ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Миротворча діяльність: організаційно-правовий аспект

Все частіше піднімається питання використання миротворчої діяльності для практичного забезпечення національних інтересів України не тільки в галузі безпеки [7, с. 4], але й у сфері розвитку економіки держави. Регіони, де за допомогою українських миротворців встановлено мир, повинні зацікавити українських промисловців. Не потрібно повторювати помилки невикористаних можливостей після воєнної розбудови економіки тієї ж колишньої Югославії в Іраку, Лівані та інших регіонах [6, с. 7].

Практика проведення миротворчих операцій, визнання ООН можливостей проведення миротворчих операцій під егідою окремих держав з залученням військового компоненту інших держав породжує нове завдання з відпрацювання правового забезпечення таких місій. Якщо місії під керівництвом ООН, ОБСЄ мають механізм проведення миротворчих операцій, то механізму проведення операцій окремими державами немає.

Безпосередньо Україна бере участь у миротворчій операції в Республіці Ірак, але в національному законодавстві не передбачені умови застосування миротворчих підрозділів за таких умов, що породжує проблеми соціального захисту військовослужбовців, компенсації в разі загибелі та втрати здоров\'я внаслідок проведення цих операцій.

Невизначеність статусу миротворчого контингенту в Іраку негативно впливає на рівень соціального захисту особового складу. Страхування військовослужбовців, які знаходяться в Іраку, здійснюється державною страховою компанією „Оранта\", в той час, коли страхові виплати військовослужбовцям, які беруть участь в інших миротворчих місіях, здійснюються з Державного бюджету України з подальшим відшкодуванням з боку ООН [8]. У авторів викликає здивування наявність таких різних підходів до страхування, особливо враховуючи значну відмінність у сумі страхових виплат. Наявність постанов Кабінету Міністрів України щодо статусу та компенсацій військовослужбовцям, які беруть участь у миротворчій операції в Республіці Ірак, все ж таки носять тимчасовий характер.

Надалі проведення операцій, якими керуватимуть провідні держави, на нашу думку, неминучі і потребують визнання, як складові світової безпеки.

На рис. 3 показано динаміку проведення операцій не під егідою ООН.

Миротворча діяльність: організаційно-правовий аспект

Рис. 3 Динаміка участі військовослужбовців в поточних операціях, що проводяться не під егідою ООН

Розглянемо питання можливості проведення таких операцій та забезпечення їх легітимності на національному рівні, як вимушену на сьогодні необхідність.

Група ООН з узагальнення досвіду розробила ряд методичних рекомендацій з підготовки компонентів місій та методику оцінки підготовленості підрозділів, цивільних спеціалістів, якою на сьогодні користуються при підготовці миротворців багато країн світу. В Україні така практика ще не введена, а це потрібно зробити. Матеріали Групи по узагальненню досвіду надаються безкоштовно за запитом держав-учасниць миротворчих операцій. Введено в практику комп\'ютерне моделювання операцій, а отримання цієї методики та застосуванні її на дії повинно значно полегшити підготовку особового складу миротворчих підрозділів.

Для якісної підготовки особового складу та підрозділів рекомендовано залучати групу ООН з надання допомоги в підготовці персоналу (ЮНТАТ). Завданням цієї групи є надання консультацій державам, що звертаються з проханням про надання допомоги в підготовці кадрів для діяльності з підтримки миру, для участі в миротворчих операціях ООН, укріплення та розширення можливостей у сфері підготовки військових і цивільних кадрів, розробці національних програм підготовки миротворчих кадрів.

У світі сучасних тенденцій миротворчої діяльності необхідно активізувати роботу з спеціальними підрозділами ООН для ефективного використання досвіду підготовки миротворчих підрозділів.

Необхідно, на нашу думку, підготувати правовий механізм залучення підрозділів Збройних Сил України в миротворчих операціях під егідою провідних держав, а також шляхом проведення переговорів в ООН максимально легітимізувати участь ЗСУ в таких операціях.

Необхідно при створенні резерву миротворчих сил передбачити ефективне використання досвіду офіцерів, які повернулися після участі в міжнародних миротворчих операціях, не тільки у сфері підготовки миротворчого персоналу, але й для потреб реформування Збройних Сил України [5, с. 12].

Потребує продовження робота щодо досягнення взаємозаміщення між Збройними Силами України та збройними силами НАТО, ЄС для відповіді на сучасні загрози миру в будь-яких частинах світу, враховуючи можливість застосування Збройних Сил України для реагування на такі загрози, як тероризм та наркоторгівля [9].

Необхідно вирішити питання щодо шляхів використання результатів міжнародних миротворчих операцій в інтересах економіки України, а для цього необхідно визначити порядок взаємодії Міністерства оборони України з іншими міністерствами на правовому та практичному рівнях.

Література:

1. Анан, Кофи А. Предотвращение войн и предупреждение бедствий: усиливающийся глобальный вызов. Годовой доклад о работе организации. – 1999. – А/54/1. – 265 с.

2. Устав ООН. – М.: Международные отношения, 1991. – 56 с.

3. Миротворча діяльність України. – К., 2003. – 67 с.

4. Доклад Группы по операциям Организации Объединенных Наций в пользу мира. – 2002. – А/54/335. – 235 с.

5. Реформування Збройних Сил України: пріоритети, передумови та перспективи: За матеріалами міжнародних семінарів „Реформування ЗСУ. Потреба у змінах\". – К., 2001. – 176 с.

6. Голопатюк Л.С. Про підсумки підготовки та участі підрозділів і персоналу ЗСУ у миротворчій діяльності у 2003 році та завдання на 2004 рік: Доповідь на розширеному засіданні колегії МО України. – 2003.

7. Шамрай В.О. Державне управління військовими формуваннями воєнної організації: стан та тенденції розвитку в сучасній Україні: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. док. наук з держ. управ. 25.0.03/ УАДУ при Президентові України. – К.,1999. – 57 с.

8. Про участь України в міжнародних миротворчих операціях: Закон України від 23 квітня 1999 року № 613-XIV.

9. Хартія Європейської безпеки від 19 листопада 1999 року.

1 * Система резервних угод – це база даних про військовий, поліцейський, цивільний потенціал, які можуть теоретично за поданням держав брати участь у миротворчих операціях при повідомлені за 7, 15, 30 та 90 діб. На сьогодні ця база включає імена 150 000 чоловік із 85 держав-членів, з них 85 000 у складі бойових підрозділів