ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Мета і завдання адміністративної діяльності митних органів України

Без чітко визначеної мети діяльність втрачає зміст і сенс. Значимість мети підтверджується також і тим, що її помилкове, науково необґрунтоване формулювання та спроби її реалізувати найнегативнішим способом впливає на ефективність діяльності. Дійсно, будь-яка достовірна та своєчасна інформація, ніякі найдосконаліші засоби, методи та форми діяльності не можуть запобігти марному витрачанню матеріально-технічних, фінансових і кадрових ресурсів, якщо діяльність здійснюється для досягнення недостатньо обґрунтованої або помилкової мети. У свою ж чергу, правильно сформульована мета діяльності визначає раціональний варіант розвитку керуючої системи, ефективність і дієвість її впливу на керовану систему.

Разом з тим у процесі визначення та формулювання мети діяльності не варто забувати, що теза: „Мета виправдовує засоби\", – є хибною, а твердження, що випливає з неї, „досягнення гуманної мети можливе за допомогою антигуманних засобів\" – помилкове. Безумовно несприйняття та активна протидія проявам таких поглядів особливо актуальне в діяльності митних органів, а особливо зараз в умовах нестабільності та мінливості соціально-економічної та політичної ситуації в країні.

Головна мета адміністративної діяльності митних, як і будь-яких органів виконавчої влади, на сучасному етапі розбудови соціально орієнтованої правової держави – це найбільш повне та адекватне задоволення усіх суспільно значущих потреб громадськості так званого „публічного\" характеру. Крім того, система митних органів покликана виконувати ряд специфічних цілей, пов\'язаних з їх участю у формуванні державної митної політики та її безпосередньою реалізацією. До таких специфічних цілей, на нашу думку, належить: точне та неухильне виконання вимог митного законодавства; забезпечення реалізації прав і законних інтересів громадян і суб\'єктів ЗЕД, пов\'язаних з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів; раціональної та ефективної роботи об\'єктів, що перебувають під їх управлінським впливом; створення оптимальних умов для їх власної організації та функціонування тощо.

Неоднорідність і різноманітність керованого середовища обумовлює існування численних класифікацій цілей, так розрізняють об\'єктивну та суб\'єктивну мету, загальну та спеціальну, ближню та віддалену [3, с. 371]. Саме складний характер потреб суспільного середовища зумовлює існування „дерева цілей\", яке можна побудувати шляхом диференціації цілей. Зважаючи на це, на нашу думку, найбільшого значення для дослідження ієрархії мети діяльності митних органів має класифікація мети діяльності, здійснена з урахуванням джерела виникнення та змісту [5, с. 167–168]. Ця класифікація мети структурована за спадною (від більш складної до менш і в той же час похідної) та в логічній послідовності (коли попередня детермінує наступну). Відповідно до цього розрізняють такі різновиди мети:

– суспільно-політичну, що охоплює комплексний, цілісний збалансований і якісний розвиток суспільства;

– соціальну, що відображає вплив суспільно-політичної мети на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей;

– економічну, що характеризує і затверджує систему економічних відносин, які забезпечують матеріальне підґрунтя реалізації суспільно-політичних та соціальних цілей;

– виробничу, що полягає у створенні та підтримці активності тих керованих об\'єктів, які відповідають вищезгаданим цілям і сприяють їх здійсненню;

– організаційну, спрямовану на вирішення організаційних проблем у суб\'єкті та об\'єкті управлінського впливу – побудову відповідних функціональних та організаційних структур;

– діяльнісно-праксеологічну, що передбачає розподіл і регулювання діяльності між окремими підрозділами та посадами;

– інформаційну, що веде до забезпечення визначеної мети необхідною, достовірною та адекватною інформацією;

– роз\'яснювальну, що вимагає опрацювання знань, мотивів і стимулів, що сприятимуть практичному здійсненню комплексу мети діяльності.

Поділяємо думку Г.В. Атаманчука щодо умовності даної ієрархії цілей діяльності, але вважаємо, що вона може бути також використана і при аналізі та оцінці адміністративної діяльності системи митних органів з погляду того, що вони дають суспільству і досягнення якої мети передбачає їх діяльність.

Проте визначення мети адміністративної діяльності митних органів ще аж ніяк не означає її реалізацію. Реалізація сформульованої мети передбачає утворення реальних передумов для цього. Тобто процес реалізації мети носить не тільки ідеальний, а й більшою мірою реальний характер, що пов\'язано з деталізацією мети адміністративної діяльності митних органів до такого рівня, на якому кожна загальна мета трансформується в чітко визначений обсяг робіт – завдання, вирішувати які й покликані митні органи. Зважаючи на це, під завданням адміністративної діяльності митних органів доцільно мати на увазі поняття, яке відображає потреби митних органів у здійсненні конкретно визначених дій, спрямованих на досягнення мети адміністративної діяльності. Фактично завдання конкретизують загальні цілі, локалізуючись у процесі розподілу між елементами системи митних органів.

Таким чином, поняття „мета адміністративної діяльності митних органів\" ширше від поняття „завдання адміністративної діяльності\". Саме мета обумовлює існування комплексу завдань, розв\'язання яких і дозволяє досягти сформульованої мети.

Досить високий ступінь узагальненості напрямів і наслідків, унеможливлює нормативне закріплення мети діяльності митних органів у нормативних актах, що визначають їх правовий статус на відміну від завдань, що висуваються перед митними органами і саме які потребують чіткої правової регламентації.

З\'ясовуючи питання, які ж конкретно завдання виконують або повинні виконувати митні органи, стикаємося з певною проблемою, яка на сьогодні не розв\'язана ні на теоретичному рівні, ні в практичній площині. Аналіз наукової літератури не дає достатніх підстав чітко визначити, яке ж завдання стоїть перед митними органами та й перед органами виконавчої влади в цілому. Можна визначити лише приблизний перелік завдань та й то досить умовно, адже одні дослідники виокремлюють мету та функції діяльності, заперечуючи існування поняття завдання державного органу, другі говорять про завдання та функції діяльності, треті ж пропонують розрізняти мету, завдання та функції державних органів. Не варто також забувати, що усі вищезгадані поняття нерозривно пов\'язані з такою організаційно-правовою категорією, як компетенція, і це також додає додаткової невизначеності цій проблемі. Однозначно з\'ясувати це питання, досліджуючи норми чинного законодавства, також не вбачається за можливе. Аналіз нормативних актів свідчить, що питання щодо визначення завдань діяльності державних органів у національному законодавстві є не менш заплутаним, ніж у теоретичних напрацюваннях. У законах, що визначають правовий статус окремих органів виконавчої влади, не вбачається єдиного підходу щодо розуміння поняття завдання державного органу: вони визначаються за різними критеріями, плутаються із функціями, повноваженнями, правами та обов\'язками, компетенцією цих органів, а в окремих випадках не визначаються взагалі.