законодавства, то приходимо до висновку, що вони практично не використовуються, при цьому дисертанти отримують наукові ступені. Виникає риторичне питання, для кого і для чого проводяться наукові дослідження. Проте є і позитив. Про це свідчать зміни і оновлення, яких набув КПК України з прийняттям законів України від 21. 06. 2001р. № 2533-III та від 12. 07. 2001 р. № 2670-III „Про внесення змін до Кримінально-процесуаль-ного кодексу\";

– у процесі наукового пізнання використовуються технічні засоби (прибори, інструмен-ти), одним словом, наукове обладнання, а відповідно сучасні методи і засоби їхнього використання. Кримінально-процесуальним законодавством України, порівняно з іншими законодавствами (наприклад Росії), докладніше регулюється застосуванням криміналістич-ної техніки, проте конкретизація засобів, які використовуються, на нашу думку, не завжди доцільна [8, с. 159–162]. У криміналістиці до технічних засобів слід насамперед віднести технічні засоби діагностичного аспекту типу поліграфа (варіографа). Дане питання уже ставилося. Н.І. Порубов пропонував використовувати поліграф із метою отримання опера-тивної інформації [9, с. 33]. Але сьогодні зовсім не обов\'язково обвішувати особу, яку перевіряють, дротами та клемами. На виставці Enter EХ\'99 демонструвався комп\'ютерний детектор брехні (неправдивих показань). Альтернативою до поліграфа є комп\'ютерна система під назвою Трастер (Truster), принцип дії якої базується на аналізі голосового напруження. Трастер за допомогою комп\'ютера дозволяє визначати голосові характеристики співбесідника, оскільки дана програма досліджує емоційний рівень (неконтрольований елемент голосу, який визначає емоційний стан і рівень подразнення емоцій), когнітивний (неконтрольований елемент голосу, який визначає рівень незгоди чи згоди з висловлюваними пропозиціями) і фізіологічний (вказує на загальний фізичний стан людини). При цьому голосові сегменти мови можна збирати по телефону, записувати з радіо, особистої бесіди. Під час цих досліджень особа може і не знати про тестування, але якщо вона і знає, то це не завадить отримати результати. Сем Рабін – віце-президент компанії „Beeper\", представник ізраїльської компанії „Trustech\" повідомив, що існує і професійна версія „Truster Pro\", яка призначена для спецслужб та інших силових структур. До речі, обладнання чергових частин даною програмою може надати суттєву допомогу в роботі з телефонними повідомленнями про надзвичайні ситуації тощо. Трастер аналізує правдивість того, що сказала людина, визначає достовірність свідчення. Навіть під час розгляду справи про стосунки Білла Клінтона з Монікою Левінські до першого було застосовано тестування за допомогою Truster. Компанії Fox і CNN демонстрували в своїх передачах повідомлення Truster в лівому нижньому куті екрану, коли Білл Клінтон відповідав на питання [10]. Експериментальна перевірка показань дозволить швидко йти шляхом розкриття злочинів, а тактику використання даної програми потрібно ретельно розробити;