ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Механізм фінансового контролю: поняття та основні категорії

Що ж стосується контрольного процесу – це діяльність контролюючих суб\'єктів, яка пов\'язана з застосуванням ними сукупності способів, методів, прийомів фінансового контролю в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та іншими нормативними актами, що регулюють їх діяльність.

Щодо методів фінансового контролю, можна сказати, що вони розробляються наукою і складають її внутрішню основу, пояснюють або передбачають доцільні засоби, прийоми і форми розв\'язання поставленого завдання. Він являє собою сукупність прийомів пізнання певних явищ. Згідно з тлумачним словником, „метод\" – це прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності [4, с. 522]. Звідси, прийом – це момент методу, певний спосіб виконання будь-чого. Методи, прийоми проведення фінансового контролю виникають і змінюються разом з розвитком суспільних відносин, залежать від розвитку виробничих сил.

У науці про контроль застосовуються як загальні, так і спеціальні методи дослідження. Дослідження в фінансовому контролі – це процес, який включає вивчення і розв\'язання різних за характером та ступенем загальності і направленості завдань: від вузькоспеціальних та загальнотеоретичних, які мають велике методологічне значення. Під методологією слід розуміти вчення про методи наукового дослідження, тобто знання всієї сукупності способів і прийомів теоретичного пізнання господарських явищ з погляду їх законності, доцільності і достовірності [3, с. 41]. На сьогодні в науку про контроль „проникли\" методи, які застосовуються в інших науках, наприклад таких як: соціологія, психологія, логіка, філософія статистика тощо. Це має безпосередній зв\'язок з предметом дослідження під час проведення фінансового контролю, який пов\'язаний з безгосподарністю, непродуктивним використанням об\'єктів державної та інших форм власності і різними зловживаннями, які часто є детально замаскованими.

Розглянувши окремі елементи фінансового контролю постає питання, що ж саме являє собою механізм фінансового контролю. По-перше, це одна з нових категорій у науці фінансового права, яка потребує окремого, глибокого науково-теоретичного дослідження. По-друге, поняття „механізм\" означає внутрішню будову чого-небудь, а саме фінансового контролю і являє собою єдину цілісну систему взаємозв\'язаних і взаємодіючих елементів, які розкривають суть, природу контролю, і є основним способом забезпечення мети його проведення. Основною метою проведення фінансового контролю є забезпечення законності та дисципліни в економічній діяльності держави, тобто під час формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів. Звідси можна зробити висновок, що механізм фінансового контролю – це єдина цілісна система, сукупність взаємозв\'язаних та взаємодіючих елементів, які розкривають саму суть, природу контролю і є основним способом забезпечення законності й дисципліни в сфері формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів.

У зв\'язку з динамічністю розвитку державного ладу, суспільства, фінансової системи можна зробити висновок – фінансовий контроль на понятійному рівні досить багатоаспектне явище (як правове, економічне, так і політичне), досліджувати і удосконалювати яке потрібно постійно. Науково-теоретичний аналіз механізму фінансового контролю, його ролі у процесі глибоких якісних перетворень є необхідним етапом у розв\'язанні макроекономічних проблем. Закріплення досконалого поняття фінансового контролю та його елементів на законодавчому рівні призведе до чіткого визначення понятійного апарату, єдиного тлумачення категорій і понять. Все це в подальшому допоможе подолати труднощі в практичній діяльності органів, які наділені контрольними повноваженнями, надасть можливість зробити цілісною систему фінансового контролю, зведе до мінімуму зловживання в сфері економіки.

Література:

1. Стратегія розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 року № 1156 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 31. – С. 43–50.

2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К.: ПП „Влад і Влада\", 1996.

3. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., ПетренкоН.І. Контроль і ревізія. – Ж.:ПП „Рута\", 2000.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад.і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун\", 2001.

5. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юрид. лит., 1973.

6. Воронова Л.К. Фінансове право. – К.: Вентурі, 1998.

7. Гетьманцев О.В. Механізм цивільного процесуального регулювання: поняття, методи впливу // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. – Вип. 180: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 63–67.

8. Грачева Е.Ю. Основные тенденции развития государственного финансового контроля в Российской Федирации // Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 74–75.

9. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Дисертація док. юрид. наук. – Ірпінь, 2002.

10. Савченко Л.А. Правові проблеми класифікації фінансового контролю за формами // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. – Вип. 180: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003.

11. Устинова І.П. Правовий статус органів фінансового контролю в системі державної виконавчої влади в Україні: Дис. канд. юрид. наук. 12.00.07. / Київський національний університет імені Т. Шевченка. – К., 1997.